Гнучкість після паніки. Як Скалоні вивів Аргентину у фінал ЧС-2022

Збірна Аргентини шокувала футбольний світ своїм стартом на чемпіонаті світу-2022 у Катарі. Команда, яка мала у активі 36-матчеву серію без поразок, раптово поступилася збірній Саудівської Аравії (1:2), що стало однією з найістотніших сенсацій не лише нинішнього мундіалю, а й за всю історію розіграшів світової першості. Хто б міг подумати, але головна зірка «біло-блакитних» Ліонель Мессі та головний тренер цієї команди Ліонель Скалоні опинилися під колосальним тиском вже після першого свого матчу на турнірі у Катарі. Все тому, що вболівальники та фахівці хотіли отримати відповідь – що сталося 22 листопада у Лусаїлі?

Сенсаційна поразка від саудитів викликала чимало критики в бік Скалоні, в тому числі, й за кадрові рішення. Наприклад, багато фахівців дивувалися, чому в центрі оборони тренер вирішив довіритися 34-річному Ніколасу Отаменді з «Бенфіки», а не 24-річному Лісандро Мартінесу, який влітку за 57 мільйонів євро перейшов із «Аякса» до «Манчестер Юнайтед». Крім того, незрозумілим залишився й задум задіяти класичні 4-4-2 у розстановці, де у нападі зі старту з'явилися Лаутаро Мартінес та Ліонель Мессі, а ось Алехандро Гомес й Анхель Ді Марія діяли глибше на флангах.

Такий тактичний вибір Скалоні дозволив збірній Саудівської Аравії діяти з порівняно високою лінією оборони, і після трьох незарахованих через офсайди голів, аргентинці остаточно втратили імпульс впевненості, і часом виглядали відверто розгубленими. До перерви Аргентина мала вигравати із рахунком 4:0, але вела лише мінімально (1:0), та й те завдяки м'ячу, забитому Ліонелем Мессі із пенальті. Після перерви саудити буквально нокаутували опонента двома голами, на що південноамериканці відповісти так і не змогли, незважаючи на те, що завдали по воротах суперника 10 ударів, з яких 2 виявилися заблокованими, 4 прийшлися у площину, а всього 7 були нанесені із меж штрафного майданчика.

У другому турі Аргентина зустрічалася із Мексикою і, судячи з рішень Скалоні, головний тренер «біло-блакитних» певною мірою піддався паніці. Фахівець практично наполовину змінив стартовий склад команди, викинувши з нього трьох із чотирьох захисників, які грали проти Саудівської Аравії, а також замінивши двох півзахисників.

Результатом таких метушних перестановок стала перемога із рахунком 2:0, яку Аргентина здобула не без проблем. Варто виділяти відверто невдалу гру з боку Лаутаро Мартінеса, який провів на полі проти мексиканців 69 хвилин, але зумів відзначитися всього 22 техніко-тактичними діями, з яких успішними виявилися лишень 6, або нікчемні 27%... Заміна Лаутаро на Хуліана Альвареса дозволила Аргентині лише трохи покращити стан справ в атаці, і якби не феноменальна здатність Ліонеля Мессі фактично поодинці вирішувати долю епізоду, хто знає, чи довелося б Скалоні ще щось винаходити на мундіалі у Катарі, або ж третій матч в групі проти збірної Польщі перетворився б для нього та «біло-блакитних» на повну формальність…

Саме Мессі подарував Скалоні можливість відійти від нокдауну, у який наставник потрапив після стартової поразки від Саудівської Аравії, зібратися з думками та змінити ситуацію на краще. Крім того, за підсумками матчу з Мексикою наставник «біло-блакитних» зрозумів, що у Катарі може сміливо та повноцінно розраховувати на 23-річного хавбека «Брайтона» Алексіса Макаллістера, який продемонстрував чудову культуру пасу (89% передач хавбека були точними), а також добре проявив себе у веденні єдиноборств (7 із 10 дуелей півзахисник залишив за собою).

