Андрій ДЕНИСКІН: «Не здивований проміжними успіхами України»

Через дискваліфікацію 24-річний нападник Андрій Денискін пропустив минулий чемпіонат світу, але зараз він у складі збірної України і тренери розраховують на допомогу фактурного легіонера польської «Унії», котрий провів результативний сезон у Польщі та навіть розділив перше місце у списку бомбардирів команди з партнером-поляком.

- Андрію, що ви думаєте про майбутній чемпіонат світу в Естонії?
- Потрібно виходити та всіх перемагати, адже путівка до вищого дивізіону цього року лише одна. Вже ближче до турніру, гадаю, ми детальніше познайомимося із суперниками та розберемо на відео їхні сильні та слабкі сторони. Якщо ж відштовхуватись від інформації на папері, то нашими основними конкурентами я бачу Китай та Японію. На мою думку, це рівні за складом суперники. Я знаю, що у збірній Китаю майже всі гравці приїдуть із КХЛ, а Японія для нас перетворилася на камінь спотикання останніми роками. Це країна, котра прогресує, у всіх технологіях, зокрема і спорті. На олімпійських іграх японці з кожним роком завойовують дедалі більше медалей! Намагатимемося змінити цю тенденцію неприємних для нас результатів очних зустрічей.

- Як би ви оцінили внутрішні резерви збірної України?
- У перспективі – Україні багато чого під силу, і це не лише участь у першому дивізіоні! Робочий процес вже вирує! Робимо те, що просять тренери та додаємо з кожним днем!

- Звучить обнадійливо!
- За останній час у нашу команду додалося багато молодих хокеїстів, які здатні посилити національну команду та приносити користь вже зараз! Це не чергові слова, а особисто моя думка на основі погляду зсередини. До того ж зараз у команді багато різноманітних та часом нових тренувань, які мені дуже подобаються. Сподіваюся, ми отримаємо користь від цього збору та вирішимо свої завдання. Поки що я під враженням від цікавих зборів у Таллінні та двох перемог над Угорщиною у Мішкольці!

- Як розціните для себе сезон у польській «Унії», де команда довго лідирувала, але у підсумку фінішувала перемогою лише у «бронзовому» матчі?
- У Польщі важлива будь-яка медаль, тож і була зіграна серія за третє місце, де ми виграли! Якщо перемогли, значить, завершили сезон на позитивній ноті! Хоча, звісно, ми мали грати у фіналі. Програли серію «Тихам» через свої помилки…

Гадаю, сезон у Польщі можна занести собі у плюс: тут дуже непоганий рівень чемпіонату, у кожній команді багато легіонерів, усі воротарі-іноземці, тож у плані результативності, думаю, мої 39 (18+21) очок у «регулярці» - це непоганий показник.

- Ще б пак! Першого ж сезону з новою командою Андрій Денискін розділив перше місце серед бомбардирів «Унії» на пару з Крістіаном Дзюбінським!
- Разом з тим я розпочинав чемпіонат Польщі у четвертій ланці, оскільки із запізненням на місяць приєднався до команди на зборах. І тільки в середині чемпіонату тренери перевели мене до першої п'ятірки.

- Хто головні зірки чемпіонату Польщі?
- Мені сподобалося, як у плей-оф виділялися нападник з команди-чемпіона «Катовиць» – ветеран Гжегож Пасют (кращий бомбардир плей-оф) та форвард «Краковії» поляк Патрік Вронка. Спритний хлопець.

- До речі, у команді-чемпіона Польщі виступає і нападник із Японії.
- Так, Шігекі Хітосато розпочинав сезон у другій трійці нападу «Катовиць», але потім закінчував сезон у четвертій лінії нападу. Багато очок не набрав, тому його начебто не викликали до збірної Японії.

- З яким чемпіонатом пов'язуєте своє майбутнє наступного сезону?
- У мене з «Унією» ще діє пропозиція на наступний сезон, тож на даному етапі я залишаюся гравцем цієї команди.

- Андрій Денискін повернувся до лав збірної України після дискваліфікації вперше із грудня 2021 року. Національна команда змінилася за цей час?
- Тренерський штаб той самий, гравці – плюс/мінус – ті ж, натомість пішов поштовх вгору – ми двічі поспіль переграли у гостях міцну Угорщину на початку квітня. Це позитивний момент, який надав впевненості нашому колективу! І ви знаєте, я не здивований цим проміжним успіхам, оскільки спілкувався з хлопцями в період моєї відсутності, у збірної з'явилися свої схеми, котрі ми тренуємо і награємо. Тож рано чи пізно все це мало дати плоди.

В'ячеслав ВОЛКОВ із Таллінна