Фейли 2022 року. 8 історій, якими український спорт не може пишатися
Sport.ua виділяє найневдаліші події спортивного року для України
Війна, яку розв'язала росія на території України – найгірше, що сталося у 2022 році. Завдяки воїнам ЗСУ та силам оборони український спорт продовжував розвиватися, радувати і навіть відволікати українців. Раніше Sport.ua зібрав найкращі моменти в українському спорті за 2022 рік, які надовго запам'ятаються всім нам. Але крім хороших та успішних моментів були й невдачі, фейли, скандали.
Розповідаємо про найбільш невдалі події в українському спорті у 2022 році.
1. Зупинка українського спорту через війну
Getty Images/Global Images Ukraine
Рано-вранці 24 лютого життя будь-якого українця поділилося на «до» та «після». Життя українського спорту – також. Через повномасштабне військове вторгнення рф спорт в Україні був поставлений на паузу на кілька місяців, якщо не враховувати виступів окремих представників України, переважно прекрасної статі, на міжнародних змаганнях. В ігрових видах спорту, включаючи футбол, практично всі чемпіонати України в сезоні 2021/22 були зупинені та не відновлені.
Через кілька місяців, після першого шоку та відкидання окупантів на низці ключових напрямків, український спорт почав виходити з коми. Провідні футбольні клуби та збірна вирушили у турне на благодійні матчі, а влітку почали перезапускатися і спортивні змагання на території України.
Так, найчастіше не у повноцінному форматі, за порожніх трибун, але спорту в Україні загинути не дали. Однак масштабні руйнування спортивної інфраструктури, відтік дорогих легіонерів (а значить – і втрата великих грошей), потік біженців з числа талановитих дітей-спортсменів – все це б'є і битиме по нашому спорту ще багато років. Врятувати його вдалося, але у своєму розвитку український спорт був відкинутий на багато років назад.
2. Зрадники у спорті: Тимощук, Ордець та інші
Getty Images/Global Images Ukraine. анатолій тимощук
Підступне повномасштабне вторгнення армії рашистів на територію незалежної України дозволило оголити справжню суть багатьох. Футболісти винятком не стали. Хтось із них, як, наприклад, Ярослав Ракицький, одразу ж зав'язав свої стосунки з країною-агресором, а хтось мовчав, але невдовзі все ж таки московські болота покинув. Однак знайшовся такий, хто і промовчав (і мовчить досі), і з країни не поїхав, а працює в поті чола на благо її іміджу. Мова про анатолія тимощука.
Ще нещодавно він був головним гвардійцем збірної України, неодноразовим чемпіоном України та володарем Кубка плюс Суперкубка. Усього цього Українська асоціація футболу 43-річного уродженця Луцька позбавила. Тепер тимощук для українського футболу – ніхто! Це ціна, яку заплатив колишній півзахисник за любов до нової батьківщини, яка знищує його історичну батьківщину. Але тимощук, як і раніше, мовчить.
Мовчить і ексзахисник «Шахтаря», а згодом московського «Динамо» Іван Ордець. Щоправда, простори рф він вже залишив, пішовши влітку в оренду в німецький «Бохум». Проте досі в «уралі» з єкатеринбургу спокійно почуваються так звані українці денис кулаков (а його рідний Ізюм, тим часом, орки ледь не стерли з лиця землі) і владіс-емерсон іллой-айєт. Щоправда, останній хоч і заявлений під українським прапором, але вступає за збірну батьківщини свого батька – національну команду Конго. Спокійний і дмитро іванісеня, граючи мовчки за «кс» із самари.
3. Скандал на виборах президента та членів НОК
Facebook. Вадим Гутцайт
У листопаді на виборах президента НОК України переміг Вадим Гутцайт. Не всі були згодні з цим і не всі його підтримували, серйозну конкуренцію складав Жан Беленюк.
