Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Україна. Прем'єр Ліга
| Оновлено 22 грудня 2022, 19:17
17089
16

Ще є кого повернути. П'ять українських опцій підсилення складу для Шахтаря

«Гірники» довели, що і без розсипу легіонерів у складі можуть досягати хороших результатів

| Оновлено 22 грудня 2022, 19:17
17089
16
Ще є кого повернути. П'ять українських опцій підсилення складу для Шахтаря
ФК Валмієра. Іван Желізко (зліва) та Роман Якуба (праворуч) святкують чемпіонство в Латвії

У літнє трансферне вікно донецький «Шахтар» змушений був істотно перекроювати склад основної команди. Через повномасштабну фазу російсько-української війни переважна більшість легіонерів вирішила залишити стан «гірників», і тим довелося звертати погляди на футболістів, які раніше не мали навіть щонайменших надій отримати свій шанс у помаранчево-чорній футболці. Саме так з-за кордону в Україну повернулися Олександр Зубков, Мар'ян Швед, Іван Петряк та Богдан Михайліченко. Не кожен із них з ходу виявився готовим увірватися в основу «Шахтаря», але загалом ця стратегія принесла «гірникам» успіх – команда Ігора Йовічевіча змогла здобути путівку до плей-оф раунду Ліги Європи, а також разом із «Дніпром-1» є головним претендентом на чемпіонство за підсумками сезону в УПЛ.

Очевидно, що в січні у «Шахтарі» знову будуть зміни. Можливо, покине команду Михайло Мудрик, але також не виключено й інших вихідних трансферів. Наприклад, Миколою Матвієнком давно цікавляться клуби з тієї ж Англії, а із Сергієм Кривцовим нібито «гірники» не планують продовжувати контракт, який закінчується влітку 2023 року. Остання обставина вже призвела до появи у публічній площині інформації про нібито готовність «Шахтаря» домовлятися із празькою «Славією» щодо повернення в Україну центрбека Максима Таловєрова.

22-річний Таловєров дійсно бачиться непоганою кандидатурою для підсилення центру оборони «Шахтаря», або, принаймні, заміни екс-лідерів, які можуть піти, з мінімально можливою втратою якості. Максим, наприклад, посідає сьоме місце у нинішньому розіграші чемпіонату Чехії за середньоматчовою кількістю перехоплень м'яча (7,18 за 90 хвилин), а також займає восьму сходинку за середньоматчовою кількістю заблокованих ударів суперника (0,88 за 90 хвилин).

Втім, Таловєров, напевно, не є єдиною опцією, яку вивчають скаути та керівництво «Шахтаря». Хто ще входить у шорт- або лонг-лист ми, можливо, ніколи й не дізнаємося, проте свою версію кандидатів на підсилення, яка складається із п'ятірки українських футболістів, котрі нині виступають за кордоном, запропонувати готові. Тут не знайдеться місце для тих, хто у своїх клубах не має стабільної ігрової практики в основному складі, а також умовного Данила Ігнатенка, який раніше давав зрозуміти, що не готовий говорити про повернення в Україну. Можливо, деякі кандидатури здадуться широким масам досить дивовижними, але, пам'ятаючи про реалії, в яких ми живемо, їхнє запрошення до «Шахтаря» точно не виглядатиме чимось екстраординарним…

Тарас Качараба

Вік: 27 років
Позиція: центральний захисник
Клуб: «Славія» Прага
Контракт до: 31 грудня 2024 року
Оціночна вартість на Transfermarkt: 1,5 млн євро

Getty Images/Global Images Ukraine

Коротка довідка. Тарас Качараба, мабуть, є однією з найбільш очевидних кандидатур на підсилення «Шахтаря» прямо тут і зараз. Уродженець міста Жидачів Львівської області у 17 років опинився в структурі «гірників», де пройшов шлях від академії до гравця резервної команди, але в основу за Мірчі Луческу так і не піднявся, хоча до тренувань із першим складом залучався неодноразово.

Качараба пройшов через низку оренд, погравши в УПЛ за «Говерлу» та «Зірку», причому в обох командах виглядав досить ефективно. Однак у «Шахтарі» перспектив у Тараса таки не побачили, і у лютому 2018-го відпустили захисника в оренду до чеського «Слована», а потім й взагалі продали гравця клубу з Лібереця.

