Парад рекордів Шиффрін, Кубок світу для Одерматта. Підсумки лижного тижня
Sport.ua підбиває підсумки тижня у лижних видах спорту
Стрибки з трампліну
Старти тижня:
Субота, 11 березня
Осло (Норвегія), HS 134, особистий турнір
Неділя, 12 березня
Осло (Норвегія), HS 134, особистий турнір
Крафт наздоганяє легенд
У стрибках із трампліну Холменколленські ігри за традицією відкривали норвезьку багатоденку «Raw Air», яка проводиться всьоме в історії. І лише перші три видання вийшли повноцінними з точки календаря, а потім проведенню чотирьох етапів на чотирьох різних трамплінах почали заважати різні обставини: спочатку локдаун, потім – реконструкція трампліну в Тронхеймі, якого не буде і цього разу: на стрибунів чекають два старти в Ліллехаммері.
Що стосується етапу в Осло, то у нього було два герої – Штефан Крафт та Анже Ланішек, які по разу виграли та посіли друге місце. Недільна перемога Крафта стала знаковою: він наздогнав Мартіна Шмітта за кількістю перемог на Кубку світу (28), а Адама Малиша – за кількістю подіумів (92). Саме Крафт, чинний і дворазовий переможець «Raw Air», захопив лідерство в загальному заліку і цього разу, хоча розриви в групі лідерів поки що мінімальні.
До своєї першої у кар'єрі перемоги на Кубку світу в неділю був близький молодий партнер Крафта зі збірної Австрії Даніель Чофеніг, але головна надія австрійських стрибків у другій спробі відступила з першого місця на п'яте.
Skijumping.pl. Штефан Крафт
Щодо Ланішека, то йому перемогу в суботу приніс розкішний другий стрибок на 139,5 метра в другому раунді. В Осло Анже нарешті повною мірою проявив той потенціал, який не зумів реалізувати в особистих турнірах на домашньому ЧС у Планіці. Тепер вони нібито помінялися ролями з партнером по команді Тімі Зайцем, який зайняв лише 12-те і 10-те місця. У суботу свій найкращий результат у кар'єрі на Кубку світу показав 18-річний Рок Масле – 21-ше місце.
У суботу топ-3 замкнув Карл Гайгер, який видав найкращий стрибок другого раунду, здійснивши рейд із 13-го місця. Лише третій подіум зіркового німецького стрибуна цього сезону. У неділю він також здійснив рейд у другій спробі, але набагато скромніший: з 18-го місця на 12-те.
Андреас Веллінгер видав солідний вікенд, але до подіуму так і не дістався – п'яте та восьме місця. У неділю в другій спробі у нього виникли серйозні неполадки із кріпленням на приземленні. Через це він, звичайно, втратив дорогоцінні очки за техніку, але, пам'ятаючи про те, що нещодавно трапилося з Петером Превцом через несправні кріплення – Веллінгер повинен швидше дякувати долі, ніж скаржитися на неї.
Явно не показав усе, на що здатний, Маркус Айзенбіхлер. Для нього етап в Осло розпочався з відмінних стрибків у тренуваннях, але потім німець провалив перший особистий турнір (36-те місце), та й у неділю після першого раунду йшов лише 20-м – багато в чому через невдале приземлення, причому в нього, на відміну Веллінгера, жодних проблем з екіпіруванням не було. І лише у другому раунді Маркус знову згадав свій п'ятничний тренувальний рівень, здійснивши рейд на дев'яте місце із четвертим результатом другої спроби.
Ще одним скромним приводом для радості у збірній Німеччини став недільний виступ молодого резервіста Юстіна Ліссо – 13-те місце. 23-річний німець лише втретє за кар'єру пробився в очки на Кубку світу, але щоразу це були очки дуже непогані: рік тому на домашньому етапі в Тітізеє-Нойштадті він був 11-м та 13-м.
А в неділю компанію на подіумі Ланішеку та Крафту склав Давід Кубацкі. Поляк потрапив у трійку найкращих у свій 33-й день народження і став лише 10-м стрибуном, який у свій день народження піднімався на подіум на Кубку світу:
Загалом же етап у Холменколлені збірна Польщі занести собі в актив не може: у суботу, наприклад, поляки сумарно набрали до Кубка націй лише 51 очко – найгірший результат цього сезону. Причин тому достатньо: Пьотр Жила виступав з невеликою застудою, а для Каміля Стоха трамплін в Осло є одним з найбільш незручних на Кубку світу. Тут він ніколи не перемагав, а в неділю, після другої провальної спроби, висловив парочку гострих слів у камеру. Одразу після змагань Стох запалив ще сильніше: «Цей трамплін просто трагічний, його треба підірвати. Із задоволенням скинуся на вибухівку».
