Чому Чухаджян майже без шансів програв Еннісу

Українець Карен Чухаджян (21-2, 11 КО) програв поєдинок за титул тимчасового чемпіона за версією IBF у напівсередній ваговій категорії американцю Джарону Еннісу (30-0, 27 КО). Незрозуміло, на що розраховував українець з таким боксом, але маємо логічний результат і не зовсім логічний бій.

Чухаджян взагалі не атакував. Але робота ніг прекрасна і змусила Енніса прокинутись

Далеко не факт, що Джарон Енніс бачив хоча б один поєдинок Карена Чухаджяна. Українець - взагалі не частий гість Youtube чи будь-яких інших хостингів, де є записані відео протистоянь. А ще американець перед боєм відзначав, що наступний суперник – хороший боксер, і на цьому все. Тож робота ніг українця гарантовано здивувала американця.

Чухаджян взявся різати ринг з усіх боків, не даючи затиснути себе ніде – ні у куті, ні біля канатів, ні просто посеред рингу. Джарон такого не любить. Він може працювати по-різному. Може другим номером. Вміє йти в атаку. Навіть в обох стійках спокійно боксує, хоча і більше тяготіє до стійки шульги. Але ганятись по всьому рингу за опонентом – не найулюбленіша задача для Енніса.

Спочатку здавалось, що все йде, як треба. Енніс бігав за опонентом, Чухаджян не давав себе дістати. При цьому, Карен завжди боксує так – нікуди не поспішає. Але цього разу все затягнулось. Фактично, до кінця поєдинку.

Український спортсмен від раунду до раунду рухався і рухався. Рухався і рухався. І бити не починав. Епізодично непогано перекидав довгу передню руку суперника джебом. Іноді непогано бив лівим боковим. Ну, і все. Комбінаційна робота, в якій Чухаджян майстер, пішла геть. Намагання перехопити атаку суперника навіть не виникали. Красиві рухи без ударів – бокс, але до певного моменту.

Вже у шостому раунді стало зрозуміло, що Карену просто так не перемогти. Не віддадуть перемогу рішенням суддів, якщо тільки він не увімкнеться от просто зараз і не відправить суперника у два нокдауни, забравши всі раунди, що залишились. А краще у три нокдауни, щоб точно віддали.

Але Чухаджян не увімкнувся. Його ноги працювали практично безпомилково, дуже нечасті випади приходились у ціль, Але на цьому все. А що ж Енніс? Джарон просто робив своє. Він не виглядав чудово, не виглядав по-чемпіонськи. У нього знайшлись проблеми з рухливими бійцями. Але він просто робив те, що вміє і має. І це приносило результат.

Американець тиснув, йшов вперед, працював джебом. Довжелезні руки дозволяли йому зупиняти суперника. Силові – лякати його та збивати з намагань увійти на середню та ближню дистанцію. Нічого надзвичайного, нічого нового. Але це працювало і він робив свій максимум. А Чухаджян – не робив.

У десятому раунді Енніс був близький до нокдауну суперника. Прилетіло у тулуб, Карен зігнувся. Але перетерпів. І відпрацював на ногах. І не дав прикластись на ближній дистанції. Виявилось, що Чухаджян може працювати з Джароном ближче, і це не страшно. Але виявилося запізно.

Фактично, останній непоганий період поєдинку для Карена – останній раунд. Чухаджян неочікувано почав контратакувати, намагатись упіймати опонента. Виходило добре, адже українець це вміє найкраще. Але замало. І для перемоги у поєдинку в цілому, і для перемоги у раунді.

Підсумковий рахунок суддів: 120-108 тричі на користь Джарона Енніса, який тепер є тимчасовим чемпіоном світу за версією IBF.

На що розраховував Чухаджян із таким боксом – не ясно. Взагалі, бокс хороший. Просто малорезультативний. Взагалі не результативний, якщо бути відвертим. Багато рухів, багато захисту, ніякої атаки. Як перемагати в боксі, не б’ючи по опоненту – загадка.

Що далі?

Джарон Енніс піде на чемпіонів. Принаймні, через претендентів. Еррол Спенс – чемпіон, з яким Енніс може зустрітись. Але, скоріше за все, пізніше. Американець має список суперників, з якими він хотів би зустрітись, і там немає Енніса.

А якщо цього року все ж зроблять поєдинок Спенса та Кроуфорда, то і не буде. Тому що навряд хлопці закінчать на одному поєдинку. Всі організатори кажуть, що варто робити два, а то і три протистояння, щоб витиснути з нього максимум. Тому ще рік-півтора Джарону не варто розраховувати на титул.

Або ж Спенс та Кроуфорд знову не домовляться, і все складеться. Може бути і таке.

Окрім чемпіонів, у напівсередній вазі купа варіантів. Можна веселитись хоч тричі на рік і щоразу буде цікаво. Таких прудких опонентів, як Чухаджян, ще пошукати треба, а якщо перед Джароном стояти, то прилітатиме точно і часто. А ще важко. Тож серія нокаутів почнеться заново.

Майбутнє Чухаджяна незрозуміле. З одного боку, він показав себе гарно. Американські фанати здебільшого пишуть про його футворк. З іншого, ну це був точно не найкращий його бокс. Люди все ж ходять подивитись в першу чергу на влучання, і лише тоді на рухи.

Українець може як ще не раз приїхати до США, так і повернутись до Німеччини та боксувати там роками. Абсолютно незрозуміло, наскільки такий бокс від Чухаджяна змінив до нього ставлення десь за межами рідних рингів.
Багато залежатиме від організаторів і від того, для чого вони везтимуть Карена. Цілком реально, що можуть запросити для важкого бою проти ось такої ж потенційної зірки. А Чухаджян вистрілить у другому шансі і увірветься в топ.

Загалом, поєдинок для українця непоганий. Але міг бути кращим. Боксував добре, але міг краще. Рухався чудово, але, якби бив – було б краще. Маємо надію, що це не останній такий гучний виїзд для українця. Він точно може показати більш яскраве протистояння.