Вадим ШАХРАЙЧУК: «Збірна України зробила крок уперед у своєму розвитку»

Головний тренер збірної України з хокею Вадим Шахрайчук підвів підсумки виступу нашої команди у цьогорічному чемпіонаті світу в дивізіоні 1В.

– Однозначно, у сезоні-2022/23 національна збірна України зробила крок уперед у своєму розвитку: за результатом та якістю гри. Беремо відлік від Єврочелленджа в Будапешті, де ми в компанії серйозних команд із вищого дивізіону показали дуже хороший хокей і вибороли призове місце. На початку року ми провели серію відмінних матчів на Універсіаді проти Чехії, Швеції, Латвії, яку повністю переграли за багатьма компонентами, але не втримали перемогу за 0,2 секунди до сирени… Півтора періоди грали на рівних із майбутнім чемпіоном студентських Ігор – Канадою! Думаю, хокеїсти показали хороший результат у Лейк-Плесіді, але переконаний, що якби наш склад вдалося доукомплектувати гравцями калібру Мережка, Пересунька чи Трахта, котрих не відпустили клуби, ми краще зіграли б у більшості, а тому й результат був би вищим.

Безпосередньо перед самим чемпіонатом світу ми також провели гарну та результативну серію із шести товариських ігор з Угорщиною, Литвою та збірною клубів Латвії, яка додала нам сил та впевненості. Проте вже на ЧС-2023 у Таллінні нашим каменем спотикання знову-таки стала збірна Японії. На жаль, ми програли азіатам на всіх рівнях: на ЧС-Ю18, ЧС-Ю20, на Універсіаді і знову на дорослому турнірі національних команд.

– У вас є відповідь, чому нашим командам котрий рік поспіль не вдається здолати японців?
– Дисципліна та виконання ігрового завдання у японців на дуже високому рівні. Не здивуюся, якщо їхня доросла збірна наступного року на одному диханні проб’ється ще вище – в еліту світового хокею. Раніше ми перегравали Японію за рахунок кращого катання, техніки володіння шайбою та багатьох інших ігрових аспектів. Тобто ми били їхню дисципліну своїми козирями. Але зараз ми не можемо знайти прийом, як впоратися з їхньою дисципліною, котра підкріплена виконавською майстерністю, як у того ж автора дублю в наші ворота Юшироха Хірано. Так сильно й влучно в нашій команді ніхто не вміє кидати! Японців можна спіймати лише тоді, коли вони почнуть розкриватися, але для цього треба забивати першими.

– Вадиме Валерійовичу, якби у вас була можливість повернутися у часі на місяць тому, що б змінили у підготовці команди?
– Можливо, переніс би на пізніший термін товариські матчі з Угорщиною… На початку збору були великі побоювання щодо двох контрольних зустрічей у Мішкольці, оскільки половина команди самостійно підтримувала форму після завершення сезону та проводити зустрічі довелося з «чистого аркуша» без спільної підготовки… Дати нас не влаштовували, але довелося грати через попередню домовленість із суперником. Разом з тим я залишився задоволений якістю гри та готовністю команди в іграх з Угорщиною.

Потім у нас був у планах поєдинок із Китаєм у Ризі, але азіати довго не відповідали, тому ми погодилися на поєдинки проти збірної клубів Латвії, адже нам були потрібні матчі. Щодо кадрових моментів, то ми сформували кандидатів не за колишні заслуги, а саме тих хокеїстів, які мали принести команді користь. На підставі товариських зустрічей ми й визначили остаточну заявку на турнір, хоча за деякими позиціями міркували до останнього моменту. За інших рівних вибір зробили на користь молодших виконавців, оскільки ми не хотіли сповільнювати командну швидкість на турнірі, де є швидконогі японці та китайці.