ЕДМАР: «Ніколи не тримав у руках автомат, але приїхав підтримати Україну»

Напередодні Різдва та Нового року виконувач обов'язків головного тренера «Металіста 1925» Едмар підбив підсумки виступів команди у першому колі.

- Коли ви восени приїхали до України, то йшла мова про те, що ви будете працювати в «Металісті 1925» з молодими гравцями, допомагати адаптуватися Венделу, Ногейрі та Казаєсу. А потім раптом довелося очолити основну команду клубу. Наскільки ви були морально готові до цієї роботи?
- Хороше запитання. Просто наше життя непередбачуване. Так буває у кожної людини. Я приїхав разом з Ігорем Ногейрою та Леонардо Казаєсом, Вендел уже був трошки в команді. Проте я, дійсно, допомагав їм, а також працював з молодіжною командою. Але так склалася ситуація в клубі й керівники вирішили довіритися нам з Олегом Голодюком. Ми не могли відповісти відмовою на таку довіру, тому вирішили пристати на цю пропозицію, підтримати їх рішення.

- Команда під вашим з Голодюком керівництвом зіграла сім матчів. Як ви можете їх оцінити?
- Ох, були різні матчі. Звісно, що у першій грі з «Рухом» всі були на емоціях. Хлопці показали красивий футбол, просто бо вони вміють це робити. Наші футболісти розуміють. Не можна не визнати, що потім були провальні матчі проти «Зорі» та «Вереса». Ці матчі дали нам багато приводів для роздумів. Ми поговорили з хлопцями, пояснили їм, що мова йде також про їх ім'я також. Футболістам було потрібно просто виходити на футбольне поле та показати все, що вони вміють. Майстерність у гравців є. Ми з Олегом казали, щоб вони просто концентрувалися на своїх вміннях, грали трошки більш агресивно. І все вдалося, команда додала в агресії і в нас вийшла чотириматчева безпрограшна серія. Відтак можна сказати, що ці сім матчів були непростими.

- На зимову павзу «Металіст 1925» пішов на 7-й позиції в турнірній таблиці. Наскільки вона відповідає рівню команди, на вашу думку?
- Той футбол, який ми зараз спостерігаємо, з нього можна зробити висновок, що можна грати проти будь-якої команди. Ми хочемо грати щоразу краще і ми маємо до цього прагнути. Стосовно ігрових характеристик, то можна додавати абсолютно в усьому. Сподіваюсь, що продовжуватимемо працювати саме в цьому напрямку.

- Що для вас виявилося найскладнішим у роботі на чолі «Металіста 1925»?
- Я не був знайомий з гравцями команди. Колектив новий. Для мене було складніше налагодити з ними комунікацію, щоб вони розуміли мене, наші вимоги. Також можу сказати, що досвід, який є у нас, як у футболістів - це одне. А вже як тренери, ми маємо абсолютно інакше себе поводити. Проте ввійти до нового колективу, налагодити взаємодію - це було для мене найскладнішим.

- Уже якось аналізували виступ команди в першому колі?
- Якщо чесно, то я постійно переглядаю наші матчі. Особливо приємно переглядати ті матчі, де нам вдавалася гра. Проти «Руху», проти «Кривбасу». При цьому, звісно, розмірковую про те, як ми будемо далі працювати, виступати. Виділяю помилки, над якими будемо вже працювати на зборах.

- Як вам працюється разом з Олегом Голодюком? Немає такого, що оскільки вас двоє, то намагаєтеся перекласти відповідальність один на одного?
- Ні-ні-ні. У нас немає такого. Ми вирішили почати разом тренувати «Металіст 1925», ми обидва були не проти спільної роботи. Зараз ми ближче познайомилися. Можу сказати, що мені дуже приємно працювати з Голодюком. Ми разом навчаємося, допомагаємо один одному та хочемо розвиватися далі та допомагати «Металісту 1925».

- Як буде відбуватися зимова підготовка, ви вже спланували?
- У загальних рисах так, вони вже були озвучені раніше. Але загалом ще знаходимося в процесі обговорення різних деталей підготовки з керівниками клубу.

- Очевидно, що зараз не найкращий час для трансферів в українському футболі. Тим не менше, якщо уявити наявність ідеальних умов, які позиції в команді ви хотіли б підсилити?
- Про це ми також розмовляємо з керівниками команди, розглядаємо, які у нас можуть бути варіанти, можливості підсилити команду. Зараз якраз час для цього, хоча й його трошки малувато. Підсилення точно ніколи не буде зайвим. Конкретні позиції, поки що, назвати не можу.

- Враховуючи ваші зв'язки, теоретично, чи можна очікувати на появу нових легіонерів, бразильців?
- Ви самі казали, що зараз складні умови для трансферів в українському футболі. Тим більше, якщо запрошувати легіонерів. Багато гравців бояться. Але я можу це зрозуміти. З іншого боку ми сподіваємося, що скоро настане наша перемога і все буде добре. Складно щось сказати саме про бразильців, це залежить від особистого рішення кожного. Пропозицію зробити можна, але розуміємо, що гравець може не захотіти зараз їхати сюди.

- Коли ви приїхали восени, вас в інтерв'ю питали, чи не страшно було їхати в Україну. Зараз ви вже знаєте, як звучить повітряна тривога, як виглядає ракетний обстріл та його наслідки, як після атак можна на довгий час залишитися без електроенергії. Як на вас вплинув такий досвід?
- Якщо чесно, то зрозуміло, що я, як і всі, ще такого не переживав раніше. Такий досвід у мене вперше. З іншого боку, я приїхав, щоб підтримати Україну. Я не можу воювати, я не вмію цього робити, ніколи не тримав у руках автомат. Але я міг підтримати у футболі країну, яка дала мені все, що я маю у житті. Звідси моя дружина, тут народилися мої діти. Коли відбуваються атаки, під час перебування в укриттях під час повітряних тривог у мене є неприємні відчуття. Але чесно, мені вже не страшно. Я впевнений, що перемога буде за нами, це 100%. Коли ти правильно чиниш у житті, думаю, тоді все змінюється на краще у житті.