Барселона близька до провалу сезону вже зараз: 6 причин невдач каталонців

«Барселона» де-факто втратила шанси на вихід до плей-оф Ліги чемпіонів – другий сезон поспіль. Президент «блаугранас» Жоан Лапорта після нічиєї з «Інтером» заявив, що наразі пріоритетом для команди стає Ла Ліга. Однак і в чемпіонаті «Барса», програвши «Реалу» Ель Класіко, відпустила головного суперника у відрив, хай і невеликий з точки зору очок. Сезон-2022/2023 поки що складається зовсім не так, як хотілося б «синьо-гранатовим». У чому полягають проблеми «Барселони»?

Занадто високі очікування

У другій половині сезону-2021/2022 було надто багато посилань на події 18-річної давнини. Знову перший повний сезон президента Жоана Лапорти на тлі економічної та ігрової кризи. Знову провальне перше коло в чемпіонаті та ривок у другому колі – з перемогою над «Реалом» на «Сантьяго Бернабеу» та впевненим підйомом на друге місце. І невдача у другому за рангом єврокубку: 2004-го вилетіли в 1/8 Кубка УЄФА від «Селтіка», 2022-го – у чвертьфіналі Ліги Європи від «Айнтрахта».

Влітку 2004-го «Барселона», як і зараз, провела потужну трансферну кампанію. Глибина складу дозволяла вважати каталонців головним претендентом на чемпіонський титул у Ла Лізі. Однак із тими часами була відчутна різниця. У «Барси» тоді вже були Пуйоль, Хаві, Вальдес і Рафа Маркес, які набралися досвіду, до основи підходили Іньєста і Мессі, а головною надією проекту був магічний і ще голодний до футболу Роналдіньйо.

Це був набагато міцніший фундамент, ніж той, яким володіла «Барселона» перед міжсезонням-2022. Навіть Хаві, Іньєста та сам Мессі не з першого сезону стали великими. Тому безглуздо очікувати, що Педрі, Гаві та постійно травмований Ансу Фаті одразу після складання випускних шкільних іспитів потягнуть команду, в якій багато ветеранів та новачків.

На додачу, уже під час нинішньої кампанії з'ясувалося, що «Барселона» так і не підсилила захист. Проблеми у центральній зоні хоча б пояснюються травмами. Праворуч грали Кунде, Араухо та Серхі Роберто – не профільні виконавці для цієї позиції. А травмований Бельєрін просто вже не рівень для великої команди. Зліва ніби все гаразд, адже є Альба, Маркос Алонсо і Бальде. Проте кожен із них зараз із різних причин не тягне.

«Сенатори» явно незадоволені своєю роллю

Безумовно, Хаві не може не мати особливих почуттів до Жерара Піке, Серхіо Бускетса і Жорді Альби, з якими він стільки матчів зіграв і безліч трофеїв виграв.

Тільки у Бускетса цього сезону не відкусили велику частину ігрового часу. При цьому навіть він помиляється, як у моменті з другим голом «Інтера» або першим голом «Реала». Піке заслужено втратив своє місце в основі, а ось щодо Альби є питання. А Жорді в останні дні трансферного вікна хотіли позбутися через його високу зарплату – начебто наявність Бальде та Алонсо дозволяла.

Три головні «сенатори» команди різною мірою незадоволені своєю роллю і ставленням до них з боку клубу. І якщо їхній вплив на футбольному полі загалом знизився (виняток – Бускетс), то вага у роздягальні залишається величезною.

А ще є Мемфіс Депай та Френкі де Йонг, яких влітку намагалися буквально виштовхати з команди без жодних церемоній та поваги. Нідерландці таким ставленням до себе точно незадоволені. Вони, як і Бускетс, Альба та Піке, розуміють, що нинішній сезон для них у «Барселоні», найімовірніше, останній. Навряд чи Мемфіс і Френкі в такій ситуації підсвідомо готові вичавити з себе все заради синьо-гранатової футболки.

