Секрет успіху збірної Марокко. Як африканці пройшли у чвертьфінал?

У вівторок, 6 грудня, збірна Марокко обіграла збірну Іспанії у серії післяматчевих пенальті і забезпечила собі вихід до чвертьфіналу ЧС-2022. Певно, ніхто не очікував такого повороту подій, адже у цьому матчі іспанці були явними фаворитами. Більше того, багато хто вважав їх одними з претендентів на перемогу. Тож як так сталося, що Марокко – команда-аутсайдер – змогла здолати такого серйозного конкурента?

Збірна Марокко – головна сенсація цього чемпіонату світу. На шляху до чвертьфіналу їй вдалося обійти в групі європейських лідерів – Бельгію та Хорватію. Марокканці не пропустили жодного голу п'ять матчів поспіль – від Хорватії (0:0) та Бельгії (2:0), а до турніру – у товариських матчах із Грузією (3:0), Парагваєм (0:0) та Чилі (2:0). Пропустили лише від Канади у 3-му турі – 2:1. Перемога над Бельгією взагалі приголомшила увесь футбольний світ. Збірна, яка у своєму складі має одного із найсильніших півзахисників – Кевіна де Брейне та найкращого воротаря – Тібо Куртуа, програє Марокко.

Тріумф Валіда Реграгі - тренера, який за два місяці зробив те, чого інші не могли досягнути 36 років

Головним «зачинателем» свята збірної Марокко вважають новопризначеного головного тренера Валіда Реграгі. Він працює на цій посаді лише два місяці й за цей короткий проміжок часу встиг приголомшити світ своїми тактичними здібностями. Останній раз марокканці виходили із групи з першого місця 36 років тому, у 1986 році!

Валід Реграгі має досить цікаву біографію. З самого дитинства його батько хотів, аби син був звичайним робітником в офісі, адже на той час це здавалося символом соціального успіху.

Сам Реграгі родом із Франції, але за сімейною лінією є корінним марокканцем:

«Мені байдуже, де я народився. Але я завжди хотів додому, завжди мріяв про футбол».

Після завершення кар'єри Реграгі входив до тренерського штабу марокканської збірної, а 2014 року розпочав самостійну роботу з клубом ФЮС — з ним він перемагав у чемпіонаті та в Кубку країни. Після невеликого та успішного тренерства у «Аль-Духаїлі» (з клубом він узяв національний титул) фахівець повернувся на батьківщину і в серпні 2021 року очолив «Відад». У своєму першому сезоні, окрім чемпіонства, йому вдалося дійти з командою до фіналу африканської Ліги чемпіонів, у якому «Відад» обіграв єгипетський «Аль-Ахлі» (2:0). Вже у липні Реграгі був номінований на звання найкращого тренера Африки. А далі починається найцікавіше.

Після такого успішного старту тренерської діяльності у вересні 2022 року Валід Реграгі був призначений на посаду головного тренера збірної Марокко за два місяці до початку чемпіонату світу в Катарі. Це викликало у всіх шок, коли марокканська федерація прийняла рішення звільнити Вахіда Халілходжича у серпні, трохи більше ніж за три місяці до чемпіонату світу після того, як боснійський тренер провів грамотну тренерську кампанію і вивів марокканців на ЧС.

Але у Марокко всі знали, що Реграгі зайняв своє місце в ідеальний час.

З того часу, як він став тренером, Реграгі мав успіх скрізь, де б він не був.

В африканському футболі Реграгі часто порівнювали з Жозе Моуріньо завдяки його тактичній дисципліні та фантастичним навичкам управління. Тож як він змінив збірну за ці два місяці?

По-перше, марокканець покращив оборону команди. Причини успіху Марокко – це не якась там вдача, а грамотна організація гри.

Переважно підопічні Реграгі розташовуються між центральною лінією поля та власним штрафним майданчиком. Вони готові оборонятися і швидко контратакувати. Хоча статистика змушує суперників не сприймати цю збірну всерйоз, адже за показником володіння м'ячем гірше за Марокко (32,7%) лише Коста-Ріка, яка вилетіла з ЧС (30,2%). За допущеними ударами (8,3 за матч) команда восьма на турнірі.

На флангах оборони у складі Марокко грають головні зірки – представник «Баварії» Мазрауї та захисник «ПСЖ» Хакімі. Обидва – найкращі у збірній за кількістю успішних відборів (по 4,3 за матч) та вдалих єдиноборств в обороні (по 7 за гру). При цьому Мазрауї вражає якістю своїх відборів та виграних єдиноборств (85% та 77% відповідно). У Хакімі стастистика теж непогана – 65% та 63%.

Також у п'ятірку найкращих за успішними відборами м'ячів входять Зієш (1,8 за матч) і Буфаль (1,5).

Лідер команди – хавбек «Челсі» Хакім Зієш. Він єдиний у складі марокканців, хто має на чемпіонаті дві результативні дії — гол+пас. А ще він найкращий за ключовими передачами (1,7) та ударами (2). Але виділяти лише його одного неправильно.

Особливість команди в тому, що вирішувати попереду здатні й інші футболісти. Ті ж захисники «Баварії» та «ПСЖ» чудово підключаються до атак.

