Спортдир ФХУ: «Українці довели, що можуть бути успішними в Чехії»

У сезоні-2022/2023 в різних чемпіонатах Чехії (головно – юнацько-молодіжних) виступало чимало українських хокеїстів. Більшість із них перебралися в одну з провідних хокейних країн світу після початку війни завдяки співпраці нашої і чеської національних федерацій.

Фінал сезону для українців у Чехії вийшов вельми успішним: 20-річний нападник Станіслав Садовіков став чемпіоном другого за силами дивізіону - Chance-ліги. Успішним дебют у Чехії виявився й для деяких інших наших гравців. Але не для всіх. Підсумовує виступ земляків у топовій хокейній державі спортивний директор ФХУ Юрій Кириченко.

- Пане Юрію, «Злін» виграв чеську Chance-лігу та підвищився у класі. В другій половині сезону у складі команди виступав українець Станіслав Садовіков. Як оціните для нього цей сезон?

- Дуже радий за Стаса. «Злін» ще до початку сезону був головним претендентом на перемогу. Тим приємніший той факт, що наш нападник зайняв у команді свою нішу.

- Хоча сезон гравець розпочав у Данії…

- Добре, що Садовіков вчасно зрозумів, що в Данії у нього не все виходить. Приємно, що хлопець швидко став своїм у молодіжній команді «Зліна» і був переведений до першої команди. Про таланти цього гравця наша хокейна спільнота знала вже давно. В Чехії ж відшліфували український діамант і вивели на новий рівень. Під час молодіжного чемпіонату світу впіймав себе на думці, що Стас є готовим сформованим хокеїстом. Він вже зараз здатен на довгі роки закрити нішу двостороннього центрфорварда в національній збірній України.

- Гадаєте, новий сезон гравець проведе в Екстралізі?

- По-перше, важливо знати деталі його контракту. Від цього залежить дуже багато. За моєю інформацією, «Злін» дасть гравцеві шанс на найвищому рівні. Річ у тім, що нинішня чеська Екстраліга – це швидкісний, силовий чемпіонат. Якщо хтось востаннє слідкував за цим змаганням десять років тому, то зараз не повірить, як змінився чеський хокей. Зараз основна ставка в цій країні робиться на функціональну підготовку, швидкість, пресинг. Це негативно впливає на розвиток обдарованих від природи гравців, але суттєво підвищує середній рівень підготовки спортовців. Як на мене, то Садовікову дуже підходить такий ігровий стиль. З цієї точки зору йому буде простіше піднятися на рівень Екстраліги, ніж виконавцям з першої ланки.

У будь-якому разі, все буде залежати від самого Станіслава. Сподіваюся, що наступного сезону в Екстралізі буде повноцінно грати перший за тривалий час українець.

- Минулого сезону в національній збірній виступав Іван Литвинов…

- На думку самого Івана, його кар’єра розвивається не так, як би самому гравцеві хотілося. Литвинов уже будує собі ту частину життя, яка не буде пов’язана з хокеєм. Тому нинішнього року він і виступає за команду міста, в якому проживає, в третьому дивізіоні чемпіонату Чехії.

Іван ще дуже молодий, тому час досягти вершин в хокеї у нього є. Справа в тому, що в чемпіонаті України такий гравець був би топовим на своїй позиції. Але в Чехії конкуренція просто захмарна, а заробляти хокеєм можна лише в еліті.

- Чимало наших хокеїстів провели цей сезон у юніорській Екстралізі.

- Чеська Федерація після наших з ними перемовин прийняла рішення не вважати українців легіонерами у своїх дитячо-юнацьких змаганнях. Також дозволили виступати й нашим воротарям. Це вкупі з власними здібностями відкрило для наших хлопців дорогу в якісний чеський хокей.

Не скажу, що всі використали шанс на 100%. Я більшого чекав від Богдана Панасенка та Федора Бабенка. Вже час виходити на інший рівень Микитам Моїсеєву та Зозулі. Неоднозначним вийшов сезон у тих гравців, від яких чекали найбільших звершень: Микити Сидоренка та Артема Грабовецького. Хлопці навчилися у Чехії новому, але по-справжньому своїми так і не стали.

За кого точно варто радіти, так це за Гліба Арцатбанова та Ілларіона Купріянова. Гліб виграв змагання у самого себе: не маючи місця в складі празької «Спарти», він дочекався свого шансу та зняв всі питання щодо свого рівня. До останнього матчу Арцатбанов боровся з Адамом Дибалом за статус найкращого воротаря чемпіонату з точки зору статистики. Але найкраще наш голкіпер розкрився у плей-оф, де вивів шосту за підсумками регулярного чемпіонату «Спарту» до фіналу. Зараз для хлопця непростий період – перехід з юніорського хокею до дорослого. Якщо цей бар’єр Арцатбанов подолає успішно, то український хокей отримає класного голкіпера на багато років вперед.

Купріянов вже не перший рік виступає у Чехії. Цей сезон став для нього проривним. Можливо у вихованця дніпровського хокею статистика не вражаюча, але сама якість гри нападника викликає повагу. Його «Дукла» досі змагається за вихід до фіналу і 12 квітня проведе вирішальний матч серії проти «Тршинця».

- Окрім відносно дорослих хокеїстів у Чехії виступали наші діти…

- У великій кількості. Деякі з них ще й досягли певних успіхів. Найбільш українська команда Чехії «Поруба» завдяки нашим хлопцям вперше вийшла до плей-оф Екстраліги U17, а трійка Койда – Євтєхов – Скороход наводила жах на оборону суперників.

В молодших категоріях наших хлопців ще більше. І багато хто з них проявив себе з найкращого боку.

- А що далі?

- Важливо, що Чехія висловила бажання продовжити статус нелегіонера для українців і на сезон 2023-2024 років. Але найважливіше, що успіхи наших гравців звернули увагу керівників багатьох команд. Українці довели, що можуть бути успішними в цій країні. І, якщо раніше в Чехії скептично ставилися до наших хокеїстів, то зараз починають предметно цікавитися, чи є у нас інші цікаві гравці.