Неправильно чи некрасиво? Чому критика Срни на адресу Кривбасу нелогічна

Минулий вікенд в українській Прем'єр-лізі запам'ятався передусім двома ключовими подіями – поразкою «Дніпра-1» від «Динамо» (0:1) та перемогою «Шахтаря» на виїзді над «Кривбасом» (3:0). Результати обох цих поєдинків були аж ніяк не визначеними наперед, а тому такий підсумковий розклад дозволив «гірникам» вийти на чисте перше місце, і тепер мати повноцінну триочкову перевагу над «спортклубівцями», котрі потрапили у явну кризу (0 перемог в останніх 3 матчах в рамках УПЛ).

Матч «Шахтаря» проти «Кривбасу» ще до його початку набув певного присмаку скандальності. Принаймні, градус протистояння був максимально розжарений тим, що керівництво криворізького клубу відмовилося задовольнити прохання від колег зі стану «гірників» з приводу перенесення гри із Кривого Рогу до Львова, що суттєво полегшило б логістику «Шахтарю» напередодні поєдинку у відповідь в рамках 1/8 фіналу Ліги Європи проти нідерландського «Феєнорда».

В результаті «Шахтарю» довелося витратити понад 15 годин на дорогу із Польщі до Кривого Рогу, а маршрут пролягав через Кишинів, куди «гірники» прилетіли з Варшави літаком, а потім автобусом подолали величезну відстань дорогами рідної країни. Очевидно, що у таких умовах говорити про якісь підготовчі тренування було просто неможливо, а гравці донецької команди виявилися позбавленими навіть повноцінного відновлення.

Як би там не було, але на матч у Кривому Розі проти «Кривбасу» «Шахтар» не тільки прибув з усіма ключовими виконавцями у складі, але й у вкрай завзятій боротьбі зумів переламати опір опонента, дотиснувши того наприкінці та вийшовши переможцем із великим рахунком – 3:0. Після фінального свистка вкрай символічним виглядало «магічне коло», у яке зібралася вся донецька команда, включаючи футболістів та тренерів, й головним елементом якого став Ігор Йовічевіч, котрий щось вкрай захоплено та емоційно говорив своїм підопічним. Вочевидь, хорват подякував усім футболістам та асистентам за виконану роботу та продемонстрований характер, адже три очки у Кривому Розі справді далися «Шахтарю» непросто, але саме вони можуть виявитися вирішальними у боротьбі за чемпіонство.

І саме це «магічне коло» мало стати головною і єдиною, окрім рахунку на табло, відповіддю «Шахтаря» на адресу «Кривбасу». Все вирішилося на футбольному полі, у чесній спортивній боротьбі, як і мало бути.

Але після гри додатково сфокусуватися на темі відмови у перенесенні гри з боку «Кривбасу» вирішив спортивний директор «гірників» Даріо Срна. Хорват, ймовірно, на емоціях відпустив кілька вкрай пишномовних реплік з цього приводу. Наприклад, він сказав, що криворіжці «не захотіли перенести гру, щоб допомогти цим собі та всьому українському футболу», а ще додатково підкреслив ту обставину, що «вони заявляли, що вболівають за нас у Європі, а в результаті не погодилися на перенесення гри». Зрештою, Срна дійшов вкрай сумнівного та абсолютно нелогічного висновку: «Я вважаю, що це негарне футбольне рішення. У сьогоднішній ситуації закон має бути для всіх однаковим, і він називається – допомагати один одному».

Ні, насправді всі українські футбольні клуби, як і всі громадяни нашої країни, у ситуації, коли ось уже понад рік російські окупанти продовжують варварську та нічим не спровоковану війну проти України, справді по можливості мають допомагати один одному. Ось тільки питання: що вважати допомогою, а що – принесенням у жертву своїх інтересів на користь інтересам іншого?

Зрозуміло, що Срна, як один із керівників «Шахтаря», намагається відстоювати інтереси свого клубу, і йому це дуже непогано вдається. Але певні нестиковки у словах спортивного директора «гірників» та діях його ж клубу таки спостерігаються, і саме тому після матчу у Кривому Розі донеччанам варто було б зупинитися на красивому й символічному жесті із вже згаданим вище «магічним колом», але ніяк не із додатковим пережовуванням ситуації, що завершилася для «Шахтаря» вельми сприятливо.