Власне, з того часу Качараба і виступає у чеській лізі, де за підсумками сезону-2020/21 став чемпіоном та володарем національного Кубка у складі празької «Славії». Цей клуб орендував українця у «Слована» на один рік, а на початку 2022-го викупив на повноцінній основі за 800 тисяч євро. Нині Качараба – гравець стартового складу «Славії», а його оціночна вартість на Transfermarkt складає 1,5 мільйона євро. Для «Шахтаря», безперечно, така сума не стала б серйозною перешкодою, якби «гірники» побажали повернути Качарабу назад. Та й «Славія» - це явно не той клуб, який виставлятиме захмарні відступні за свого гравця замість реальної можливості заробити прямо тут і зараз.

Чим може бути корисним «Шахтарю»? Насамперед, на користь Качараби говорить його вік. 27 років для центрального захисника – це самий розквіт, а досвід Тарас встиг накопичити не лише в УПЛ, а й у дуже міцному чемпіонаті Чехії, в тому числі має досвід перемог у лізі, що дуже важливо з точки зору формування менталітету переможця. Також беззаперечним плюсом Качараби є його антропометрія: зріст у 189 сантиметрів для центрбека – дуже важливий бонус до ігрових якостей. Статистика у Качараби також дуже гідна: по-перше, Тарас посідає друге місце у чемпіонаті Чехії за кількістю виконаних передач (842), що дуже важливо для стилістики «Шахтаря», де центрбеки повинні вміти не лише виносити м'яч, а й розпочинати атаки своєї команди. По-друге, Качараба – лідер чеської ліги за пасами у фінальну третину (162), п'ятий за пасами із просуванням (169), а також другий за індексом просування м'яча (5,4). З безпосередньо оборонних скілів Тараса варто виділяти те, що він є другим у чемпіонаті Чехії за успішністю ведення єдиноборств в обороні, маючи вражаючий показник у 81,8%.

Резюме. Тарас Качараба є чи не ідеальною заміною Сергію Кривцову на позицію правого центрального захисника. Якщо історія із Таловєровим може виглядати, як спроба взяти гравця «на виріст» чи перспективу, то Качараба, який дебютував у вересні минулого року за збірну України й зіграв за «синьо-жовтих» вже 3 матчі, готовий грати на топ-рівні одразу ж. Інше питання – чи забажає Качараба повертатися в Україну та «Шахтар», і наскільки «Славія», яка б'ється із «Вікторією Пльзень» за чемпіонство у Чехії, буде готова відпустити свого ключового центрбека вже в січні, а не спробує відтягнути угоду, наприклад, до літа 2023-го.

Роман Якуба

Вік: 21 рік
Позиція: центральний захисник
Клуб: «Валмієра»
Контракт до: ?
Оціночна вартість на Transfermarkt: 500 тисяч євро


ФК Валмієра. Роман Якуба (праворуч)

Коротка довідка. Роман Якуба народився та виріс у Львові, де й починав грати у футбол, пройшовши, зокрема, через дитячо-юнацьку школу «Львова». У 15 років перебрався до академії «Шахтаря», де провів п'ять сезонів, погравши серед іншого за команду «гірників» U-19 у Юнацькій лізі УЄФА (11 матчів, 2 жовті картки).

Влітку минулого року Якуба, так і не отримавши шансів зіграти за першу команду «Шахтаря», або дебютувати в УПЛ у лавах якогось іншого колективу, на правах повноцінного трансферу перебрався до Латвії, де уклав контракт із «Валмієрою». Про терміни співпраці між молодим футболістом та клубом не повідомлялося, тому якоїсь конкретики у питаннях терміну дії трудової угоди центрбека у публічній площині немає.

Із «Валмієрою» Якуба за підсумками сезону-2022 став чемпіоном Латвії (вперше у історії цього клубу, заснованого в 1994 році). У крайньому сезоні українець перетворився на ключового гравця команди, а всього на його рахунку 44 поєдинки, 1 забитий м'яч та 4 результативні передачі у лавах «Валмієри». Напевно, успіхи у Прибалтиці звернули увагу до Якуби тренерів молодіжної збірної України, у рядах якої Роман дебютував в листопаді нинішнього року у поєдинку проти Грузії (1:1).