До речі, паралельно з Кубком світу в Осло проходили змагання Континентального кубка в Закопане, які стали прощальними для ветерана польської збірної Стефана Хули – він завершив кар'єру.
Збірна Норвегії до цьогорічного візиту до Осло виграла останні чотири особисті старти в Холменколлені на Кубку світу, але цього разу взагалі залишилася без жодного призового місця за два дні. Хоча слабким загальнокомандний рівень підопічних Александера Штокля в Осло не назвеш. Халвор Егнер Гранеруд у суботу став четвертим, і завдяки двом сильним кваліфікаціям він зараз іде третім у загальному заліку «Raw Air».
Найсильніший вікенд у сезоні видав Даніель Андре Танде: восьме та четверте місця. Холменколленський трамплін у нього явно один із улюблених – із 8 своїх перемог на Кубку світу 2 він здобув саме тут, вигравши в тому числі рік тому. Продовжує тримати солідний рівень Йоханн Андре Форфанг, а Крістоффер Еріксен Сундал у суботу вперше у кар'єрі потрапив до топ-10 на Кубку світу – сьоме місце. До того ж, як не парадоксально, це його найвищий результат взагалі в міжнародній кар'єрі: так високо він не піднімався ні на Континентальному кубку, ні на Кубку ФІС, третьому дивізіоні світових стрибків.
Збірна України етап в Осло пропускала через те, що цими днями у Ворохті проходив чемпіонат країни. Золото на ньому з рекордом трампліну передбачувано виборов Євген Марусяк, який випередив Віталія Калініченка. Бронза у двоборця Дмитра Мазурчука.
Страшна, але очікувана новина на тижні прийшла з Чехії – місцева лижна федерація офіційно повідомила про смерть колишнього стрибуна та тренера збірної Антоніна Хаєка, котрий досі залишається рекордсменом країни у польотах на лижах – 236 метрів. 35-річний Хаєк вважався зниклим безвісти з 2 жовтня 2022 року, на той час він перебував у Малайзії. Обставини смерті Хаєка досі невідомі.
Загальний залік Кубка світу:
Кубок націй:
Гірські лижі
Старти тижня:
П'ятниця, 10 березня
Оре (Швеція), гігантський слалом, жінки
Субота, 11 березня
Краньська Гора (Словенія), гігантський слалом, чоловіки
Неділя, 12 березня
Краньська Гора (Словенія), гігантський слалом, чоловіки
Фестиваль рекордів Шиффрін
У жінок напередодні фіналу сезону відбувся технічний етап в Оре, який перетворився на справжній фестиваль рекордів Мікаели Шиффрін. Американка спочатку повторила, а потім і побила рекорд Інгемара Стенмарка з перемог у Кубку світу. І символізму в цьому більш ніж достатньо: рекорд Стенмарка був побитий у нього на батьківщині, у Швеції. Більше того: свою першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу Шиффрін здобула 11 років тому саме тут, в Оре.
П'ятнична перемога також дозволила американці достроково взяти другий у кар'єрі Малий кришталевий глобус (МКГ) у гіганті. Головні суперниці не чинили опір: Лара Гут-Бехрамі зійшла з дистанції, Марта Бассіно стала лише 11-ю. У підсумку на друге місце в заліку гіганта вирвалася Петра Влхова, яка посіла четверте місце і потім провалила суботній слалом, зійшовши з дистанції у другій спробі після вельми непереконливої першої з грубою помилкою та великим відставанням.
Могла перешкодити Шиффрін перемогти в п'ятницю Федеріка Бріньоне, яка видала геніальну другу спробу. І якби не дві помарки італійки – все могло б закінчитися по-іншому. П'ятою стала Тесса Ворлі, якій загрожує сезон без подіумів. Сезон, скоріше за все, прощальний у кар'єрі. Валері Греньє була близька до ще однієї сенсації, але в другій спробі канадка відступила з другого місця на шосте, видавши дуже розхлябаний другий заїзд.
