Завершення кар’єри близько. Де продовжить виступи Ракіцький

Колишній захисник збірної України 33-річний Ярослав Ракіцький залишився без клубу. Турецький «Адана Демірспор» та гравець розірвали контракт за домовленістю сторін. Угода діяла до завершення поточного сезону з опцією продовження на рік.

Нестабільна Туреччина

Ракіцький не провалився у Туреччині. Український захисник провів 8 матчів із 13 та ще одну гру в Кубку. Пропустив три гри, але це має пояснення – Ярослав мав два вилучення та чотири жовті картки, що, відповідно, призвело до дискваліфікації.

У 13 матчах «Адана Демірспор» пропустив 14 голів. На рівні із лідером «Фенербахче», де вистачає зірок різної величини. Менше пропустили у Туреччині тільки «Коньяспор» та «Галатасарай». Якихось претензій до оборони у Вінченцо Монтелли не повинно було бути. Ракіцький в цьому захисті був основним гравцем із претензією на лідерство.

«Адана Демірспор» займає третє місце у чемпіонаті Туреччини. Колишня команда Ракіцького має шанси на чемпіонство – відставання від «Фенербахче» тільки п’ять очок. До другого місця та зони ЛЧ – одна перемога.

ФК Адана Демірспор. Ярослав Ракіцький

Потрібно також зважити, що від третього по восьме місце різниця тільки одне очко. Будь-яка поразка може відкинути в середину таблиці. Для «Адана Демірспор» все одно це дуже хороші результати. Минулого сезону команда фінішувала лише дев'ятою.

Турецькі ЗМІ писали, що українець не виправдав очікувань. Агент футболіста Максим Дудченко вже сказав українським медіа, що футболіст гідний більшого. Не вірю в жодну з версій. «Демірспор» – далеко не гранд, щоб розкидатися гравцями із таким досвідом. Навряд чи вони можуть сподіватися на прихід сильніших футболістів. Сам Ракіцький – вже не хлопчик, щоб перебирати клубами. У нього була опція продовження контракту. Можна припускати, що клуб знайшов іншого гравця, чи Ракіцький отримав кращу пропозицію від іншої команди, тому вирішили розійтися. Або про конфлікт із Монтеллою. Але це все дуже не схоже на правду.

Вважаю, що головна версія відходу українця із клубу – фінанси. У Туреччині солодко стелять, але не завжди зручно спати. Іншими словами, обіцяють одне, а виходить зовсім інше. Я думаю, що Ракіцькому пропонували одні умови, а потім почалися затримки. Для Туреччини нормально, коли платять раз на пів року чи на 3-4 місяці, або віддають борги вже у кінці сезону. Ярослав звик до стабільності у «Шахтарі» та «Зеніті». Там все день у день. Я думаю, що на тому і розійшлися: клуб заборгував за чотири місяці, а гравець відмовився від контракту до літа.

Туманне майбутнє

Ракіцькому непросто буде знайти новий клуб. Чинників тут багато – вік, репутація, ігрова форма.

В першу чергу, Ракіцький дуже здав у плані футболу. Два вилучення та чотири жовтих у 13 матчах – це наслідок того, що він не встигає. Ще матчі ЛЧ в складі «Зеніта» показали, що він має проблеми зі швидкістю. Вік бере своє. Ярославу у серпні вже буде 34 роки.

Мова про провідні чемпіонати не йде. Жодної передумови для цього немає. Влаштуватися у другорядні чемпіонати буде дуже складно, бо футболіст грав тільки в Україні та росії та не має статусу відомого гравця. З національною командою теж нічого не досягав.

За умовні 15 тисяч грати у Польщу, як Коноплянка, Ракіцький не поїде. На Близькому Сході добре платять, але там потрібно мати гарне лобі агентів або статус зірки.

Залишається сподіватися на агентів, які можуть десь влаштувати. Реальним виглядає пошук нового клубу в Туреччині, клуби із Кіпру, Греції, гранди Казахстану, Азербайджану. Вважаю, що та ж Угорщина на чолі з «Ференцварошем» може бути варіантом. Або повернення в УПЛ.