Чим може бути корисним «Шахтарю»? Роман Якуба – це, безумовно, гравець на перспективу, який був би готовий стати футболістом найближчої ротації у «Шахтарі». «Гірникам» він міг би бути цікавим за цілою низкою факторів. Насамперед, Якуба – лівоногий центральний захисник, а це дефіцитний «товар» за мірками УПЛ і серед українських беків. По-друге, Роман має чудову антропометрію (зріст – 191 сантиметр), що робить його особливо ефективним при боротьбі за верхові м'ячі, із чим у «гірників» спостерігаються проблеми, причому вже не перший рік. Чисто статистично Якубі також є чим похвалитися. За підсумками сезону-2022 у латвійській Вірслізі 21-річний українець став лідером за кількістю виконаних передач (1825), другим – за пасами у фінальну третину (276) та пасами із просуванням (397). Це свідчить про вміння Якуби працювати з м'ячем та найактивнішим чином брати участь у командних взаємодіях. Також непогано демонструє себе українець і у безпосередньо оборонній роботі: він п'ятий у Вірслізі-2022 за верховими єдиноборствами у власному штрафному майданчику (37), ефективність яких становила 62%. Крім того, Якуба має хороший показник із єдиноборств в обороні – 6,5 у середньому за матч, із яких 68% - виграних.

Резюме. «Шахтарю» найближчим часом доведеться всерйоз замислитися про кардинальну перебудову центральної ланки оборони. Якщо Кривцова «підтискає» вік та термін контракту, то Матвієнка настав час відпускати у топ-лігу Європи, спробувавши виручити на цьому хороші гроші. Одного Бондаря на перспективу, безумовно, буде замало, а тому талановитим вихованцям Фаріні й Козику обов'язково потрібні конкуренти. Якуба, який у 21 рік вже має під півсотні матчів у дорослому футболі, а також ставав чемпіоном у закордонній лізі, буде для «гірників» дуже вдалим варіантом, якому, до того ж, не знадобиться жодного часу на адаптацію, оскільки Роман чудово знайомий із клубною структурою та принципами роботи.

Іван Желізко

Вік: 21 рік
Позиція: опорний півзахисник
Клуб: «Валмієра»
Контракт до: 31 грудня 2022 року
Оціночна вартість на Transfermarkt: 600 тисяч євро


ФК Валмієра

Коротка довідка. Іван Желізко, який грає на позиції опорного та центрального півзахисника, народився у Львові, де почав займатися футболом в академії «Карпат». Влітку 2019 року молодий футболіст вирішив переїхати до Чехії, де став гравцем «Карвіни». Спершу виступав за юнацьку команду, потім за дубль, а у грудні 2019-го дебютував за першу команду «Карвіни» у Першій лізі Чехії. Загалом за «карвінарів» провів 6 матчів, після чого поїхав до Латвії.

У лютому минулого року Желізко орендувала «Валмієра», яка за рік викупила контракт українського опорника. У латвійській команді Іван одразу ж став ключовим футболістом на своїй позиції, провівши за «Валмієру» 59 матчів за два роки, й відзначившись у них 6 голами та 6 асистами. Як і Якуба, Желізко відіграв важливу роль у тому, що «Валмієра» за підсумками розіграшу Вірсліги-2022 вперше у своїй історії стала чемпіоном Латвії.

Із березня 2021 року Желізко виступає за збірну України U-21. У її лавах провів вже 16 матчів, причому на крайній контрольний поєдинок проти Грузії (1:1) у листопаді Іван вивів команду на поле із капітанською пов'язкою.

Чим може бути корисним «Шахтарю»? Насамперед, «гірникам» варто активно підшукувати заміну для 33-річного Тараса Степаненка, якому проблеми із коліном останнім часом все частіше заважають демонструвати колишній найвищий рівень виступів. Літня спроба замінити Степаненка Невеном Джурасеком зазнала провалу, оскільки поки хорват не виглядає скільки-небудь переконливо у помаранчево-чорній футболці. Тому підписання якісного гравця в опорну зону необхідне «Шахтарю» як повітря. Желізко у чемпіонаті Латвії, який не варто категорично скидати з рахунків, оскільки через нього проходить чимало талановитих гравців, які згодом «обкатуються» в лігах повище, а потім досягають успіхів у серйозних чемпіонатах Європи, зарекомендував себе як футболіст дуже високого рівня. Зокрема, Іван посів четверте місце у Вірслізі сезону-2022 за передгольовими передачами (4), і п'яте – за загальною кількістю виконаних пасів (1504). При цьому Желізко виконав найбільше пасів у фінальну третину поля (281), а також посів 19-те місце за кількістю розумних передач (19), що для опорного півзахисника є відмінним показником. Разом із гарною роботою на створення, Желізко ефективний і в руйнуванні. На його рахунку 162 перехоплення у Вірслізі-2022 (10-те місце), 267 єдиноборств в обороні (7-ме місце) та 20 заблокованих ударів (8-ме місце).

