Ротань у Олександрії: шило на мило?

Із попередником Руслана Ротаня на тренерському містку «Олександрії» – Юрієм Гурою – керівництво клубу вчинило не дуже гарно. Принаймні справжні причини відставки Юрія Володимировича досі так і залишаються загадкою. «За незадовільні результати» – приблизно так у грудні минулого року артикулювалися чутки щодо несподіваного звільнення тренера.

Проте, водночас, турнірне завдання, нібито поставлене керівництвом клубу перед командою – посісти підсумкове третє місце – після першого кола не здавалося нездійсненним, адже за втраченими очками колектив йшов саме на третьому місці. «Ми вдячні за плідну роботу у дуже непростий для всієї країни час. Завдяки вам футбольний світ України знову заговорив про високий рівень «Олександрії», виділяючи наші бійцівські якості та креативність» – ось така вийшла офіційна заява «Олександрії» з приводу розриву стосунків із Гурою.

Тобто якщо об'єктивно дивитися на речі, при всьому бажанні звалити на турнірний провал не вдасться. Виходить, були інші причини відставки. За чутками – а більше нічим керуватися – тренер конфліктував з деякими футболістами, які не мали постійної ігрової практики. Начебто не знайшов він спільної мови і з гендиром клубу Іваном Кузьменком, сином президента клубу Сергія Кузьменка. Нібито Іван Сергійович наполегливо рекомендував ставити до складу «пташенят» відомого футбольного агента Вадима Шаблія, яких в «Олександрії» набралося аж 18-ть.

Загалом, ясна річ, що справа темна.

Сам Гура, за його словами, так і не зрозумів, чому йому вказали на двері. Принаймні його риторика була саме такою під час спілкування зі ЗМІ.

У той же час Гура фактично першим «узаконив» факт приїзду в Олександрію нового тренерського штабу на чолі з Ротанем. Про те, що чинний наставник молодіжної збірної України замінить Гуру на тренерському містку команди з Кіровоградської області, в кулуарах йшлося ще наприкінці минулої осені. Розмови стали дійсністю саме після того, як їх підтвердив сам Гура.

***

Як би там не було, але в середині грудня «Олександрія» представила саме Руслана Ротаня як наставника команди. «Ми з тренерським штабом зробимо все від нас залежне, щоб олександрійські вболівальники були задоволені і результатом, і грою», – перші слова Руслана Петровича на тренерському містку «Олександрії».

За ними можна побічно судити, що сімейство Кузьменків вимагало від нового тренерського штабу змінити у команді насамперед – «гру та результат».

Логіку призначення тренера «молодіжки» на «сумісництво» до «Олександрії» зрозуміти, з одного боку, просто. Мовляв, є молодий прогресивний тренер, якого рекомендував на посаду української «молодіжки» сам Андрій Шевченко, апологет атакуючої гри та «голландської» схеми 4-3-3, який має пошану і авторитет і серед колег, і серед футболістів.

Напевно, саме цими «наративами» і керувалися в «Олександрії», перетягуючи до себе Ротаня.

Власне, і подібна логіка, і подібні дії олександрійського клубу мають право на життя. Як то кажуть, сам собі пан. Батько і син Кузьменки вважали, що Ротань – найбільш підходяща кандидатура на вакантну посаду – так тому й бути.

Віддаючи належне розкрученості Ротаня, боси «Олександрії» відміряли йому і відповідну статусу заробітну плату (за чутками, удвічі вищу, ніж у попереднього тренера). Проте, завдання – посісти за підсумками нинішнього сезону третє місце – з тренерського штабу Ротаня не зняли.

***

Після 23-го туру УПЛ «Олександрія» посідає те саме п'яте місце, яке посідала і з Гурою після першого кола.

Однак, на відміну від першої частини сезону, за підсумками якої, як було сказано вище, олександрійці за втраченими очками входили до топ-трійки, зараз команда за втраченими очками лише п'ята.

Ротань на чолі «Олександрії» провів дев'ять поєдинків: одна перемога, одна поразка та сім нічиїх. Підсумок – 10 очок. Отже, ні обіцяного результату, ні обіцяної гри команда не має.

ФК Олександрія

На мою особисту суб'єктивну думку, під керівництвом Гури «Олександрія» демонструвала змістовніший, більш осмислений футбол. Принаймні у першому колі можна було зрозуміти, у що намагається грати команда. Як, до речі, було і раніше, коли «Олександрією» керував Шаран. У що зараз намагається грати «Олександрія» – особисто мені незрозуміло. Зрозуміло лише, що команді не вистачає агресії, концентрації та думки.

І це досить дивно, адже Ротань очолив колектив у зимову паузу, отримавши гарну нагоду особисто керувати процесом підготовки до другої частини сезону. Та й вагоме кадрове поповнення він також отримав.

У зв'язку з цим треба розуміти, що «Олександрія» – один із небагатьох на даний момент вітчизняних футбольних клубів, які впевнено стоять «на ногах». Там немає фінансових проблем (наскільки мені відомо, зарплата виплачується регулярно), команда має реальну підтримку президента клубу, який є «паралельно» й мером Олександрії. На додачу до всього, команда грає на рідній арені, що зараз дано небагатьом.

Загалом, за рівнем фінансування входячи в топ-трійку УПЛ, та й за комплектацією як мінімум у топ-4, «Олександрія» за Ротаня перетворилася на «пісну» команду, що заразилася нічийним синдромом. А у головного тренера на все про все готова лише філософська відповідь на кшталт «не завжди сильніша команда перемагає».

Так, не завжди. Але питань до Руслана Петровича вже зараз накопичилося багато.

***

За інформацією деяких ЗМІ, після поразки від «Кривбаса» (1:2) президент клубу викликав на «відверту розмову» Ротаня та його штаб, намагаючись дізнатися причину такої «цікавої» гри команди.

Наразі невідомо, чи дізнався Сергій Анатолійович цю причину, чи ні, проте відомо про те, що кредит довіри тренерському штабу Ротаня буде продовжено. Навіть у тому випадку, якщо команда за підсумками сезону не потрапить до єврокубкової «зони». І таке цілком може бути.

Принаймні зараз більше віриться в те, що «Олександрія» може втратити свою нинішню турнірну позицію, аніж виконати завдання і фінішувати на третьому місці.

Поки новий тренерський штаб відверто не здатний не тільки вивести команду на новий рівень, а й утримати на тому, куди її вивів попередній тренерський штаб.

Під керівництвом Гури у першій частині сезону «Олександрія» провела 13 поєдинків: сім перемог і по три нічиї та поразки. Підсумок – 24 очки. У «Олександрії» Ротаня після дев'яти матчів – 10 очок. Навіть якщо олександрійці виграють чотири поспіль наступні зустрічі, вони все одно будуть мати менше балів, ніж за аналогічний відрізок за Гури.

Напрошується дуже логічне питання: а чи потрібно було «Олександрії» міняти головного тренера? І якщо так, то Руслан Ротань, який досі не мав досвіду клубного тренера – справді найбільш підходяща кандидатура?