З мрією про Євро. Що потрібно знати про збірну України U-19

17 листопада збірна України 2004 року народження розпочне свою кваліфікацію до Євро U-19. Суперниками команди Сергія Нагорняка будуть команди Швеції, Кіпру та Косова. Дві найкращі команди гарантують собі вихід до наступного раунду кваліфікації та до них приєднається найкраща третя команда першого відбору з усіх груп.

Непроста група

Українці отримали доволі важку групу. Фаворитом є збірна Швеції. Господарі матимуть підтримку трибун та потужний склад.

В центрі захисту грає захисник із молодіжної команди «Парми» Петер Аморан. На лівому фланзі грає представник «Ювентуса» Йогас Раухі. В опорній зоні - гравець «Мілана» Ерік Маршадж. Йому конкуренцію складає півзахисник «Штутгарта» Колін Фарнеруд.

Головною зіркою команди є представник «Сельти» Вілліот Сведберг. За нього команда із Віго влітку заплатила 5 млн. євро «Хаммарбю». Також варто відзначити вінгера першої команди «Труа» Омара Ахмеда. В атаці представник прімавери «Аталанти» Шакур Омар.

Додайте сюди гравця вже першої команди «Мальме» Хуго Ларсона та ще ряд гравців із місцевих клубів, які вже мають досвід виступів у професійному футболі на рівні чемпіонату Швеції. Виходить симпатична та сильна команда.

Збірні Кіпру та Косова не мають таких потужних складів. У косоварів ряд гравців виступає за молодіжні команди німецьких клубів. Дівон Айвазі, Лаарт Хайскай та Дріні Міфтарі за «Герту», «Хоффенхайм» та «Кайзерслаутерн» відповідно. Лівий бек Дорнат Любіштані в Італії за «Катанію». Воротар Лауренс Шела - в Англії за «Крістал Пелас». Особливість Косова, що у них тренер Раміз Краснікі працює в системі збірних із 2013 року. Косовари за стилем гри неприємні. Грають на характері, більше ламають гру суперника, ніж щось створюють самі. Можуть провокувати.

Кіпр складається із представників місцевого чемпіонату. Там немає якихось зірок типу Швеції, вони не настільки «противні», як Косово. Але вже є футболісти, які грають на рівні дорослого чемпіонату.

Збірна зіграє перший офіційний матч та прогрес Нагорняка

Матч проти Косова 17 листопада стане першим офіційним для збірної України 2004 року. Кваліфікації до Євро U-17 була скасована через пандемію коронавірусу. Команда змогла провести тільки один турнір у якості підготовки – Кубок Егейського моря, де були відсутні гравці «Динамо» та «Шахтаря». Минулої осені зібралися у Києві та мали провести в гостях спаринги проти одноліток зі Словаччини, але все зіпсували позитивні тести на коронавірус у декількох гравців. 14 листопада команда провела перше тренування у Польщі, а 17-го має провести вже перший матч. Часу на підготовку зовсім обмаль.

Наставник команди Сергій Нагорняк за цей час встиг розпочати свою самостійну кар’єру на клубному рівні. Спочатку був офіційно консультантом «Епіцентра» із Дунаївців, а восени офіційно очолив команду з Хмельниччини. «Епіцентр» весною буде боротися у сильнішому дивізіоні Першої ліги за вихід до УПЛ. Як бачимо, Сергій Миколайович є доволі успішним на клубному рівні. При тому, що у його команді немає якихось зірок.

Кістяк із Руху та головна зірка Ярмолюк

У нас шість легіонерів. Воротар Давид Фесюк із «Хайдука». Захисник «Аль-Айна» Данило Удод (контракт належить «Шахтарю»). Опорник «Слована» Іван Варфоломеєв. Півзахисник «Брентфорда» Єгор Ярмолюк, вінгер Анатолій Семенець із «Рекреативо» та ще один фланговий гравець Володимир Харабара із «Нюрнберга».

uaf.ua. Давид Фесюк

Кістяк команди – львівський «Рух». З команди Віталія Пономарьова викликано шість гравців. Сюди також можна додати Івана Варфоломеєва, який влітку із «Руха» перебрався до «Слована». «Шахтар» має п’ять представників, на одного менше у «Динамо».

Нагорняк може розраховувати на двох воротарів – Давида Фесюка та Юрія-Володимира Герету. Давид працює із першою командою «Хайдука» (Калініч серйозно травмований, а Субашичу вже 38 років та він фактично не може грати). Тому українець став дублером воротаря першої команди (голкіпер молодіжної збірної Хорватії Сентич) та втратив практику у юнацькій команді. Фесюку ще немає 18 років. «Хайдук» не хоче його особливо світити, щоб не втратити, бо до нього є інтерес сильніших команд. Герета мав важку травму, але зараз стабільно грає за юнацьку команду «Руха», в тому числі в Юнацькій Лізі УЄФА, де у чотирьох матчах пропустив тільки два голи.