Резюме. Желізко може бути корисним «Шахтарю» для підвищення конкуренції у середині поля, зокрема на проблемній позиції опорного півзахисника, де в перспективі здатний замінити Тараса Степаненка. Крім того, зараз у «гірників» може бути чудова можливість отримати футболіста без виплати відступних його клубу, оскільки за даними з відкритих джерел, термін дії контракту Івана з «Валмієрою» спливає вже через два тижні – 31 грудня.

Євген Сердюк

Вік: 24 роки
Позиція: центральний нападник
Клуб: ЦСКА 1948
Контракт до: ?
Оціночна вартість на Transfermarkt: 800 тисяч євро

Коротка довідка. Євген Сердюк є уродженцем міста Дружківка Донецької області. Грати у футбол він розпочинав у Києві, куди його в ранньому віці перевезли батьки, а згодом опинився в академії київського клубу «Моноліт». У 2016 році українці відпустили Сердюка до Португалії, де він підписав трудову угоду з клубом «Фатима», де й дебютував на дорослому рівні, показавши непогану результативність.

Послугами Сердюка цікавилися «Віторія Гімарайнш», «Брага» та «Марітіму», але він перейшов у «Боавішту», де шансів заграти у першій команді так і не отримав, а був відправлений в оренду до команди «Каза Пія». У вересні 2021 року Євген на правах вільного агента перебрався до болгарського клубу «Чорно Море». Там всього за сезон продемонстрував вражаючий прогрес, забивши 12 м'ячів у 21 поєдинку, що допомогло йому влітку нинішнього року за 500 тисяч євро перейти до ЦСКА 1948, який був створений у 2016 році внаслідок банкрутства софійського ЦСКА та відокремлення від цієї структури у окремий клуб.

В нинішньому сезоні на рахунку Сердюка 7 забитих м'ячів та 2 асисти у 13 поєдинках за ЦСКА 1948 у чемпіонаті та Кубку Болгарії.

Чим може бути корисним «Шахтарю»? Сердюк – це, насамперед, спроба вирішити проблему центрального нападника, яка нині актуальна для «Шахтаря». Лассіна Траоре після важкої травми поки й близько не повернув оптимальні кондиції, а коли таке станеться, буркінієць, напевно, попросить клуб продати його в один із топ-чемпіонатів Європи. З номінальних центрфорвардів у Йовічевіча залишається тільки Данило Сікан, який поки що не може похвалитися стабільністю виступів, а також Андрій Кулаков, котрого пов'язують із скорим відходом до «Олександрії». У зв'язку із цим підписати у свої лави досить молодого, але вже досить досвідченого та результативного форварда з українським паспортом було б гарним вирішенням проблеми для «гірників», хоч би на кілька найближчих сезонів. На користь варіанта із Сердюком говорить його прогрес у Болгарії, а також нерозбалуваність ЦСКА 1948 у питанні ведення трансферних справ, тому що рекордним продажем в історії цього молодого клубу нині є Мартін Тошев, котрий влітку 2019 року перебрався до казахстанського «Жетису» за скромні 115 тисяч євро. Ймовірно, і по Сердюку «Шахтарю» можна буде успішно сторгуватися із болгарами, чи спробувати оформити оренду форварда до кінця сезону з опцією подальшого викупу.

Резюме. варіант із Сердюком – одна з цікавих можливостей вирішити проблему у центрі нападу. Причому на його реалізацію навряд чи знадобляться солідні інвестиції, що мінімізує ризик, але водночас може принести користь з огляду на останній прогрес результативності нападника. Примітно й те, що Сердюк досить добре відомий «Шахтарю», бо у цьому клубі молодий Євген, ще до початку свого португальського вояжу, бував на перегляді, і певні враження про себе залишив.

Станіслав Біленький

Вік: 24 роки
Позиція: центральний нападник
Клуб: «Динамо» Тбілісі
Контракт до: 31 грудня 2023 року
Оціночна вартість на Transfermarkt: 350 тисяч євро


ФК Динамо Тбіліси

Коротка довідка. 24-річний центрфорвард Станіслав Біленький має бути досить добре відомим уболівальникам українського футболу. Уродженець Донецька із 7 років грав в академії «Шахтаря», але перший контракт із клубом так і не уклав, через рішення його батьків не йти на умову із передбаченою високою сумою відступних за молодого виконавця. В підсумку з 2012 по 2014 роки Біленький пограв за юнацькі команди «Олімпіка», а згодом дебютував у лавах цього колективу на професійному рівні, у тому числі – 31 травня 2017 року – і в українській Прем'єр-лізі.

