Ломаченко повернувся, але не так впевнено, як хотілось. А далі чекає Хейні

Василь Ломаченко (17-2, 11 КО) повернувся. Його не було у ринзі десять місяців і не сказати, що українські фанати сильно сумували. Здебільшого, злилися і не розуміли позицію боксера. Повернувся у поєдинку проти Джемейна Ортіса (16-1-1, 8 КО). Молодий проспект, який багатьом здавався ледь не прохідним суперником, виявився чудовим спортсменом.

Ломаченко доволі важко впорався з Ортісом, а попереду ще складніший опонент

Ломаченку прилітало з перших раундів. Для перемоги довелось потрудитись.

Повертатись з такими суперниками, як Джемейн Ортіс, завжди не дуже просто. От готуватись до Девіна Хейні чи Джервонти Девіса легко. Не фізично, а саме морально. Ти знаєш, чого від них очікувати та розумієш, що треба працювати, як ніколи раніше. Зустрічі з такими суперниками – завжди на межі своїх навичок.

Поєдинки ж проти опонентів типу Джемейна Ортіса можуть складатись не менш важко, але зрозуміти, чого очікувати від опонента, майже неможливо. Добре, що Василь знав про уміння візаві та готувався. Але і з цими знаннями простої прогулянки не вийшло.

Джемейн стартував, неначе це була реінкарнація Теофімо Лопеса. Джеб точно в ціль, декілька правих прямих. Виглядало важко для Ломаченка. Ортіс дійсно влучав – після першого ж раунду українець пішов з гематомою під правим оком. Якраз від лівого прямого американця.

Декілька наступних раундів – приблизно та ж історія. Ломаченко намагався дістатись на зручну дистанцію, а поки що свіжий американець зустрічав його. Джемейн добре працював усюди. На дальній дистанції ловив суперника. На середній та ближній влаштовував розміни. Та не боявся нічого. Ще й з моменту зважування Ортіс явно округлився, додавши декілька кілограмів, тож фізично також міг тиснути на суперника.

Не те, щоб Ломаченко програвав явно. Василь і бив опонента, і по трошки підіймав темп, але було справді складно. Пробитись через ці руки і цю стратегію не так вже й просто, як здається. Ортіс дисципліновано тримав напругу на супернику – постійно бив, як тільки виникала загроза, тому пробитись ближче було важко.

Головне питання, що виникало у цей момент – як довго Джемейн зможе боксувати у схожому темпі. Щільність ударів і активність були доволі високими. Витримувати таке на постійній основі важко. Окрім цього, важливий компонент – удари у відповідь. Василь не ходив по колу, як під час протистояння з Теофімо Лопесом. Він рухався, змушував суперника йти назад або наступати. Бив то у тулуб, то у голову. Витримати цей темп та ще й атакувати постійно майже неможливо.

Із часом Ортіс все ж почав опускати руки та знижувати темп. Під височенною щільністю ударів Ломаченку важко було дістатись суперника. Як тільки вона трохи знизилась, Василь почав знаходити все більше своїх шансів.

Спочатку це були швидкі зближення з ударом, що переростало у комбінацію та зміщення у бік. Потім – удари на ближній дистанції. Українець майстерно діставав суперника боковими у клінчі. Прилітало і у відповідь – особливо аперкотами, але загалом ближня дистанція повністю залишилась за Ломаченком.

Не можна сказати, що Ортіс повністю заморився і нічого не робив. Джемейн продовжив бити Василя до останнього раунду. Влучав, технічно обманював і намагався переграти. Час від часу навіть йшов повноцінно вперед, як у попередніх поєдинках, коли він просто навалювався на візаві купою ударів.

Просто з певного моменту паузи між атаками ставали довшими, а швидкість ударів геть впала, що давало більше шансів українському боксеру. Останній раунд – мабуть, єдиний, який Ломаченко забрав чисто. Можливо, один з двох-трьох. Василь не дав нічого зробити супернику і влучив багато. Здебільшого перед цим всі влучання українця супроводжувались моментальною відповіддю.

Підсумковий рахунок здивував – 115-113, 116–112 та 117-111. Перший – добре, другий - ще так-сяк, але 117-111 виглядає, як жарт. Не домінував Лома настільки.

Що далі?

Ортіс показав себе, як справжня сила легкого дивізіону. Тут у нього тепер може бути купа варіантів. Точно варто залишатись на високому рівні опозиції. Джемейн росте та розвивається, варіантів у категорії багато. Буде цікаво дивитись за ним далі, тому що хлопець вміє і у бокс, і у бійку.

Для Ломаченка – поєдинок за всі пояси у легкій вазі проти Девіна Хейні. Абсолют піднявся у ринг та сказав, що сподівається на те, що бій вдасться зробити. А Ломаченко пожартував, що Девін схожий на супертяжа – настільки він великий.

Насправді, зростом Хейні такий же, як Ортіс, але за всіма іншими компонентами більший. У нього довші руки, ширші плечі та фізично він ще потужніший. А ще – і це найважливіше – Девін по-боксерськи кращий.

Американець витривалий, сильний та одночасно розумний. Вміє побитись, але загалом жадає безпеки та обережності. Через це ще складніше боксувати проти нього. А ще у Хейні точно кращі ноги, ніж у Ортіса.

Поєдинок проти Девіна Хейні – це як бій проти сильно апгрейднутого Джемейна Ортіса. Кожен фактор кращий, плюс впевненість та молодість, адже американець ще молодший за Ортіса.

Хоча, останнє, може, і в мінус. Девін не встиг зустрітись з кимось настільки ж авторитетним, як Ломаченко. Чи вдасться налаштуватись психологічно? Поки що вдавалось, але і Хорхе Лінарес, і Джордж Камбосос – не Ломаченко. Причому, тактично і технічно теж. Все ж ніхто не боксував з Хейні у схожому з Ломою стилі.
У будь-якому випадку, протистояння буде на найвищому техніко-тактичному рівні. Суцільна насолода для фанатів швидкісного та інтелектуального боксу.