Але що здивувало спортивну громадськість: до складу НОК увійшли екс-депутати одіозної ОПЗЖ, і це на 9-й місяць війни, яку розв'язала рф! Мова йде про Григорія Суркіса та Нестора Шуфрича. Через це на знак протесту зі складу членів НОК вийшли Андрій Шевченко, потім Жан Беленюк і Олег Протасов. Згодом винуватці скандалу подали заяви про вихід зі складу НОК – Суркіс, Шуфрич, Кожем'якін.
Щодо виборів президента, то Гутцайт набрав 123 голоси, тоді як його конкуренти, Жан Беленюк та Ігор Малинський – 22 та 2 голоси відповідно. На посаді президента НОК України Гутцайт замінив Сергія Бубку, який обіймав цю посаду з 2005 року.
4. Справа Павелка та корупція в УАФ
УАФ. Андрій Шевченко та Андрій Павелко
Андрій Павелко вже багато років правдами та неправдами чіпляється за крісло голови УАФ, і донедавна йому це легко вдавалося. У тому числі і завдяки легендам українського футболу, які за хорошу винагороду стали його ручними собачками. Численні корупційні справи УАФ, які спливали в медіапросторі, донедавна дивним чином обходили Павелка стороною, але після початку повномасштабного вторгнення російської армії навіть цю велику рибу спробували взяти за зябра.
Тим не менш, Павелко вже стільки років очолює УАФ, що так просто йти не збирається. А на його місце можуть поставити кума – Андрія Шевченка. За час свого президентства Павелко зробив усе, щоб законним способом зняти його з посади було неможливо. Останнім часом з'явилася навіть інформація про те, що УАФ готова скаржитися до УЄФА та ФІФА на політичний тиск із подальшою дискваліфікацією українського футболу з цих організацій.
Поки що Андрій Павелко намагається якось домовитися, а його супротивники тупцюють на місці через юридичну безвихідь. Найбільше від цих розбірок страждає український футбол, на який найближчим часом не чекає нічого хорошого.
5. Провал збірної у кваліфікації ЧС проти Уельсу
Getty Images/Global Images Ukraine. Збірна України з футболу
Збірна України під керівництвом Олександра Петракова зупинилася за крок від виходу у фінальну стадію чемпіонату світу 2022. Після того як синьо-жовті посіли друге місце на груповому етапі європейської кваліфікації, їм потрібно було у стикових матчах розібратися по черзі з двома британськими командами – Шотландією та Уельсом.
Із шотландцями у підопічних Петракова особливих проблем не виникло: голи Андрія Ярмоленка, Романа Яремчука та Артема Довбика принесли українській збірній перемогу з рахунком 3:1. І от, коли залишалося зробити останній крок на шляху до Катару-2022, збірна України не змогла обіграти Уельс.
Гарет Бейл та компанія виглядали на футбольному полі нічим не краще, проте зуміли за допомогою помилки Ярмоленка забити один-єдиний гол та зберегти свої ворота у недоторканності. У Катарі валлійці зрештою виступили провально, але це вже зовсім інша історія.
6. Відставка Шевченка із Дженоа
Getty Images/Global Images Ukraine. Андрій Шевченко
Все точно мало скластися набагато краще. Андрій Шевченко після дуже успішної роботи зі збірною України вирішив спробувати свої сили у клубному футболі, а його вибором стала Італія. Все логічно, адже Шевченка там пам'ятають та люблять – що могло піти не так? Усі розуміли, що наставнику було рано відразу повертатися та працювати в улюбленому «Мілані», а варіант з «Дженоа» виглядав досить непогано.
«Грифони» знайшли нових американських власників, які захотіли бачити молодого і перспективного тренера, а самому фахівцю пообіцяли посилення складу. Звичайно, турнірна ситуація була не надто позитивною, але попереду у Шевченка та команди була половина сезону. На жаль, і з посиленням команди не склалося, і з результатами. «Дженоа» як був у підвалі таблиці, так там і залишився, а Шевченко залишив команду у січні 2022 року, через два місяці після призначення, здобувши лише одну перемогу в 11 матчах.