В «Олімпіку» у рамках УПЛ Біленький провів лише один повний сезон-2017/18, в якому забив 6 м'ячів у 31 матчі. Це допомогло форварду отримати запрошення з-за кордону, і в серпні 2018 року Станіслав став гравцем словацького ДАК 1904. Щоправда, зробити хорошу кар'єру у цій команді Біленькому не вдалося. Він на правах оренди пограв за «Заглембе» із польського міста Сосновець, а також за львівський «Рух» та білоруський «Динамо-Брест». В останньому форвард зміг повернутися на пристойний рівень результативності – 13 голів у 27 матчах.

На початку 2022 року Біленький на правах вільного агента поїхав до Грузії, підписавши трудову угоду із «Динамо» Тбілісі. В цій команді він виступає й досі, маючи контракт із терміном дії до 31 грудня 2023 року.

Чим може бути корисним «Шахтарю»? Як і Євгена Сердюка, Біленького варто розглядати як опцію підсилення лінії нападу донецької команди. Цей гравець має бути досить бюджетним з точки зору витрат на оформлення угоди, але реально здатний скласти конкуренцію Траоре та Сікану, особливо на тлі того, що забезпечити таку не виявився здатним Андрій Кулаков. На користь кандидатури Біленького каже хороша результативність форварда вже у другій команді поспіль. Зокрема, в чемпіонаті Грузії сезону-2022, звідки «Шахтар» нещодавно вже підписав одного гравця [правого фулбека Гіоргі Гочолейшвілі], Станіслав Біленький наколотив 10 м'ячів та віддав 6 результативних передач у 28 матчах. Це дозволило українцю розділити 4-5 місця у гонці бомбардирів ліги з одноклубником Усманом Камара. Варто зазначити, що український форвард тбіліського «Динамо» посів п'яте місце в лізі за середньоматчовим показником ударів – 3,22 за 90 хвилин. При цьому, 42% спроб з боку Біленького прийшлися у площину. Також Станіслав опинився на третій сходинці грузинської ліги сезону-2022 за середньоматчовою кількістю дотиків у штрафному майданчику суперника – 6,39. Ці фактори можуть бути корисні «Шахтарю», в рядах якого за середньоматчовим числом дотиків у штрафному майданчику в топ-30 в рамках УПЛ-2022/23 входять лише два гравці – Сікан (5,35) та Мудрик (4,59), а в Траоре, який у цьому чемпіонаті забив лише 1 м'яч, показник дотиків м'яча у штрафному майданчику суперника в перерахунку на 90 хвилин дорівнює лише 3,1…

Резюме. Станіслав Біленький може бути цікавою кандидатурою для «Шахтаря» за бажання клубу спробувати максимально бюджетно підсилити конкуренцію у лінії нападу. На користь форварда говорить його молодий вік, але вже достатній досвід виступів, у тому числі й в УПЛ, а також гарна ігрова форма в останні два сезони. Крім того, за контрактом Біленького із «Динамо» Тбілісі залишається лише рік, а тому грузинський клуб, швидше за все, виявиться досить зговірливим у трансферних дискусіях щодо українського форварда із потенційними покупцями.

Оцініть матеріал
(76)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 16
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Igorrr
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Igorrr
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
DK1961
Какая трогательная забота о любимой игрушке убийцы Брагина... А ДРУГИЕ украинские клубы не надо усиливать? Или все самое лучшее должно стекаться именно в этот суперклюб под неусыпным контролем ОПГ УАФ (банды павелкинской на содержании у ХОЗЯИНА)?
Злий Глобинець
Непогана стаття. "Викопали" на світ божий усіх, хто ще залишився незатребуваним у нас, але може хоч якось підсилити.
Але по великому рахунку, це не шлях Шахтаря - всякі "малобюджетні" варіанти. Вірю, що клуб скоро повернеться до купівлі топ-гравців із топ-ліг.
Фанькин кот
4 из 5 днари. Предложите их динамке позорной кипрской оффшорной. Желательно бесплатно, а то Сурки деньжат как всегда зажмут
Gargantua
а что же таловерова не упомянули, по которому была инфа о предметном интересе.
Из списка на усиление претендует разве что Качараба. Но он стоит 1.5 млн. Силен в индивидуальном отборе, силовой борьбе. Но практически ничего не дает для атаки.