Отримавши мінімальну перевагу в рахунку проти Мексики, Скалоні в останні двадцять хвилин вирішив ще й тактично змінити малюнок гри своїх підопічних. Аргентина змінила схему із 4-4-2 на 5-3-2, внаслідок чого до Лісандро Мартінеса та Ніколаса Отаменді у центрі оборони додався ще й Крістіан Ромеро.

На матч проти Польщі Скалоні у стартовому складі випустив вже не прісного Лаутаро Мартінеса, а куди більш цікавого та активного Хуліана Альвареса, котрий зіграв зліва в атаці, а ось Анхеля Ді Марію було вирішено висунути вперед на позицію вінгера, залишивши попереду самотнього Ліонеля Мессі. Іншими словами, проти європейців Аргентина задіяла розстановку 4-3-3, яка після першого забитого м'яча була змінена на 4-4-2, а після другого свого голу «біло-блакитні» й взагалі відійшли до моделі 3-4-3 із Мессі на фланзі та Лаутаро Мартінесом у центрі нападу.

На персоні Лаутаро варто зупинитись окремо. Це форвард виняткового таланту, але на турнірі у Катарі він втратив впевненість у власних силах, й абсолютно логічно поступився місцем в основі Хуліану Альваресу. Останній, навпаки, скористався шансом, і разом із Мессі став ключовою фігурою на вістрі атаки «біло-блакитних». На даний момент Лаутаро Мартінес у Катарі заробив загальний показник очікуваних голів, рівний 1,5xG, але не забив жодного м'яча… На рахунку Альвареса при 1,83xG в активі виявилося одразу 4 забиті м'ячі, а тому питання про те, кому варто виходити у стартовому складі збірної Аргентини для Скалоні, вочевидь, перестало стояти на порядку денному вже після гри із Польщею, перемога в якій дозволила південноамериканцям вийти у плей-оф, причому з першого місця у групі.

Матч із Польщею також остаточно зміцнив Скалоні у розумінні того, що у півзахисті ставку варто робити не на Алехандро Гомеса та Леандро Паредеса, а на вже згаданого Макаллістера та 21-річного центрхава «Бенфіки» Енцо Фернандеса. Останній у матчі з Польщею продемонстрував феноменальну інтенсивність та ефективність дій. За 82 хвилини на полі Енцо відзначився 110 техніко-тактичними діями, причому 89% з них були успішними! Та й взагалі результат із поляками (2:0) аргентинцям принесли ті, кого Скалоні не бачив у стартовому складі на початку турніру – по голу забили Макаллістер та Хуліан Альварес, а останньому асистував саме Енцо Фернандес.

Ця енергія навколо Мессі виявилася вирішальною для подальших результатів аргентинців. У 1/8 фіналу Скалоні на Австралію вийшов із розстановкою 4-3-3, причому праворуч в атаці через травму Анхеля Ді Марії довелося використати Хуліана Альвареса, а зліва вперше після фіаско проти Саудівської Аравії знайшлося місце для ветерана Алехандро Гомеса. Проте вже на 25-й хвилині Скалоні усвідомив, що його команді буде набагато краще зіграти із острів’янами за моделлю 4-4-2, внаслідок чого Альварес був відряджений до Мессі в центр нападу, і це геніальне рішення наставника принесло приголомшливий результат – обидва форварди забили по м'ячу, а Аргентина відсвяткувала перемогу із рахунком 2:1, причому в другому таймі знову-таки всерйоз перебудувалася, коли з виходом на поле Лісандро Мартінеса зіграла у три центрбеки за схемою 3-5-2.