Ракіцький був тривалий час символом «Шахтаря». Зараз у цьому плані багато чого змінилося. Україномовний тренер, молоді гравці, коментарі українською, захисники «Азовсталі» Пташка та Діанов приймають участь в акціях клубу. До війни такого уявити було неможливо. У цю картину Ракицький не дуже вписується. Ніхто не забув його небажання співати гімн та переїзд до росії. Та і Йовічевіч будує нову команду навколо молодих гравців.

Навесні Ракіцький грав благодійні матчі за «Шахтар». ЗМІ писали, що Ярослав мав стати заміною Матвієнку, якщо той перейде до сильнішого чемпіонату. Трансфер Миколи не відбувся, тому сенсу підписувати Ракіцького не було. Можливо, взимку щось зміниться. Чутки сватають Матвієнка до «Брайтона» Де Дзербі. Тільки за умови відходу Матвієнка у Ракіцького є шанси повернутися до рідної команди.

ФК Шахтар

У «Динамо» не все добре із лівим центральним захисником. Луческу працював із Ярославом тривалий термін та дав йому дорогу у великий футбол. Навряд чи фани киян сприймуть такий перехід. Куди тоді подіти Сироту та Попова? Перспективи у цих футболістів точно більші, ніж у Ярослава. Там ще Боль подавав надії. Сам Луческу не дуже впевнено почувається у Києві. Весна для нього буде вирішальною. Тут явно не до Ракіцького.

Найбільш реальним варіантом виглядає «Дніпро-1». Лідеру чемпіонату потрібні досвідчені гравці, які допоможуть завоювати чемпіонський титул. Лівоногий в центрі захисту тільки бразилець Габріель Гомес, але він у першій частині сезону грав дуже мало та в оренді тільки до літа. Логінову вже 32 роки. Сарапій грає перший сезон на рівні УПЛ. А у лідера захисту та капітана команди Сватка контракт до кінця календарного року. Поки не було інформації про його продовження. Місце для Ракіцького є. Не забуваємо, що Ярослав грав не один рік із нинішнім тренером дніпрян Кучером в «Шахтарі». Вони добре знають один одного. Після відходу із «Зеніту» Ракіцький тривалий час тренувався з «Металістом», де тоді працювали Кучер та Красніков.

Близький до завершення кар’єри

Якщо Ракіцький знайде собі новий клуб, то навряд чи це довготривала перспектива. Може допомогти умовному «Дніпру-1» поборотися за титул або замінити в «Шахтарі» Матвієнка за потреби. Але далекосяжних перспектив немає. Досвід та робота із м’ячем не компенсують втрату швидкості. Якщо рік ще пограє, то це буде дуже добре.

Ракіцькому потрібна команда, де клас гравців буде високим, щоб нівелювати його слабкі сторони. Це має бути клуб, який прагне домінувати на полі, заточений на гру першим номером, контроль, щоб можна було використовувати роботу із м’ячем Ярослава та досвід. В нинішніх умовах знайти такий буде непросто. Майже нереально. Переходити у клуб, де від тебе вимагають бути лідером, брати відповідальність на себе – це вже явно не про нинішнього Ракіцького.

У «Шахтарі» та «Зеніта» він отримував солідні гроші. На життя вже собі заробив. Зараз буде непросто знайти мотивацію грати за менші у рази гроші. Тут варто пригадати Хачеріді, який не хоче грати за малі гроші та у слабких клубах, а великим клубам він вже не цікавий та хороших контрактів йому не пропонують. А через вік втрачається рівень. У Ракіцького дуже схожа ситуація.

Ярослав грав у командах, які ставили собі найвищі завдання у національних чемпіонатах, були лідерами. Одна справа, коли ти майже завжди перший, а зовсім інша - грати за середняків чи аутсайдерів. Тут зовсім інша психологія, яку змінювати непросто.