Getty Images/Global Images Ukraine. Мікаела Шиффрін
Тиждень тому кризовій збірній Австрії доля подарувала цілу порцію успіхів, але зараз повернулися суворі трудові невдалі будні. Найкращою з австрійок у гіганті стала Стефані Бруннер (фраза року десь із 2017-го), яка прорвалася у другій спробі з 20-го місця на дев'яте. Схожий прорив із 18-го місця на сьоме зробила Еліс Робінсон. Заявилася на гігант і Соф’я Годжа, але італійка у топ-30 пробитися не зуміла.
У суботньому слаломі Шиффрін знову не було рівних, і американка навезла майже секунду Венді Холденер, топ-3 замкнула господарка траси Анна Свенн Ларссон. Не залишилася Швеція без подіуму і на день раніше в гіганті – третьою стала Сара Хектор.
Відзначимо сьоме місце у слаломі Мелані Мейяр. Колись мегаперспективна швейцарка не потрапляла у топ-10 364 дні – з часів минулорічного слалому тут же, в Оре. Ще однією сенсацією стала 17-річна шведка Корнелія Елунд, яка лише вдруге у кар'єрі потрапила в очки на Кубку світу – і одразу десяте місце. Дуже своєчасний прорив з огляду на схід Ханни Аронссон Елфманн.
Однією з головних невдах етапу в Оре стала Зрінка Лютіч, яка двічі поспіль зійшла з дистанції. У слаломі реноме збірної Хорватії зуміла підтримати Леона Попович, яка стала восьмою.
Одерматт достроково завоював ВКГ
У чоловіків перед фіналом сезону відбулися два гіганти на класичній трасі у Краньській Горі. Втім, головна подія тижня сталася ще до гонок. Александер Омодт Кілде ухвалив рішення до Словенії не їхати, а це означало, що Марко Одерматт достроково виграв свій другий Кубок світу в загальному заліку. Виконавши головне завдання на сезон, швейцарець не зупинився і в Краньській Горі оформив переможний дубль.
На фінал сезону швейцарець також має досить цікаве і важливе завдання: побити рекорд Херманна Маєра за кількістю набраних очок у сезоні – 2000 балів. За три гонки в Андоррі швейцарцю необхідно набрати 175 балів – завдання, яке йому до снаги.
Getty Images/Global Images Ukraine. Марко Одерматт
В обох гігантах на подіум піднімалися одні й ті самі люди – Алексіс Пінтуро та Хенрік Крістофферсен, які по разу зайняли друге та третє місця. Для Крістофферсена траса в Краньській Горі є, мабуть, улюбленою у Кубку світу – тут він перемагав у гіганті цілих 4 рази. А ось Пінтуро провів, напевно, свій найсильніший вікенд на Кубку світу з часів завоювання Великого кришталевого глобусу (ВКГ) у 2021 році. З того часу француз не здобув жодної перемоги на Кубку світу і сумарно лише шість разів (вже з урахуванням гонок у Краньській Горі) піднімався на подіум.
Дуже сильний був на домашній трасі і Жан Краньєц, але «велика трійця» на подіум його так і не пустила – п'яте та четверте місця. У неділю топ-6 замкнув Філіппо Делла Віте. 21-річний італієць у нинішньому сезоні досяг дуже вагомого прогресу. Він уже давно оббивав пороги першої десятки, і ось нарешті до неї потрапив, та ще й далеко не на останні позиції. Поступово Делла Віте перехоплює статус лідера збірної Італії в гіганті у Луки Де Аліпрандіні – схоже, що вперше за багато років в Італії з'явився талановитий молодий гігантист. Хоча у Краньській Горі і сам Де Аліпрандіні виступив дуже гідно, двічі потрапивши до топ-10.
У плані стану траси два дні у Краньській Горі вийшли дуже різними. У суботу сніговий покрив тримався відмінно, у неділю помітно потеплішало, і стан траси був набагато гірший. Це вилилося у дуже великі розриви у першій спробі та малу кількість серйозних рейдів у другому заїзді. Ще перед стартом етапу в Краньській Горі на тренуванні хрестоподібні зв'язки коліна порвав новий чемпіон світу в паралельному виді Александер Шмід. Все міжсезоння німця буде присвячене відновленню після травми.