Свою справжню тактичну гнучкість Ліонель Скалоні показав у чвертьфіналі проти Нідерландів. Він вперше на турнірі у Катарі почав із 3-5-2, щоб віддзеркалити схему опонента в особі досвідченого Луї ван Гала, і це спрацювало! Енергійне тріо аргентинців у центрі поля у складі Алексіса Макаллістера, Родріго Де Пауля та Енцо Фернандеса доповнювали крайні фулбеки Маркос Акунья та Науель Моліна, а попереду вже звично вийшли Хуліан Альварес із Ліонелем Мессі. І нехай аргентинці трохи менше за суперника володіли м'ячем (49% проти 51%), натомість у завершальній фазі атаки вони виявилися набагато настирливішими та куди більш винахідливими – 15 ударів проти 6 (5:2 – у площину воріт).

Очевидно, що фору у два м'ячі, яку Аргентина впустила на останніх секундах чвертьфіналу, Нідерланди змогли відіграти виключно завдяки фізичним кондиціям та антропометрії своїх виконавців. Але в серії пенальті останній фактор уже не мав жодного значення, і підопічні Скалоні оформили перемогу, а разом із нею й путівку до півфіналу.

Проти Хорватії Скалоні вирішив за краще повернутися до 4-4-2, причому у стартовому складі «біло-блакитних» знову знайшлося місце для Леандро Паредеса. Цим рішенням наставник аргентинців здивував багатьох, проте воно виявилося абсолютно логічним з огляду на те, що протистояти довелося небезпечному тріо зі стану хорватів (Модрич – Брозович – Ковачич), яке спроможне контролювати хід практично будь-якого поєдинку. 28-річний Паредес виграв майже всю боротьбу у центрі поля (10 із 12 єдиноборств), а також був бездоганний під час виконання передач (33 точних із 36-ти). Коли ж Скалоні прийняв рішення замінити Паредеса, випустивши замість нього Лісандро Мартінеса, Аргентина вела в рахунку 2:0, і знову перебудувалася на більш обережну модель із трьома центрбеками (5-3-2), спокійно та впевнено довівши матч до перемоги, яка означала одне – вихід у фінал.

До фіналу Скалоні та Аргентина підійшли лише із трьома «священними коровами» у складі. Всі матчі на ЧС-2022 від свистка до свистка у стані «біло-блакитних» провели лише чудовий воротар Еміліано Мартінес, досвідчений центрбек та один із улюбленців головного тренера Ніколас Отаменді, а ще вождь колективу Ліонель Мессі. Від останнього, як і раніше, залежить дуже багато, через що ряд оглядачів, нехтуючи описаними вище тактичними ходами Скалоні, зазначають, що головному тренеру Аргентини потрібно лише дотримуватися однієї-єдиної схеми – десять будь-яких гравців плюс Мессі. Звичайно, це занадто велика умовність, але від Ліонеля реально залежить дуже багато. Останню теза підтверджує й ігрова форма Мессі – на чемпіонаті світу у Катарі саме лідер аргентинців має максимальний індивідуальний показник очікуваних голів (5,78xG), а також найчастіше бив по воротах суперників (27 ударів) та заробив на собі найбільше фолів (19).

З іншого боку, у фіналі Аргентині доведеться зіграти проти Франції, в лавах якої є другий футболіст ЧС-2022 за індивідуальним показником очікуваних голів – Кіліан Мбаппе (3,72xG), який в реальності забив стільки ж, як і Мессі (по 5 м'ячів). А ще у Франції є Антуан Грізманн, який є кращим на мундіалі за очікуваними гольовими передачами (2,98xA), внаслідок чого Скалоні доведеться вирішувати вкрай непросте завдання – закривати одночасно і Мбаппе, і Грізманна.

Чи зуміє головний тренер збірної Аргентини не запанікувати у фіналі та виграти його за рахунок тактичної гнучкості, яку так уміло почав демонструвати, починаючи із третього поєдинку групової стадії? Це стане відомо лише за підсумками недільної дуелі двох найкращих команд катарського чемпіонату світу, а протистояння тренерських рішень Скалоні – Дешам стане, безумовно, справжньою окрасою вирішального поєдинку.