Роман із каменем. Як Яремчук загубився у Брюгге
Валерій Василенко – про регрес головного на цей момент форварда збірної України
…У «Бенфіці» у Романа не склалося. Не те щоб одразу: спочатку йому довіряли. Власне, на трансфері українського форварда безпосередньо наполіг уже колишній наставник «орлів» Жезус. Іменитий португальський тренер в особі забивного нападника «Гента» бачив реальне підсилення своєї команди.
Тоді, влітку 2021-го, Роман Яремчук був ласим шматком європейського трансферного ринку. Якщо вірити чуткам, ним активно цікавилися клуби Бундесліги, серії А та АПЛ. Дуже хотів продовжити співпрацю з українським нападником і «Гент», адже Яремчук став одним із найкращих бомбардирів в історії цієї команди (61 гол та 18 результативних передач у 152 поєдинках), але Роман твердо вирішив піти. Піти на підвищення: в команду рівнем вищу, в більш конкурентний чемпіонат.
«Гент» тоді заробив непогані гроші на трансфері українця: 17 мільйонів євро виклала «Бенфіка». Хоча, якщо оцінювати тодішніми критеріями трансферного ринку, то за одного з найкращих футболістів бельгійського чемпіонату можна було виторгувати й серйозніші гроші. Тим більше, що за даними авторитетного порталу Трансфермаркт, на той момент актуальна ціна на Яремчука була вищою на півмільйона.
Але Роман хотів саме до «Бенфіки», тому лісабонці і змогли до мінімуму знизити ціну. Той трансфер допоміг провернути головний на той час тренер збірної України Андрій Шевченко, який підтримує тісний контакт із гендиром «Бенфіки» Руєм Коштою.
Чудова преса в Бельгії, вихід зі збірною України до чвертьфіналу Євро-2020 – Яремчук приходив на «Ештадіу та Луж» як дорогий довгоочікуваний гість.
І спочатку все йшло більш-менш нормально. Незважаючи на виразний крен «Бенфіки» на технічний футбол (у Бельгії Роман звик грати більше в силовій манері), Жезус довіряв Яремчуку. Форвардом номер один для «Бенфіки» українець не став – за живого Нуньєса – проте гравцем ротації незмінно залишався.
Але, на жаль, Жезус довго біля керма лісабонської команди не затримався. Прийшов Шмідт, і послуги українського фактурного форварда йому не знадобилися.
До того ж, після відходу Жезуса Яремчук помітно занепав. У п'яти матчах на старті цього сезону Яремчук відзначився лише однією результативною передачею. Занадто мало для центрального нападника, який нещодавно забивав за «Гент» пачками.
Для порівняння: молодий конкурент Яремчука в «Бенфіці» - Рамуш – на старті сезону мав у своєму активі п'ять забитих м'ячів та чотири асисти. Отже, вибір Шмідта був зумовлений.
***
Як і попереднього разу, тобто під час відходу з «Гента», так і цього разу Яремчук міг розраховувати на ангажемент у солідніший клуб. Подейкували, що Романом цікавилися «Севілья» та «Евертон».
Щиро кажучи, цього разу на предметний інтерес іспанських та італійських клубів стосовно Яремчука не дуже віриться. Найімовірніше, це спроба видати бажане за дійсне. Якщо називати речі своїми іменами, то кар'єру Яремчука в «Бенфіці» навряд чи можна назвати успішною: у 48 матчах – 9 забитих м'ячів та 7 результативних передач. Це – середній показник. Дуже середній. Зрозуміло, що з таким «резюме» до солідних клубів за визначенням сильніших чемпіонатів рідко запрошують.
Так, був ще інтерес від клубів турецької першості, але, схоже, сам Яремчук відмовився туди переходити.
Виходить, що єдиним реальним варіантом виявився «Брюгге». Реальним і для «Бенфіки», і для самого футболіста. Бельгійський чемпіон зміг запропонувати лісабонцям нормальні гроші – 16 мільйонів (лише на один менше, ніж купували). Резони для Яремчука в момент його трансферу в Брюгге теж здавалися досить пристойними і зрозумілими.
По-перше, форвард повертався до чемпіонату, де зробив собі ім'я, де по-справжньому розкрився. І де, начебто, не потрібно часу для адаптації. По-друге, Яремчук приходив у команду Ліги чемпіонів – також безперечний плюс. І по-третє – зарплата українця на новому робочому місці (якщо, звичайно, вірити іноземним ЗМІ) стала ще вищою: у «Бенфіці» він отримував близько 140 тисяч євро на місяць, а в «Брюгге» - близько 180 тисяч.
Одним словом, Роман Яремчук переходом у «Брюгге» відверто намагався перезапустити свою кар'єру, віднайти втрачені у столиці Португалії впевненість та бомбардирське чуття. Враховуючи його вік (27 років), можна припустити, що Роман планував після хорошого сезону в добротній бельгійській команді отримати другий шанс на «підвищення» у своїй кар'єрі. І щоб цього разу - напевно.
