Сергій РЕБРОВ: «Я взагалі не бачив гру Коноплянки в останні роки»

Український головний тренер футбольного клубу з ОАЕ «Аль-Айн» Сергій Ребров прокоментував інформацію про те, що він брав консультаційну участь у формуванні списку футболістів збірної України, які викликані на матч із Англією у відбірному циклі Євро-2024:

– Я хотів би прояснити з тренером збірної України, а, точніше, озвучити, що означає в моєму розумінні головний тренер національної команди країни. Особливо коли наша країна, Україна, перебуває в стані війни. Головний тренер збірної України має бути дуже відповідальним на своїй посаді. У тому числі, щодо формування списку гравців на збір перед черговим матчем. Робота в збірній – зовсім не така, як у клубі. Тут набагато більше часу потрібно витрачати на перегляд вітчизняних футболістів, матчів з їхньою участю. Коли ти працюєш у клубі, у тебе все на виду, ти бачиш, у якому стані знаходяться футболісти твоєї команди, як вони грають, як тренуються. У збірній не так. Щоб скласти список кандидатів на матч, потрібно перед цим переглянути величезну кількість матчів.

І якщо хтось зі мною радиться, то ніколи не дам пораду про те, в чому я некомпетентний. Як я можу, наприклад, сказати, чи потрібно викликати ось цього футболіста в збірну, якщо я не переглянув достатньої кількості матчів за його участю?

От по Ярмоленку я можу дати таку рекомендацію. 100 відсотків! Але за іншими футболістами таких рекомендацій я дати не можу просто фізично, тому що зараз у цьому питанні абсолютно некомпетентний.

Якщо головний тренер збірної запитає моєї думки про того чи іншого футболіста, то, звичайно, я дам відповідь. Тому що всі ми зараз переживаємо за нашу збірну і хочемо, щоб вона гідно провела свій стартовий матч у відбірному циклі Євро-2024. І будь-який український тренер у цьому плані допоможе наставникові збірної. Але якщо УАФ прийняла рішення призначити до керма національної команди Руслана Ротаня, то саме він повинен приймати всі рішення. Він може радитися. Але я впевнений, що на матч з Англією викликані ті футболісти, яких переглядали у справі кілька разів, і є розуміння, чому саме цих футболістів викликають до збірної України, є розуміння, в якій формі вони зараз знаходяться саме під гру зі збірною Англії.

А що стосується мене, то ніякий я не консультант збірної України. У мене по два матчі «Аль-Айна» на тиждень, і я просто фізично не маю часу подивитися у справі кандидатів до української збірної.

– До речі, про Ярмоленка. Як у нього справи?

– Він проходить лікування після травми. Вчора йому було зроблено черговий укол. Ми домовилися з Андрієм, що 15-16 березня разом з клубними лікарями оцінимо його стан, і вирішимо, чи є у нього хоча б мінімальний шанс зіграти з Англією.

Андрій, звичайно, дуже хоче поїхати до збірної, допомогти їй. І він однозначно поїде в розташування національної команди, якщо буде той самий мінімальний шанс на то, що він буде готовий до матчу з Англією.

– Якою є ваша оцінка потенціалу збірної України нинішнього зразка? І наскільки цей потенціал зараз розкритий?

– Думаю, що потенціал збірної України дуже сильно розкрив Андрій Шевченко, коли працював із національною командою. Під його керівництвом було видно структуру гри. Усі говорили, що Україна не має таких футболістів, щоб грати в позиційні атаки, щоб контролювати м’яч, але Андрій Миколайович довів протилежне.

Тож у збірної України є хороший потенціал і рівень. Навіть якщо просто відштовхуватися від тієї кількості наших футболістів, які виступають у топ-чемпіонатах Європи! Але для розкриття цього потенціалу потрібно багато працювати. Тренер, який прийде в збірну, має професійно до всього ставитися. Повторюся, у збірній – зовсім не та специфіка, що в клубі. Тут набагато більше потрібно переглядати гравців, більше часу витрачати на аналіз функціонального стану футболістів. І, звичайно, потрібно чітко розуміти, яких виконавців потрібно викликати під свою модель гри. В Україні є вибір на кожну позицію, нехай він і невеликий. Важливо розуміти, за якою моделлю ти граєш, і під цю модель підбирати футболістів, виходячи з того, в якому вони стані знаходяться.

Читайте також:

РЕБРОВ: «Все вирішуватиметься після закінчення мого контракту з Аль-Айном»

– Єдиний ваш конкурент у медійному просторі за теми збірної України в даний момент – це Коноплянка і його повернення збірну України... Як ви відреагували на виклик цього виконавця на матч з Англією?

– Я взагалі не бачив гру Коноплянки в останні роки. Але я вважаю, що якщо тренер викликає якогось футболіста в збірну, то він робить, відштовхуючись від якихось якостей цього виконавця, а не просто через якусь свою віру в нього. Вважаю, що в збірну необхідно викликати лише тих футболістів, показники яких проаналізовано. За даними того ж InStat. Важливо розуміти, який зараз функціональний стан футболіста, як він допоможе команді в цій конкретній грі, чи є у нього необхідний рівень технічної майстерності.

У моєму розумінні, при виклику гравця до збірної важливо розуміти, що він їй допоможе. І важливо мати чітке уявлення про функціональний і ігровий тонус цього виконавця.

У мене немає інформації про нинішній тонус Коноплянки, про те, який у нього пробіг, яка інтенсивність його дій. А ці дані дуже важливі! Бо, в моєму розумінні, гра зі збірною Англія буде достатньою енерговитратною. І кожен футболіст повинен буде готовий виконувати в цьому матчі певний обсяг роботи. Тому, коли викликали Коноплянку, то, значить, він готовий виконувати цей обсяг роботи.

Але я не збираюся аналізувати вибір головного тренера збірної України. Я тільки озвучую своє бачення за списком футболістів на один конкретний матч.

– Робота в умовах війни, тривог, ракетних обстрілів, неможливості літати літаками з України і так далі... Ми до цього всього вже звикли, але для вас у разі роботи зі збірною України стане чимось новим досвідом. Чи не лякають такі перспективи?

– Зрозуміло, не лякають. Тим більше, під час війни я приїжджав до України. І ті українці, які зараз перебувають за межами своєї країни, так само переживають, постійно дивляться новини. Усі мають багато близьких в Україні. Ми все спілкуємося. І допомагаємо, чим можемо. Все, що відбувається, пропускаєш через себе.

І, можливо, ще невідомо, хто сильніше пропускає через себе все це. Адже багато українців, перебуваючи зараз не в Україні, відчувають провину за те, що вони в такі складні часи не в своїй країні зі своїми співгромадянами. Ми не в Україні, але це не означає, що ми не переживаємо за нашу рідну країну і не переживаємо все, що відбувається.

Якщо у мене після закінчення контракту з'явиться можливість працювати в Україні, то я із задоволенням повернуся до своєї рідної країни.