Володимир ЧЕРДАК: «У Соколі сформувалася найкраща трійка у житті»

В український хокей настав час вирішальних ігор – розіграш медалей та чемпіонського кубка. Про те, як готувався до початку фіналу плей-оф 23 березня столичний «Сокіл», наш сайт попросив розповісти найкращого бомбардира киян – 29-річного нападника Володимира Чердака.

- Володимире, з яким настроєм «Сокіл» підходить до вирішальної стадії сезону – битви у фіналі плей-оф? Чи немає хвилювання?
- З настроєм все добре! З тренувань видно, що всі хлопці сконцентровані та намагаються відпрацювати свої найкращі якості, а також тактичні моменти. А хвилювання чи мандраж у досвідчених гравців не так гостро відчувається, як, наприклад, у молодих гравців. Знаю з досвіду виступів у тих же фіналах чемпіонату країни. Як би там не було, а після двох-трьох змін стан нормалізується і нервування зникне у будь-якого спортсмена.

- Буліти про всяк випадок на тренуваннях відпрацьовуєте?
- Авжеж. У мене з воротарем Богданом Дьяченком із цього приводу захоплюючі «міжсобойчики» виходять, які супроводжуються постійними репліками на адресу один одного і це робить атмосферу на тренуванні ще веселішою та незабутньою. Зізнаюся, що в мене є два коронні прийоми стосовно виконання булітів, проте на тренуваннях я їх не використовую. Який сенс, якщо той самий Дьяченко, з яким ми багато разом пограли у різних командах, і так знає про мої «фішки»?! Доводиться імпровізувати та ставити перед воротарем нові невирішені завдання. До речі, не факт, що успішне виконання булітів на тренуваннях дасть результат гравцеві в офіційній грі. Це я зрозумів давно. Зі мною таке вже траплялося. Якби я був тренером, то ставив би на булітну серію досвідчених хлопців, а молодих лише за умови, якщо у тих пішла гра і вони відчули впевненість. Тут потрібно бути тонким психологом та враховувати настрій гравця під час зустрічі.

- Хто зараз результативно виконує хокейні «пенальті» в «Соколі»?
- Сергій Бабинець завжди славився успішним виконанням булітів, Сашко Горлушко може здивувати. Штатним булітмейстером можу назвати Рому Благого, проте він наразі травмований. Втім, зберігаються шанси, що Благий таки візьме участь у фінальній серії та допоможе нам виграти чемпіонський кубок. Також мало не забув відзначити Влада Куцевича – майстерний гравець.

- До речі, як в «Соколі» відреагували на виклик Куцевича до збірної України? Досвідчений форвард ще «вчора» розпочинав сезон у напівпрофесійному ХК «Київ», а тут такий прорив!
- Особисто я дуже радий за Влада, як і за решту партнерів-збірників. Наскільки я зрозумів, Куцевич давно не викликався до збірної, тож для нього це велика подія на цьому етапі. Думаю, Куцевич буде корисний команді - він роботяга, який робить багато важливої роботи на льоду, а такі гравці в ціні! Сподіваюся, йому вдасться пробитися в основну заявку команди на ЧС-2023.

- Які думки з приводу фінальної серії проти «Кременчука»?
- У Олександра Савицького підібралася хороша, швидка команда, якій ми десь поступаємось у командній швидкості… Вважаю «Кременчук» - не просто сильною, а збалансованою командою у всіх лініях, де лідерську роль виконує ланка: Лялька – Кривошапкін – Сенік. Ми це все знаємо та готуємося відповідним чином. Повторюся, що «Кременчук» має сильну команду, яку ми дуже поважаємо, але при цьому віримо у свої сили і розраховуємо не доводити справу до п'ятої зустрічі, яка за регламентом має пройти на майданчику суперника.

- Адже чинник рідних стін у цьому фіналі матиме колосальне значення!
- Так, бо перші дві гри пройдуть на маленькому майданчику «Айсберга», а це дуже впливає на розстановку сил, особливо для команди, що приїжджає. Необхідно оперативно перемикатися на стандарти льодової «коробки», адаптуватися до місцевих умов та включати швидкість мислення на льоду. Буде непросто.

- То хто ж фаворит у фіналі: «Кременчук» – «Сокіл»?
- З погляду статистики та позиції регулярного сезону фаворит – «Кременчук». Вони виграли у нас 5 із 6-ти матчів на першому етапі і це дає їм якусь «віртуальну» перевагу. Але ми собі вважаємо все інакше. Не забувайте, що у «Соколі» виступає багато досвідчених і майстерних гравців, яким є що протиставити супернику. Тим більше, що плей-оф - це зовсім інший хокей, відмінний від регулярної частини сезону.