Резони Яремчука зрозумілі, логічні та правильні. І вони певною мірою перегукувалися з резонами «Брюгге», який заплатив за контракт українця рекордні у своїй історії гроші.
До Яремчука «Брюгге» ніколи не купував футболістів дорожче десяти мільйонів євро. Продавав - так, і багато. Але купувати – це дійсно вперше. У «Брюгге» сподівалися на досвід Романа, на його розгонистий «бекграунд», на лідерські якості. І, звичайно, на його бомбардирський талант. Загалом, у «Брюгге» хотіли бачити того самого Яремчука, який виблискував у «Генті». І якого, до речі, намагалися купити 2021-го. Але тоді безуспішно.
***
Угоду вдалося провернути через два роки. І вона спочатку здавалася для керівництва «чорно-синього» клубу удачею. Але на даний момент вона бачиться, на жаль, мильною бульбашкою, що лопнула.
За фактом вийшло так, що Роман Яремчук перейшов у «Брюгге» явно не в той час. Команда переживає чергову зміну поколінь, викликану не в останню чергу черговим продажем провідних гравців. Ця зміна очікувано викликала і тренерську чехарду.
З одного боку, плацдарм для Яремчука в команді здається розчищеним, але з іншого – нинішня функціональна форма Романа не дозволяє йому не те щоб діяти на високому рівні протягом усього відрізку матчу, його «бракує» навіть на короткі виходи на заміну.
«Брюгге» явно розраховував вичавлювати всі соки з Романа в режимі «тут і зараз», але, як виявилося, вичавлювати вже нічого. Все було вичавлено раніше.
Два голи та дві результативні передачі у 25 матчах у всіх турнірах – такий «кондуїт» Яремчука у «Брюгге». Клуб явно хотів більшого. Напевно, більшого хотів і сам футболіст. Але поки що маємо те, що маємо.
А маємо таке. «Брюгге» офіційно повідомив українцю, що більше на нього не розраховує. У найближче трансферне вікно Романа буде виставлено на трансфер. І якщо знайдуться охочі його придбати, його обов'язково буде продано.
Якщо трапиться саме так, то рекордний «вхідний» трансфер клубу з Фландрії напевно стане одним із найбільших розчарувань.
За такого розкладу сильно впаде і статус самого Яремчука: на перехід у великий західноєвропейський клуб навряд чи можна буде розраховувати.
Але поки цього не трапилося, дуже б хотілося, щоб у ці кілька місяців Яремчук нарешті прийшов до тями. Перестав бути власною тінню. Згадав усе. І довів, що чутки про захід його кар’єри надто перебільшені.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Антонела Роккуццо провела рекламну інтеграцію і засліпила всіх...
Колишній гравець збірної України мав погані стосунки з Роберто Де Дзербі
Потрібно взяти кількість ігрового часу, який було проведено на футбольному полі, а потім дивитися:
- скільки гравець вдарив по воротам;
- скільки голів забив;
- яку швидкість показував в цей ігровий час;
- скільки єдиноборств виграв, скільки дриблінгу, скільки дуелей 1 на 1 виграв тощо.
Показник хорошого форварда - це десь 120-180 хв ігрового часу на 1 гол. Якщо показник гірше 200 за нормальних умов - то скоріш за все це і не форвард. Помилкова позиція у гравця.
Тобто якщо гравець зіграв 10 матчів, але провів 300 хв ігрового часу ... то рахувати потрібно 1 гол на кількість хвилин.
Якщо форвард або атакуючий вінгер виходить на заміну (як Яремчук) - то він має показувати максимально можливі швидкості та інтенсивність власної гри, пікові, максимальні показники.
А Яремчук виходить на поле на заміну ... і ходить пішки 15-20 хв. Хоча він має літати по полю, створювати інтенсивність високу. А цього нема.
Яремчук наче зіграв багато матчів, але хвилин там не так багато (мало), ігрової наполегливості, якості та швидкості мало.
Якщо буде шукати проблеми у світі навколо, в інших людях, в поганих тренерах, клубах тощо - то ймовірність виходу з кризи значно менша.
Загалом станом на зараз, нічого страшного не сталося. Не заграв в певному, середньому (за європейськими мірками) клубі. Таке буває.
Треба усвідомлювати ... з якого дна та болота виліз Яремчук. В Україні він був нікому непотрібний. А в Європі доріс до гравця Бенфіки та Брюге.
Для українського футболу та українських футболістів - це дуже хороші досягнення.
Тому Яремчуку потрібно критично на себе подивитися, знайти причину в собі і продовжувати творчо працювати. Можливо змінити клуб та чемпіонат, але тут потрібен розумний підхід та аналіз.
Станом на зараз він ще може перезапустити себе. Головне не дивитися в минуле, зробити висновки з помилок, і рухатися щодня вперед.
А также Роман наверное сам должен разобраться чего он хочет.
Если он ленив то тогда это курс на понижение и возможно возвращение в Украину, а если хочет развиваться то перезапустит карьеру.