Адесанья знову нокаутований. Перейра – невирішене завдання для Ісраеля

Ісраель Адесанья (23-2) програв титул чемпіона UFC у середній вазі Алексу Перейрі (7-1). Рахунок трилогії тепер 3-0 на користь бразильця, і це тотальний розгром, враховуючи, що дві поразки прийшли до Адесаньї після одного і того ж удару та ще й нокаутом.

Більше ніхто і ніколи досі не нокаутовував Ісраеля. Навіть здоровань Ян Блахович. А Перейра навіть не вигадував нічого нового, щоб перемогти камерунця.

Адесанья вважався фаворитом, і недарма – боксував добре. А Перейра просто зробив те, що мав би.

Перед третім поєдинком Ісраель Адесанья вважався фаворитом в середньому 1.5 до 2.5. Не розгромно, але розумно. Так, принаймні, здавалось.

Перші дві зустрічі з Перейрою камерунець програв. Першу – рішенням суддів. Доволі близьким, можливо, спірним, хоча тут як подивитись. Другу – нокаутом. Там вже Ісраель точно перемагав, а Перейра отримував і взагалі був близьким до дострокової поразки. А потім завалив технічного опонента лівим боковим.

І все ж фаворитизм Адесаньї перед реваншем був логічним. Він молодший, більш різнобічний, а ще більш досвідчений у ММА. Як не крути, понад три роки чемпіонства у UFC, перемоги над усіма топами і доволі впевнена домінація над ними. У іншому куті - так, його переможець. Але старший на два роки спортсмен, якого швидко довели до титулу, щоб влаштувати гучний поєдинок і який у UFC толком нікого не бив, хоч всі перемоги і були яскравими.

Найцікавіше, що в октагоні Адесанья почав із першого раунду підтверджувати свій статус. Спокійно, методично розбивав суперника з дистанції, не давав тому наблизитись та збивав темп атак. Десь вже за хвилину Перейра зрозумів, що просто так зблизитись буде важко і почав трішки сіпатись. Лоукіки суперника надокучали, прямі удари приносили дискомфорт. Начебто і не страшно, а темп упіймати не можна.

Фінал раунду взагалі супер. Буквально за декілька секунд до завершення Ісраель таки обдурив опонента та закинув йому правий прямий через руку – точно у вухо. Бразильця повело, а додатково він ще й прийняв на себе лівий боковий. Топовий раунд від чемпіона.

У другому Перейра почав діяти активніше. Більше джебу, ще більше тиску. Адесанья не намагався хоч якось дістатись до боротьби, тож у позиційних атаках Алекс, маючи домінацію в активності, виглядав краще. Він був і точнішим, і просто постійно знаходився на суперникові.

Бразилець чудово діставав джебом та постійно намагався вдарити тим самим своїм лівим боковим. Перше вдавалось, друге – ні. Здавалось, що Ісраель дещо заграється з таким небезпечним суперником на зручній для нього дистанції, але поки це працювало, нарікань не викликало.

У третьому раунді неочікувано почалась боротьба. Буквальна, не позиційна. Перейра вирішив дістатись поближче, зав’язався клінч. Декілька рухів – суперники вже на підлозі.

Не варто було сумніватись у навичках Ісраеля тут. Захищається у партері він чудово. Атакує теж непогано, хоча, звісно, вимірювати це на Перейрі важко. Алекс так-сяк відзахищався, але отримав достатньо з усіх сторін. Ісраель спробував побороти суперника, але не вийшло. Воно й не дивно, коли візаві такий великий.

Це, до речі, вкрай важливий фактор. Бразилець був сильно більшим за суперника, який зазвичай як мінімум не поступається опоненту у габаритах. І це не перекачана маса Паоло Кости. Це сухі м’язи, що генерують небезпечні удари з усіх сторін. Плюс, боротись проти такого велетня непросто, тож вийти на задушливий прийом не вийшло, а от забрати раунд – цілком.
Як і четвертий. Чемпіон був не сильно, але все ж кращим. Знову точнішим, знову швидшим. Ледь не отримав боковим, ледь не попався, коли не дістав лоукіком і довелося тікати буквально перекатом.

П’ятий здавався визначальним, але непростим для бразильця. Тільки навала та багато ударів. Але він просто трохи активніше пішов вперед, трохи більше почав бити і отримав результат. Перейра не змінював план, просто недостатньо заморився, щоб збавляти оберти. Навіть боротьба його не вимотала. Планомірно дістався до суперника, затиснув біля клітки, той почав знову захищатись виключно корпусом, за що і отримав – нокаут лівим боковим. Документально – технічний нокаут.

«Вибачте, що цього разу з мого боку був треш-ток, але мені потрібно було забратися цьому хлопцеві в голову, щоб отримати цей поєдинок.

Бій вийшов важким, але я мав важкі поєдинки щодня на тренуваннях. Я був готовий до цього. Усі, хто казав, що в мене мало досвіду, що я ще не вартий чемпіонського бою, подивіться, що я зробив.

Я без проблем провів п’ять раундів. Давайте мені наступного суперника», – заявив Перейра після перемоги.

Що далі?

Для Алекса – що і хто завгодно. Фактично, Адесанья – перший топ UFC, з яким він зустрівся. Стрікленд все ж не дотягує. Суперників вдосталь, і з кожним буде весело, тому що Перейра – це все ще весело. Віттакер, Коста – хто завгодно. Все це цікаві бої.

Ісраелю треба повертатись. Ймовірність їхнього реваншу зараз невисока. Мабуть, дуже неприємно програвати ось так – коли ти перемагаєш, але прилітає. Проте, всі ми знали про цей боковий, а найкраще про нього знав Адесанья. І знову проспав.

Камерунець може і повернутись, і знову стати чемпіоном. За теорією ймовірності колись має настати час, що Ісраель не проспить той боковий, а просто доведе до кінця те, що починає кожного поєдинку. Але поки що повернення. Акції, що впали, треба повертати до попередніх показників.

Тільки так можна отримати реванш