- Володимир Чердак – дворазовий чемпіон України у складі «Донбасу». Який найяскравіший спогад від тріумфальних сезонів?
- Перше чемпіонство – це завжди незабутнє! Для будь-якого спортсмена у будь-якому виді спорту! До того ж мені пощастило стати чемпіоном у київському Палаці спорту, коли «Донбас» закрив серію із «Дженералз» (4-0) у гостях. Я тоді перебував на льоду, коли ми догравали останню зміну… Запам'яталося, як чемпіонській купі-малі передувала епічна бійка Павла Тарана з Андрієм Татаренком із «генералів». Тоді у нас вийшла вельми «брудна» чоловіча серія і з'ясування стосунків навіть у боксі стало жирною точкою в цій історії. Я так розумію, що в кулачній сутичці теж потрібно було розставити акценти і та перемога Тарана зробила наше свято вдвічі радісним!

- У вашій багатій біографії був також пам'ятний сезон у «Кременчуці» у сезоні-2019/2020, коли команда виграла чемпіонство.
- Через коронавірус сезон розтягнувся до осені і в плей-оф я вже не догравав за «Кременчук», перебравшись до «Маріуполя». Хочу сказати, що зустрічі проти своєї колишньої команди вже давно не мають жодного принципового підтексту, я з теплотою ставлюся до тренерського штабу на чолі з Олександром Валерійовичем (Савицьким) і вдячний клубу, який залишив у моїй пам'яті набагато більше позитивних моментів, ніж негативних. З «Кременчуком» у підсумку я так і не став чемпіоном, натомість зараз я сфокусований на «Соколі», з яким ми творимо нову історію.

- Як мотивуєте себе на фінальну серію?
- Ніхто не знає: це останній твій фінал у кар'єрі чи ні?! Тож хочеться сповна скористатися можливістю грати у вирішальних матчах за «золото» і досягти максимального результату.

Хочеться подарувати блиск медалі своїм рідним та особливо коханій дружині Яні, яка завжди мене підтримує на трибунах, радіє перемогам та співпереживає невдачам! Пишаюся, що в мене така чарівна дружина і намагатимусь зробити все на льоду, щоб вона теж мною пишалася! Мрію повернутися після фіналу додому із «золотом» на шиї та Кубком у руках і показати, що не дарма ти почав займатися хокеєм, не дарма в тебе батьки вкладали стільки сил, емоцій та грошей! Це стосується не тільки моїх улюблених та неповторних мами та тата, за що їм величезне спасибі, але всіх тих батьків, хто «піднімає» своїх маленьких хокеїстів у нашому недешевому виді спорту та ще й під час війни. Вони – герої!

- На який божевільний вчинок наважитеся, якщо ваша команда таки підніметься на чемпіонський трон?
- Не знаю як божевільний, але є ідея витратитись на допомогу нашим воїнам ЗСУ, серед яких чимало шанувальників та затятих фанатів «Сокола». Завдяки їм ми сьогодні маємо можливість грати у хокей та проводити цей чемпіонат України! Ви навіть не уявляєте, як важко знаходити емоції і бути в порядку, коли в країні йде війна і щодня гинуть безневинні люди!.. Такого виснажувального в емоційному плані сезону в українському хокеї ніколи не було, тому він залишиться особливим назавжди! На мою думку, виграти цей чемпіонат – особливо престижно! І у мене в цьому зв'язку є прагнення «підписатися» на купівлю позашляховика для наших захисників на передовій через одного гарного хокеїста, але колегіальне рішення гравців «Сокола» з цього питання ще обговорюватиметься… Дай Боже, щоб ми втілили ініціативу в життя за будь-яких розкладів, але у випадку чемпіонства задуми такого роду завжди втілюються в життя активніше і швидше (посміхається).

- Володимир Чердак – найкращий бомбардир «Сокола» у поточному сезоні – 41 (16+25) очко. Як оціните свої результати у командний успіх?
- Максимально себе не реалізував, можна було б і краще себе проявити, але загалом я задоволений результативністю. За це я маю подякувати своїм партнерам із трійки нападу: Сергію Бабинцю та Вадиму Мазуру. Вважаю, у нас утворилася відмінна «хімія» в колективі в плані дружніх стосунків (на льоду та поза ним) та взаєморозуміння хокею – це найкраще поєднання у моїй кар'єрі!

- Навіть так?
- Ми розуміємо хокей приблизно однаково! Це сильна риса в нашому поєднанні! Скажімо, в «Донбасі» я також мав щастя грати з великими майстрами: Варламовим та Кочетковим, але тоді я був молодий і скутий у своїй ролі: партнери багато робили, щоб я стояв у потрібному місці і лише підставляв ключку! А в «Соколі» – інше. Тут ми разом беремо участь у обговоренні ігрових моделей, побудові гри, «творимо» на льоду, імпровізуємо, намагаємося віддати один одному зручний пас і знаємо, як це зробити. Так, іноді перетримуємо шайбу, але я кайфую від хокею в оточенні своїх партнерів і тому у нас чимало виходить цього сезону! Дякуємо тренерам «Сокола», які повірили у наше поєднання!

В'ячеслав ВОЛКОВ