Враховуючи обставини, складно сказати, скільки в цьому провини українського тренера і чого зміг би досягти досвідченіший наставник, але команда за підсумками сезону все одно вилетіла з Серії A, а Шевченко ще деякий час після відходу перебував на контракті й отримував зарплату.
З того часу Андрій Миколайович не повернувся до тренерської кар'єри, наголошуючи, що під час повномасштабної війни зайнятий волонтерськими проектами.
7. Невдалий процес створення телепулу УПЛ
УАФ
Скандалом завершилася спроба керівництва УПЛ створити єдиний телепул перед стартом сезону 2022/23. Також йшлося про створення телеканалу УПЛ TV, але справа затихла достроково.
Тендер на проведення матчів виграла телекомпанія Setanta Sports. Телемовник запропонував лізі та клубам за медіаправа $3,2 млн за сезон. Однак на такий контракт погодилися лише 11 із 16 клубів УПЛ. І хоча рішення було ухвалено більшістю голосів, але повного пакету телеправ це не забезпечило.
5 клубів УПЛ виступили проти телепулу – «Динамо», «Дніпро-1», «Металіст» та «Зоря» вирішили транслювати матчі на платформах 1+1 Media, а «Рух» зробив ставку на власний Ruh TV. Президент «Динамо» Ігор Суркіс пояснив, що хотів, щоб київському клубу дали можливість показувати матчі із затримкою у 10–15 хвилин на доступному ресурсі, однак у Setanta Sports з таким підходом не погодилися.
У перших турах сезону УПЛ клуби-відмовники не допустили на свої стадіони знімальні бригади телеканалу Setanta Sports. Стало зрозуміло, що плани створити єдиний телепул накрилися мідним тазом. В УПЛ спочатку загрожували цим командам штрафами та зняттям очок, але в юридичній площині, на думку експертів, ліга переконливо не виглядала.
У вересні Верховна Рада ухвалила важливий закон, а Президент Володимир Зеленський невдовзі його підписав. Закон про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру та спорт» розмежував спортивні заходи та змагання. Права на телетрансляції домашніх матчів, які проводяться у національних змаганнях, тепер належать клубам. Телепулу не судилося стати реальністю.
8. Провал Динамо із Луческу в єврокубках
Getty Images/Global Images Ukraine. Мірча Луческу
Новий сезон, нові бажання, нові амбіції, шанс потрапити до групового етапу Ліги чемпіонів! Ось такий настрій мало «Динамо» перед стартом єврокубкових баталій. І почалося все непогано – кияни пройшли «Фенербахче» та «Штурм». Не топ-клуби, але міцні та бойові команди.
А далі провал, причому болісний. Причина комусь зрозуміла, у когось досі питання, але хіба стане простіше, якщо знайти правду? Два жахливі матчі з «Бенфікою» позбавили «Динамо» Ліги чемпіонів. Окей – буде Ліга Європи.
Але й тут біда – 1 очко з 18 у групі! Одна нічия, та й то, з АЕКом з Ларнаки (хоча бойова, 3:3). Шанси на Лігу конференцій кияни втратили за тур до кінця. У ЛЄ «Динамо» двічі програло «Фенербахче» та «Ренну», один раз АЕКу. Загалом кияни забили у групі 5 голів, а пропустили 11 м'ячів.
Ще й в УПЛ справи йшли не дуже, і лише наприкінці осінньої частини чемпіонату київський клуб увійшов до трійки лідерів. Розмови про можливу відставку Містера не припиняються.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Матч-відповідь 1/16 фіналу відбудеться 17 листопада, знову в Азербайджані
Поєдинок 5-го туру Ліги націй 2024/25 відбудеться 16 листопада о 19:00 за Києвом