Ще одна важлива новина – про завершення кар'єри оголосив головний ветеран Кубка світу Йохан Кларе. У нього залишився один-єдиний шанс, фінал сезону в Андоррі, щоб таки здобути першу і єдину в кар'єрі перемогу на Кубку світу, і заразом встановити рекорд, ставши найбільш віковим переможцем в історії.
Загальний залік Кубка світу (чоловіки):
Загальний залік Кубка світу (жінки):
Лижні гонки
Старти тижня:
Субота, 11 березня
Осло (Норвегія), марафон, 50 км, вільний стиль, чоловіки
Неділя, 12 березня
Осло (Норвегія), марафон, 50 км, вільний стиль, жінки
Діггінс повернула інтригу в боротьбу за ВКГ
Лижники після чемпіонату світу за традицією вирушили на королівський етап до Холменколлена. Можна скільки завгодно говорити про довгу і багату історію Холменколленських ігор, про їхню популярність та історичну спадщину, але в черговий раз марафони в Осло вийшли дуже скромними за складом учасників – і кількісно, і якісно. Причин тому маса, і обговорювалися вони неодноразово: це й дорожнеча поїздки до Норвегії, і розширена квота для господарів, через що представникам інших країн ще складніше пробиватися на високі місця крізь натовп норвежців. Ну а в сезони чемпіонатів світу/Олімпіад додається ще й чинник невдалого розташування у календарі. Програми титульних турнірів завжди завершують марафони, і бігти 50 км ще раз лише через тиждень на тлі втоми наприкінці сезону хочуть і можуть далеко не всі.
У чоловіків це спричинило те, що норвежці окупували всю топ-10 підсумкового протоколу. А у жінок, які вперше в історії на Кубку світу бігли не 30 км, а 50, на старт вийшли лише 32 учасниці. Навіть дивно, що до фінішу дісталися усі. У чоловіків, до речі, фінішували ненабагато більше спортсменів – 36.
У чоловіків головними дійовими особами стали Ханс Крістер Холунд та Сімен Хегстад Крюгер. Спочатку вони, разом із Харальдом Остбергом Амундсеном і шведом Єнсом Бурманом, зайшли на зміну лиж на коло раніше, ніж інші фаворити, і рішення це спрацювало блискуче. Групу вони наздогнали досить швидко, після чого Холунд пішов в атаку та розвалив пелотон. Втриматися за ним змогли лише Крюгер та Амундсен. Харальд, який через тиждень ще й планує бігти легендарний марафон серії Ski Classics Біркебейнер, на останньому колі відстав від дуету лідерів і, зрештою, навіть втратив місце на подіумі, пропустивши торішнього чемпіона холменколленського марафону Мартіна Льовстрьома Ньєнгета. А у боротьбі за перемогу Крюгер прогнозовано виявився швидшим у фінішному спринті і після тріумфального чемпіонату світу здобув ще одну велику перемогу. Йоханнес Клебо спочатку намагався зачепитися за трійку лідерів під час атаки Холунда, але не потягнув їх темп і фінішував лише сьомим.
Getty Images/Global Images Ukraine. Джессіка Діггінс
У жінок перша в історії 50-кілометрова гонка на Кубку світу раптово повернула інтригу у боротьбі за Великий кришталевий глобус (ВКГ). Коли здавалося, що Тіріль Венг уже нічого не загрожує, за справу взялася Джессіка Діггінс. По ходу гонки було розкидано відразу 6 проміжних фінішів, на кожному з яких можна було набрати максимум 15 очок. Діггінс на кожному з цих проміжних фінішів йшла в атаку, і в підсумку зібрала 87 очок із 90 можливих. Такі зусилля американки не могли пройти даремно, і на останньому колі їй було дуже складно. Діггінс кілька разів повисала в хвості групи лідерів і навіть випадала з неї, але все ж таки знайшла сили повернутися. Але різкості у фінішному спринті їй не вистачило, і в результаті американка стала лише третьою.
Що стосується Тіріль Венг, то вона на проміжних спринтах набрала набагато менше очок (58), і фінішувала у підсумку сьомою. За один день Діггінс вдалося відіграти відразу 47 очок у загальному заліку Кубка світу – за нової системи нарахування балів зробити це набагато складніше, ніж раніше. У генеральній класифікації перевага Венг скоротилася всього до 87 очок, форма норвежки явно йде на спад, до кінця сезону ще 6 особистих гонок – шанси відігратися у Діггінс є, кінцівка сезону обіцяє бути дуже гарячою.