Другий момент– Реграгі дає можливість проявити себе молодим гравцям

Хороший тренер насамперед той, який довіряє своїй команді. Взагалі, довіра є важливою складовою успіху команди. Валід Реграгі користується повагою та авторитетом у своїх підопічних. І цьому є декілька переконливих аргументів. По-перше, новий тренер повернув у команду Мазрауї та Зієша, які мали конфлікт з колишнім тренером Халілходжичем. Водночас за нього до національної команди вперше потрапили Чеддіра, Сабірі та 18-річний Ель-Ханнус. За його сприяння за Марокко нарешті зіграв екс-футболіст «Барселони» Еззалзулі, який взимку відмовився від поїздки на Кубок Африки.

Водночас він не боїться давати можливість проявити себе молодим гравцям. Зазвичай тренери професійних збірних не сильно довіряють молодим гравцям, тільки якщо ті показують неймовірні навички та професійне володіння технікою по типу Беллінгема чи Філа Фодена. А ось Реграгі йде на ризик. І найчастіше він виправдовує його очікування і бонусом до цього йде розкриття юних талантів і надання впевненості у собі молодим гравцям.

Третій момент – єдність та злагоджена робота збірної Марокко.

Найголовніше з того, що зробив Реграгі – те, як він навчив гравців взаємодіяти між собою на полі. Без гідної компактності у власному штрафному Марокко б не вдалося вийти до чвертьфіналу. Як вже згадувалося раніше, оборона марокканців значно покращилася у порівнянні з попереднім ЧС, заграли легіонери та розкрилися молоді гравці, тренер знайшов необхідний підхід та грамотно підібрав схему гри.

16 із 26 гравців Марокко або народилися, або виросли в іншій країні

Більшість ключових гравців, таких як Хакім Зієш, захисник Нуссеір Мазрауї й півзахисник Соф'ян Амрабат, народилися в Нідерландах.

А ще Ашраф Хакімі, який народився в Іспанії й приєднався до молодіжної команди «Реала» Мадрид у віці шести років, тоді як воротар Яссін Буну має канадське походження. Капітан Ромен Саїс народився у Франції, як і вінгер Соф’ян Буфаль.

Головний тренер Валід Реграгі і сам народився в Парижі, перш ніж стати капітаном футбольної команди Марокко, а потім взяти на себе відповідальність за цю збірну.

Реграгі вже давно виступає за те, щоб гравців іноземного походження нарешті визнали за «своїх» у національній збірній. За це він навіть зіткнувся з критикою з боку міжнародних ЗМІ.

За день до гри з Іспанією іспанська щоденна газета La Vanguardia опублікувала звіт з назвою «Іспанія проти команди ООН», де згадуються різні місця народження марокканських гравців.

Іспанське видання описало цих гравців як «іноземців», хоча більшість з них народилася від марокканських батьків. У звіті йдеться про те, що гравці обрали Марокко замість своєї Батьківщини, а це викликало негативну реакцію в мережі з боку багатьох марокканців.

У відповідь на цей звіт Реграгі зазначив, що їм «не байдуже, що кажуть іспанські ЗМІ», і що «розмови про те, що сказала газета, не відповідають нашим інтересам, тому що ми марокканці із зеленим марокканським паспортом». Перемога виправдала його рішення підтримати гравців іноземного походження.

«Сьогодні ми показали, що кожен марокканець –це марокканець. Коли він приходить до збірної, він хоче померти, він хоче битися», - сказав Реграгі після матчу. - Для мене не має значення, чи бути арабом, чи африканцем».

Кожна країна має свою футбольну культуру, сказав Реграгі, додавши, що він радий, що команда має у своєму складі гравців з кількох країн, включаючи Німеччину, Італію, Іспанію, Францію, Нідерланди та Бельгію.

Валід Реграгі дозволяє гравцям постійно бути зі своїми рідними

Запорукою успіху є ще одна, не помітна, на перший погляд деталь – сім‘я.

Турніри Кубка світу можуть бути емоційно-важкими для гравців – вони знаходяться далеко від дому протягом кількох тижнів, а то й місяців, інша країна, інший клімат. Валід при цьому знайшов вихід – наставник марокканців дозволив сім'ям гравців залишатися з командою в таборі у Катарі.

Після драматичної перемоги над Іспанією в соціальних мережах поширилося відео про те, як Реграгі біжить до трибун, обіймає та цілує свою матір, яка стояла у натовпі.

Після матчу його мати сказала, що протягом усієї кар‘єри свого сина вона жодного разу не покидала Францію. Однак це вперше, коли вона покинула рідний дім.

Валід Реграгі за два місяці кардинально змінив збірну Марокко. Цей тренер точно увійде в історію, тим паче якщо збірна ще й добереться до фіналу.

В цілому, для Африки ЧС-2022 виходить дуже успішним: до плей-оф вийшли як Марокко, так і Сенегал. Однак останні поступилися англійцям.

Два учасники у плей-оф – це повторення рекорду Африки. Таке було лише одного разу – 2014-го, коли із групи вийшли Нігерія та Алжир.

Після перемоги марокканців тисячі футбольних вболівальників танцювали на вулицях по всьому світу і не могли насолодитися тим, що африканці стали першою арабською країною, яка дійшла до чвертьфіналу чемпіонату світу з перемогою над Іспанією з рахунком 3:0 у серії пенальті.