Олімпіада-2024: без росіян та білорусів – те, що треба

Через військову агресію росії проти нашої країни, що не піддається жодній логіці, у нашого хворого на імперську хворобу сусіда відібрали практично всі спортивні змагання, які мали проводитися на його території. Крім того, російських, а заразом і білоруських атлетів, з мовчазної, а часом і немовчазної згоди яких їхня країна втягнута у війну на боці агресора, масово позбавляють права брати участь у міжнародних змаганнях будь-якого рівня.

На жаль, у деяких міжнародних турнірах рашисти та білоруси все одно беруть участь – інерція у мисленні та діях окремих іноземних керівників деяких видів спорту все ще сильна.

Проте напередодні проведення літніх Олімпійських ігор, які мають відбутися влітку 2024 року в Парижі, всі ми, українці, мали вагомі підстави вважати, що спортсменів із країни-агресора та його спільника на головному спортивному форумі чотириріччя не буде.

Однак, починаючи з кінця минулого року і в перші дні нинішнього року, в інформаційному просторі у цьому зв'язку з'явилися вагомі передумови та факти, що стверджують протилежне: і росіян, і білорусів таки можуть допустити до ОІ-2024.

Вперше про це висловився ствердно, без вилянь та реверансів у різні боки, не хто інший, як президент МОК Томас Бах. Ось його слова: «Можливо, російські та білоруські спортсмени могли б змагатися під нейтральним прапором на Олімпійських Іграх 2024 року у Парижі. Ми знаємо точку зору України, яка хоче ізолювати росію не лише як державу, а й хоче повністю ізолювати всіх росіян. Окремі спортсмени не повинні зазнавати дискримінації шляхом виключення, навіть якщо країни перебувають у конфліктному стані».

З різкою критикою на адресу глави Міжнародного Олімпійського комітету виступив керівник НОК України Вадим Гутцайт, наш міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, українські спортсмени. І Президент України Володимир Зеленський, який запропонував Баху відвідати Бахмут.

Але маховик, запущений головним міжнародним спортивним чиновником, уже почав розкручуватись.

Позицію голови МОК підтримав і Європейський Олімпійський комітет (виявляється, є й така структура). Ось його коротке комюніке: «ЄОК не вважає, що спортсменам слід забороняти брати участь у змаганнях винятково на підставі того, який у них паспорт. ЄОК переглянув поточний статус участі росії та білорусі на засіданні Виконавчого комітету від 21 січня і продовжить свої зусилля щодо вивчення можливих рішень відповідно до консультацій, проведених МОК».

Далі – рефлексія від ООН: «Ми закликаємо МОК ухвалити рішення у цьому напрямку і піти далі, забезпечивши недискримінацію будь-якого спортсмена за ознакою його національності».

Ну, і дуже важка «артилерія» - слова голови Олімпійського комітету США Джина Сайкса: «Після того, як ми вислухали багатьох спортсменів та вболівальників зі США, ми визнаємо реальну потребу у тому, щоб у змаганнях брали участь усі найкращі спортсмени світу. Але це може статися, якщо процес відбуватиметься з повним забезпеченням безпечної та чесної гри. Таким чином, ми закликали МОК продовжити вивчення процесу, який зберіг би існуючі санкції, гарантуючи, що до змагань буде допущено лише нейтральних та чистих спортсменів».

Тобто, вищевикладена риторика загалом зводиться до наступного: типу чисті від допінгу спортсмени з росії (невже там такі ще залишилися) та білорусі, типу «які не підтримали відкрито військову агресію проти України», можуть виступати на Олімпіаді. Але – під нейтральним прапором (НОК), без використання національного гімну та будь-якої іншої національної символіки. Як ці правила не працюють – чітко було видно на останньому Відкритому чемпіонаті Австралії з тенісу, хоча організатори турніру намагалися заплющити очі на Z-символіку на трибунах.