Справа в тому, що восени минулого року «Шахтар» сам практично в аналогічній ситуації відмовив «Динамо» у проханні про перенесення очного матчу, в якому «гірники» виступали номінальними господарями. Тоді донеччани наполягли на тому, щоб їхній матч проти «біло-синіх» пройшов у календарну дату – 16 жовтня, хоча кияни дуже хотіли здвинути цей поєдинок хоча б на день пізніше. І те побажання «Динамо» виглядало не менш логічним, аніж нещодавнє прохання «Шахтаря» до «Кривбасу». Справа в тому, що підопічні Луческу у жовтні лише за три дні до гри із «гірниками» провели вкрай непростий єврокубковий матч проти «Ренна» (0:1), й мали проблеми із тим, щоб провести хоч якусь подобу повноцінного відновлення, не кажучи вже про горезвісні питання із логістикою.

Іншими словами, у жовтні «Шахтар», як нині формулює це явище Срна, не виявив бажання допомогти «Динамо», але зараз фокусує увагу на тому, що хтось (а точніше – «Кривбас») вчинив практично так само, проте тепер уже по відношенню до самих «гірників». У жовтні все було «ok», а через п'ять місяців, виходить, що вже ні? Вкрай нелогічна позиція, із якою Срні навряд чи варто було виходити у публічну площину…

І питання ж не в тому, що «Шахтар» був неправий у жовтні, а «Кривбас» неправий зараз. Насправді, професійний футбол, який є частиною спорту, далеко не завжди є взірцем справедливості. Принаймні, вона у кожної сторони своя, і це абсолютно точно. Єдине, що має значення у спорті – це результат та спосіб його досягнення. Останній має бути виключно легальним, тобто таким, який не порушує правил та приписів (регламентів, нормативів тощо).

Той факт, що у жовтні ігровий календар в «Динамо» у якийсь момент виявився менш сприятливим, аніж у «Шахтаря», не був проблемою «гірників». Як і зараз зовсім не «Кривбас» винен у тому, що донецький клуб має такий складний ігровий ритм та графік. Криворіжці просто, як і сам «Шахтар» восени минулого року, захотіли спробувати скористатися складнощами опонента, і для футболу це абсолютно нормальна обставина. Ніде в топових європейських чемпіонатах ви не зустрінете навіть натяку на перенесення матчів через логістичні проблеми однієї з команд, що змагаються. Це ті складнощі, які необхідно долати на шляху до тріумфу, й дорікати за це своїм опонентам у тій таки Англії, Німеччині чи Іспанії якось давно не прийнято.

Можливо, хтось заперечить, що порівняння із топ-лігами не є коректним, адже в цих країнах, на щастя для них, не йде війна, проте… Насправді варто враховувати та оцінювати всі складнощі, яких у процесі організації матчу зазнав сам «Кривбас» Адже згідно зі статтею 12 регламенту УПЛ-2022/23 саме клуб-господар несе відповідальність за безпеку гостей на період усього часу перебування тих у місті. А в нинішніх умовах питання безпеки настільки серйозні та критичні з точки зору опрацювання всіляких «дрібниць», що списувати цю роботу із рахунків аж ніяк не можна.

Тому спекулювати на тему взаємодопомоги у аспекті вибору місця проведення того чи іншого поєдинку в реаліях, що склалися, навряд чи коректно й доречно. І фраза Срни про те, що «коли «Кривбас» гратиме у єврокубках, ми обов'язково підемо назустріч й перенесемо матч», виглядає не більше ніж спробою уявити себе в кращому тоні, але ніяк не логічним аргументом. Хоча б тому, що «Динамо», яке у жовтні брало участь у єврокубках, «Шахтар» в аналогічному проханні вже відмовив.

І навряд чи зараз у цьому аспекті варто ставити питання із можливими перенесеннями матчів у розряд понять «неправильно» чи «некрасиво». Все вкрай відносно. Якщо самі клуби та УПЛ перед початком сезону не змогли домовитися щодо преференцій для учасників єврокубків, то зараз із точки зору регламенту нинішнє рішення «Кривбасу», як і жовтневе «Шахтаря», виглядають абсолютно правильними. А красивими можуть бути лише перемоги і, вочевидь, «магічні кола» на полі після них, але аж ніяк не спроби викрити когось у тому, що раніше приписували тобі самому…