Ну а перемогу в марафоні здобула Рагнхільд Хага. Для 32-річної норвежки це лише друга у кар'єрі перемога на Кубку світу. Перша була здобута в листопаді далеко 2017 року, на початку найкращого в кар'єрі Хаги сезону 2017/2018, який пізніше приніс їй олімпійське золото Пхенчхана у розділці на 10 км. Після цього в кар'єрі Рагнхільд настав тривалий і глибокий спад – і тепер таке тріумфальне повернення! Безумовно, враховуючи слабкий склад учасників марафону в Осло (його пропускали в тому числі й шведські прими – Андерссон та Карлссон), не можна говорити про те, що Хага повернулася до свого пікового рівня, але з часів сезону 2017/2018 настільки сильною вона не була, мабуть, ніколи. Другою стала Астрід Ойре Слінд, яка за останні 9 днів пробігла три марафони сумарною дистанцією 170 км!
Загальний залік Кубка світу (чоловіки):
Загальний залік Кубка світу (жінки):
Двоборство
Старти тижня:
Субота, 11 березня
Осло (Норвегія), HS 134/10 км, особистий Гундерсен
Неділя, 12 березня
Осло (Норвегія), HS 134/10 км, особистий Гундерсен
Ріїбер не знав собі рівних в Осло
У чоловіків Холменколленські ігри були передостаннім етапом сезону – тепер двоєборці за два тижні приїдуть до Лахті. Однак головна новина тижня з'явилася ще до гонок в Осло: про завершення кар'єри наприкінці сезону оголосив легендарний Ерік Френцель – без перебільшень, один із найкращих двоборців в історії. Враховуючи, що наприкінці сезону свою посаду після 27 років правління покине і головний тренер збірної Німеччини Германн Вайнбух, можна сміливо стверджувати, що на Бундестім чекає зміна епох. А поки що Вайнбух продовжує маринувати в резерві заслуженого ветерана Фабіана Ріссле, з яким вони перебувають у стані холодної війни ще зі старту сезону. Також в Осло не приїхали Маріо Зайдль та Еро Хірвонен.
Головним героєм етапу в Холменколлені став Ярл Магнус Ріїбер, який оформив переможний дубль. Як і на чемпіонаті світу в Планіці, норвежець просто декласував своїх суперників на трампліні, після чого без особливих зусиль доводив справу до перемоги в гонці. Ріїбер знаходиться у просто феноменальній стрибковій формі – напевно, найкращій у своїй кар'єрі.
Getty Images/Global Images Ukraine. Ярл Магнус Ріібер
За останні тижні не раз доводилося ловити себе на думці про те, що хотілося б побачити норвежця у змаганнях з чистих стрибків. І така можливість у нас таки з'явиться наступного тижня: користуючись вікном у Кубку світу з двоборства, Ріїбер разом із японцями Рьотою Ямамото та Йосіто Ватабе заявився прокладником на польотний стрибковий етап у Вікерсунді. Для Ріїбера та двох японців це насамперед можливість спробувати свої сили на гігантському трампліні, що дуже актуально з урахуванням того, що наступного сезону до Кубка світу з двоборства вперше в історії планують включити польотний етап.
З боротьби за ВКГ Ріїбер уже випав, а ось Йоханнес Лампартер зробив ще один важливий крок до трофею: третє та шосте місця. У той же час, у Єнса Луроса Офтебро стрибки в Осло не виходили зовсім (10-й і 21-й результати на трампліні), через що він не просто відпустив Лампартера на відстань 152 очок за два особисті старти до фінішу сезону, але й пропустив на другий рядок у загальному заліку Юліана Шміда, який у Холменколлені двічі піднявся на подіум. У неділю – разом із партнером за командою Вінценцем Гайгером, для якого це лише другий подіум у календарному 2023 році. Зазначимо, що в суботу стрибкова спроба була зіпсована заниженими стартовими воротами, через які провалили свої спроби навіть багато сильних стрибунів.
Загальний залік Кубка світу:
Кубок націй:
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Британський боксер відзначив Мартіна Баколе
Українці продемонстрували найкращі результати сезону
Просто щиро по-людськи шкода Євгена. Хтозна, чи випаде йому ще другий шанс розкрити свій талант на повну.