Загалом, «спортивний колективний Захід», на відміну від «Заходу політичного», продовжує грати у миротворця, продовжує зневажливо відшукувати межу між «ситими вовками та цілими вівцями».

І, до певного часу, така «колективна» риторика якщо і не давала стиглі плоди, то принаймні давала необхідний резонанс. Здавалося, що саме ми, Україна, країна, яка страждає від агресії і втрачає щодня на полі бою сотні своїх синів та дочок, серед яких багато і спортсменів, залишилися у меншості. І наш заклик у разі допуску рашистів на ОІ бойкотувати змагання, про що згадував Гутцайт, зіграє насамперед проти нас самих.

Чесно кажучи, після такого згуртованого та високопоставленого «вилизування» (вибачте за прямоту) російсько-білоруських олімпійських перспектив, складно було не впасти у відчай.

Я теж було спочатку піддався загальному нашому скепсису і песимізму. Але потім, опанувавши себе, усвідомив таку просту істину. Всі ці бахи та іже з ним можуть говорити про що завгодно. Але – до певного часу. Поки ситуація на українсько-російському фронті залишається дуже тривожною і, на їхній погляд, невизначеною, вони й надалі намагатимуться обережно мусолити тезу «спорт поза політикою». Але варто ситуації помінятися на нашу користь, їхня риторика теж зміниться. Ось побачите.

А нам, окрім емоційної та вельми прямолінійної тези про бойкот Олімпіади у разі потрапляння туди рашистів та їхніх «молодших сестер» білорусів, потрібно насамперед дбати про створення потужної антиросійської спортивної коаліції. Вона точно матиме більш дієвий характер. У рази дієвіший.

І, треба визнати, Україна в цьому напрямі працює дуже активно та продуктивно. Нещодавно із різкою критикою позиції МОК у разі допуску росіян-білорусів на ОІ-2024 виступив міністр спорту Польщі Каміль Бортничук. Дозволю собі його процитувати: «Ми вживаємо заходів на міжнародній арені, йдеться про міністрів спорту 40 країн, які підписували звернення, щоб створити певний тиск на керівництво Міжнародного Олімпійського комітету. Основний вантаж у цьому питанні лежить на Польщі та Великій Британії. Тут має бути створення ефективної коаліції країн, без яких організація Ігор була б неможлива».

Тобто в даному випадку – не словом, а ділом. Адже одна річ – коли Україна бойкотує Олімпіаду у меншості, й зовсім інша – коли до Парижа не приїдуть практично всі олімпійські делегації з Європи. Та й не лише із Європи.

І, схоже, ведений Бахом МОК включив «задню». Принаймні у нещодавній офіційній заяві відомства сказано таке: «Рішення про участь спортсменів з російським чи білоруським паспортом в Олімпійських Іграх 2024 року в Парижі поки що не прийнято. Йдеться про їхню участь у міжнародних змаганнях в Азії у майбутньому літньому спортивному сезоні. У жодному з опублікованих МОК документів ви не знайдете згадки про Олімпіаду-2024 для спортсменів із російським чи білоруським паспортом».

Схоже, перший пішов. Далі буде більше. Незабаром кацапським тваринам дадуть по морді на всій території України, і тим істотам точно буде не до Олімпіади. І коаліція країн, які виступають проти рашизму на ОІ, налічуватиме не сорок, а сто сорок держав.

І Бах буде першим, хто не лише заборонить рашистам їхати на Ігри до Парижа, а й поїде до українського Бахмута…

Народжений в Україні бренд Parimatch продовжує підтримувати український спорт та ЗСУ. У компанії впевнені, що сила українців в єдності – і важливо об’єднатися, щоб не допустити повернення атлетів країни-терориста на міжнародні змагання.!

росіяни, що знищують спорт в Україні, не мають права бути частиною олімпійської родини.! Вони свідомо та цілеспрямовано порушують всі олімпійські принципи: руйнують, вбивають, знущаються, дискримінують.

МОК готовий закрити очі на звірства росіян, вони готові прикрити їх білим прапором.

Але українці не готові!