Рамадані, Тоіров, Герреро: легіонери для топів УПЛ на фініші зимового вікна

Зимове трансферне вікно в українській Прем'єр-лізі пройшло під знаком гучних трансферів «на вихід» – Мудрик, Циганков та Забарний вирушили підкорювати елітарні ліги Англії та Іспанії, прославляючи футбольну Україну на найвищому європейському рівні.

Із вхідними угодами ситуація виявилася набагато скромнішою, хоча в останні дні роботи трансферного вікна наші топові клуби й спробували дещо оживити обстановку. І, якщо лідер турнірної таблиці «Дніпро-1», на стрічці зосередився здебільшого на українцях, то ось «Шахтар», «Динамо» та «Зоря» підписали маловідомих у наших широтах іноземців, про яких ми і пропонуємо коротко поговорити прямо зараз…

Решат Рамадані

Вік: 19 років
Позиція: опорний півзахисник
Громадянство: Північна Македонія/Албанія
Маршрут трансферу: Шкендія → Динамо
Умови трансферу: викуп за 250 тисяч євро

Поява молодого опорного півзахисника з Північної Македонії Решата Рамадані в «Динамо» стала можливою за сукупністю факторів. Подейкують, що цього гравця керівництву «біло-синіх» гаряче рекомендував екс-гравець київського клубу Горан Попов. Через якийсь час «Динамо» проводило спаринг проти «Шкендії», за яку й виступав Рамадані, і здібності хавбека мав нагоду побачити наставник киян Мірча Луческу. Румунський коуч дав «добро» на підписання хавбека, і угода відбулася. За неофіційною інформацією, за Рамадані «Динамо» виплатило 250 тисяч євро, а ще «Шкендія» заявила, що цей клуб зможе претендувати на 15% від суми майбутнього трансферу гравця, якщо киянам вдасться того перепродати.

Рамадані лише другий сезон проводить на дорослому рівні, а тому вибірка за його матчами не є настільки значною і репрезентативною. Втім, деякі цифри за підсумками першої частини цього сезону все-таки можна виділити:

Балканський новачок загалом виглядає досить перспективним варіантом на майбутнє для «Динамо». Він може похвалитися пристойними показниками з інтенсивності та якості ведення єдиноборств, у тому числі й верхових, добре працює у відборі та пресингу, а також дуже непогано показував себе у чемпіонаті Північної Македонії з точки зору кількості та якості передач у фінальну третину.

Серед «мінусів» Рамадані можна відзначити недостатнє залучення футболіста до командної гри. У «Динамо» на позиції опорного півзахисника, ключовим виконавцем на якій поки що є Сергій Сидорчук, від футболіста потребується значно активніше грати через пас, частіше відкриваючись та пропонуючи себе під передачу. У Рамадані, очевидно через вік, поки не спостерігається впевненості вести гру команди, а тому він вважає за краще частіше діяти саме на руйнування, а не на створення. У того ж Сидорчука середньоматчовий показник передач у фінальну третину поля цього сезону дорівнює 12,5, а це вдвічі більше, ніж у Решата.

Втім, таких вже й серйозних мінусів у Рамадані немає, особливо враховуючи суму, у яку обійшовся «Динамо» його трансфер. Купівля футболіста з Північної Македонії – це спроба вивудити потенційно якісного виконавця за більш ніж розумну інвестицію. Подібний підхід використовують багато клубів у Європі, і тут потрібно бути готовим, що на десять випадків може прийтись лише одне або два влучання. Однак через війну українські клуби змушені урізати бюджети та диверсифікувати роботу на ринку, а це саме по собі вже досить цікаво.

Хусрав Тоіров

Вік: 18 років
Позиція: лівий/правий вінгер
Громадянство: Таджикистан
Маршрут трансферу: Атирау → Шахтар
Умови трансферу: викуп за 300 тисяч євро

Хусрава Тоірова в Таджикистані називають одним із найцікавіших та найяскравіших молодих футболістів цієї країни. У 15 років та 8 місяців він дебютував за «Локомотив-Памір» у вищому дивізіоні чемпіонату батьківщини, потім перебрався до «Динамо» Душанбе, а у серпні минулого року на правах вільного агента переїхав до Казахстану, підписавши договір з «Атирау». Саме із цього клубу «гірники» й викупили Тоірова – за неофіційними даними, угода обійшлася українському гранду у 300 тисяч євро.

У вітчизняній пресі Тоірова вже назвали «новим Мудриком» для «Шахтаря», і з певною натяжкою цих двох вінгерів дійсно можна називати схожими з точки зору гри, що ними демонструється. Насамперед, Хусрав, як і Михайло, у своїх діях дуже покладається на техніку та швидкість. У чемпіонаті Казахстану-2022 Тоіров був серед лідерів за середньоматчовою кількістю обведень (8,2), проте їх успішність поки що підводить молодого представника Таджикистану.