Праві захисники – Артем Бенедюк та Андрій Кітела. Артем грає за молодіжну команду, де конкурує із на рік молодшим Олексієм Гусєвим. Кітела вже зіграв за першу команду «Руха» та стабільно грає за юнацьку.

Центральних захисників четверо – Данило Удод, Олександр Роспутько, Богдан Слюбик та Віталій Холод. Перший влітку поїхав на Близький Схід до Реброва, де грає за «молодіжку» «Аль-Айна». Роспутько виступає за юнацьку команду «Шахтаря». Холод та Слюбик – гравці з юнацької команди «Руха». Богдан вже грав на рівні УПЛ.

Зліва у захисті – Андрій Булеза. Андрій - один з лідерів юнацької команди «Шахтаря».

ФК Брентфорд. Єгор Ярмолюк

Середина поля – Єгор Ярмолюк, Іван Варфоломеєв, Олександр Ющенко, Іван Лосенко. Двоє останніх виступають за юнацьку команду «Шахтаря» та не так давно вийшли до 1/16 фіналу Юнацької Ліги УЄФА. Ярмолюк вважається одним із найбільших українських талантів нового покоління. Влітку змінив «Дніпро-1» на «Брентфорд», де вже встиг зіграти за нову команду. Варфоломеєв влітку перебрався із «Руха» до «Слована», де вже має досвід виступів за першу команду.

Атакувальні півзахисники – Олег Федор, Антон Царенко. Дві яскраві десятки. Дуже розумні та технічні гравці, які поки не можуть перейти у професійний футбол Федор робив дубль у ворота «Галатасарая» у Юнацькій Лізі УЄФА, один із лідерів юнацької команди «Руха». Дуже талановитий гравець, який може вистрелити найближчим часом. Царенко теж має роль лідера у команді Ігоря Костюка. Його проблема – дуже скромна антропометрія. Зріст – 162 см. Запрошувався Луческу до роботи із першою командою. Не виключено, що обоє будуть також використовуватися на флангах.

Вінгери – Анатолій Семенець, Олег Пушкарьов та Володимир Харабара. Семенець – вихованець «Динамо», грав за «Шахтар». Був свого часу на перегляді у «Динамо» Загреб. Пробує свої сили в іспанському футболі. Пушкарьов – провідний гравець юнацької команди «Шахтаря». Харабара виступає із літа за юнацьку команду «Нюрнберга». До цього виступав за київський РВУФК. Він є уродженцем Буковини.

Форварди – Ігор Горбач та Євген Пастух. Горбач - основний нападник юнацької команди «Динамо». Забиває не так багато, хоча йому видавали великі аванси. Наприклад, колишній методист киян Гільєрмо Самсо дуже високо оцінював Ігоря. Пастух теж був у системі киян. Але повернувся до Львова, де раніше грав за «Карпати», а зараз за «Рух». Уродженець Житомирщини теж не може похвалитися результативністю.

Єдина серйозна втрата – Даніель Ківінда, який серйозно травмований. Дніпрянин був би не зайвим для посилення атаки. Але Ківінда не особливо грав за юнацькі збірні. Через травми пропустив минулого року кваліфікацію до Євро із 2003 роком. Влітку пробував змінити команду. Був у «Бенфіці», «Базелі», але повернувся до України, де зараз лікується.

Потрібно зайняти друге місце у групі

Ніхто не знає, чого чекати від цієї збірної. Думаю, що сам Нагорняк також до кінця не розуміє потенціалу цих гравців, бо не так багато часу працював із ними. Проблем вистачає. Тут і не найсильніше покоління гравців, відсутність зіграності, часу на підготовку, офіційних матчів, ніхто стабільно не грає у дорослому футболі, проблеми із вінгерами та форвардами. Але це не значить, що знімаються завдання. Потрібно займати друге місце та виходити до еліт-раунду. Навіть в таких обставинах Кіпр та Косово по зубах. Зі Швецією граємо в останньому турі, коли вже можна гарантувати собі вихід із групи (шведи теж можуть вже бути не мотивованими).

Нагорняку не потрібно вигадувати велосипед. Є зіграний рухівський захист. В середині поля все має будуватися навколо Ярмолюка. У червні в еліт-раунді 2003 року грали Булеза, Ярмолюк, Лосенко, Семенець, Царенко. Якась зіграність між ними має бути. Я поки не можу зрозуміти, як правильно використовувати Удода. Данило - великий талант, але розбивати рухівську пару захисників не дуже хочеться. Можливо, він буде грати в опорній зоні.

Україна має зіграти раціонально на результат. Атакувальна лінія не особливо вражає. Тому головне – мінімум пропускати. Один гол має приносити нам три очки у потрібний момент.

Для футболістів це дуже гарна можливість потрапити на радари європейських клубів. У червні минулого року після еліт-раунду Сич поїхав до Бельгії, а Ярмолюк - до Англії. По інших гравцях теж був інтерес. Тому зараз кожен, хто має амбіції грати у Європі, повинен показувати свої найкращі якості.