А ось з точки зору активності роботи на полі Тоіров вже перебуває на одному рівні з Мудриком. У Михайла в УПЛ-2022/23 в середньому було по 65 дій на полі, а в Хусрава у минулому чемпіонаті Казахстану – по 61 дії у перерахунку на 90 хвилин. Причому таджицький легіонер «гірників» у півтора рази частіше вступає в єдиноборства, але тут йому є чим похвалитися лише на кількісному, але аж ніяк не якісному рівні, адже вигравав Тоіров лишень 38% дуелей за підсумками чемпіонату Казахстану-2022.

Є проблеми у Тоірова й у завершальній фазі атак. Вінгер досить часто б'є по воротах, але з точністю ударів справи у нього минулого року йшли не найкращим чином – тільки в 10% випадків м'яч ішов у площину воріт суперника. Цю прогалину Хусрав намагався компенсувати активною участю у відборі м'яча, і справді на тлі Мудрика таджицький вінгер схильний частіше допомагати обороні.

Загалом Тоіров поки виглядає дуже сирим для гри за першу команду «Шахтаря», але певний потенціал в цього молодого футболіста, безумовно, присутній. Як і у випадку з Рамадані та «Динамо», Тоіров у «Шахтарі» - це спроба інвестувати у майбутнє, причому ті кошти, які за нинішніми мірками бачаться і є розумними для українського трансферного ринку. Важливо для «гірників» і те, що клуб починає реально розширювати географію селекційної діяльності. Якщо раніше ми могли тільки чути про це, то зараз вже й бачимо перші плоди, коли «Шахтар» не зациклюється на бразильцях, а робить спроби знайти якісних гравців на інших ринках. Звичайно, у таких випадках зростає і ризик помилки, але у разі «потрапляння в яблучко» можна зірвати навіть більший куш, аніж на умовних трансферах Соломона та Тете, які у найближчій перспективі можуть, через позицію ФІФА, обернуться для «Шахтаря» серйозними фінансовими втратами.

Едуардо Герреро

Вік: 23 роки
Позиція: центрфорвард / вінгер
Громадянство: Панама
Маршрут трансферу: Маккабі Тель-Авів → Зоря
Умови трансферу: оренда з опцією викупу

«Зоря» в останні дні роботи зимового трансферного вікна в УПЛ здивувала трансфером панамського центрфорварда Едуардо Герреро. Він був орендований луганчанами у «Маккабі» з Тель-Авіва, хоча із серпня минулого року вже виступав на правах оренди за «Бейтар». Щоправда, за команду з Єрусалиму Герреро провів 14 матчів, у яких зумів відзначитись лише 1 результативною передачею, а тому в «Бейтарі» не були проти дострокового розірвання договору оренди.

У «Зорю» Герреро прийшов з метою підвищити конкуренцію в лінії нападу, хоча панамець за своїми якостями та ігровими характеристиками не виглядає гравцем, рівень якого значно вищий, аніж у Назарія Русина чи навіть Дениса Нагнойного. Перша частина сезону для Едуардо в Ізраїлі, де форвард виступав із 2018 року, видалася відверто невдалою, а тому вояж в Україну для панамця – це шанс розпочати все з нуля.

Найімовірніше, Герреро у «Зорі» – це креатура головного тренера луганської команди Патріка ван Леувена. З панамським нападником нідерландський фахівець уже мав досвід спільної роботи в «Маккабі» Тель-Авів. Зокрема, під керівництвом ван Леувена Едуардо провів 35 матчів, у яких забив 7 м'ячів та віддав 7 результативних передач. Що цікаво, нідерландський коуч вважав за краще використовувати Герреро не на позиції центрфорварда, а на одному з флангів атаки – у ролі вінгера. Причому, у сезоні-2020/21 панамець в чемпіонаті Ізраїлю виконував у штрафний майданчик суперника в середньому по 3,4 передачі за матч з точністю у 45%, а це вельми пристойний показник.

Говорити, що Герреро буде здатен одразу ж підсилити «Зорю», є значним перебільшенням його здібностей. Панамець нині реально не у найкращій формі, й лише відновлення синергії із ван Леувеном може допомогти йому вибратися з цієї затяжної «сплячки». Знову ж таки, якщо Едуардо брали як опцію на фланг атаки, то тут зрозуміти логіку тренерського штабу «Зорі» можна та треба, але якщо ж у центр нападу, то панамець просто займатиме «чуже» місце… Як би там не було, оренда – це формат трансферу, за якого луганчани практично не ризикують, і це вже дуже добре.