Хаві зациклився на Рафіньї та Дембеле

«Барселона» влітку дуже хотіла Рафінью і виграла боротьбу за нього у «Челсі». Бразилець здавався явною заміною Усману Дембеле, проте француз підписав новий контракт з «блаугранас». І він вважається улюбленцем Хаві, якому вдалося реанімувати свою кар'єру саме під керівництвом цього тренера.

Наставник «Барселони», таке відчуття, нікого не бачить за цими двома вінгерами. Рафінья показав свою нездатність грати на лівому фланзі та розуміти футбол «блаугранас» загалом – йому довірили місце праворуч, де бразильцеві зручніше. Це створює проблеми для Усмана Дембеле, який сам полюбляєте діяти саме на позиції правого вінгера. Але Хаві наполегливо шукає місце в основі для обох.

Позиції вінгерів у «Барселони» укомплектовані чудово – на папері. Однак розклад за ігровими хвилинами цього сезону наступний: Дембеле – 915, Рафінья – 674, Фаті – 388, Ферран – 339.

Тобто Фаті та Торрес апріорі стали запасними, але при цьому у кожного з них статистика краща, ніж у Рафіньї. У бразильця цього сезону 1+1, у Ансу – 2+3 і навіть у Феррана – 2+1. Незважаючи на все це, Хаві ніби зробив своїм пріоритетом прагнення якнайшвидше адаптувати Рафінью до своїх схем – різноманітність та результати зачекають.

Ставка на Левандовськи як на нове обличчя проекту виглядає дивною

У січні після трансферу П'єра-Емеріка Обамеянга «Барселона», здавалося, знайшла ефективну «дев'ятку». Саме тому прагнення будь-що придбати Роберта Левандовськи влітку не виглядало логічним.

45 мільйонів за 34-річного футболіста, у якого залишався один сезон за контрактом з «Баварією» – це багато для нинішньої «Барселони». Нехай Левандовськи знаходиться у чудовій фізичній та ігровій формі. Трансфер поляка означав, що для Обамеянга місця не залишається. Такий форвард не може отримувати крихти ігрового часу. А Ауба мав би сидіти здебільшого на лавці, оскільки Левандовськи фактично надавали статусу, який у Північній Америці називається «франчайз-плеєр».

До результативності Роберта в «Барселоні» начебто не може бути питань – 14 голів у 13 матчах. Однак у чотирьох великих поєдинках нинішнього сезону (два проти «Інтера», проти «Баварії» та «Реала») він забив лише два голи, а у трьох із них йшов з поля без точного удару. І саме промахи Левандовськи (і Педрі, але він не снайпер) багато в чому визначили поразку «Барси» в Мюнхені.

Тут варто згадати, що, по суті, останній крутий перформанс поляка на вирішальних стадіях Ліги чемпіонів – це покер, зроблений ще у складі Дортмунду у півфіналі із «Реалом» у 2013 році. У праймовому для себе 2020-му Левандовськи: а) не забив у фіналі із «ПСЖ»; б) у півфіналі з «Ліоном» просто довів рахунок до розгромного – суперник уже був переможений; в) у легендарних 8:2 із «Барселоною» забив шостий гол «Баварії».

Хаві тактично не перевершує Кумана

Ми вже сказали про чотири великі матчі «Барселони» цього сезону. Результати в них гнітючі – одна нічия та три поразки. При цьому про нефарт можна говорити лише у матчах з «Баварією» («Барса» перевершила суперника за показником очікуваних голів, але поступилася за голами реальними) та з «Інтером» на виїзді (не поставлений пенальті на останніх хвилинах – різниця між нічиєю та поразкою була величезною у турнірному плані).

Звичайно, Хаві не може зробити центральних захисників менш ламкими, а Ерік Гарсія з його вмінням привозити та невмінням нормально відбирати м'яча, напевно, грав би набагато менше за іншої кадрової ситуації.

Але навіть щодо організації гри в атаці до Хаві дуже багато питань. Про зацикленість на Дембеле та Рафіньї ми вже згадали. Також у тих матчах, коли не вдається задавити суперника класом, «Барселона» збивається на футбол із півсотнею навісів, від якого так нудило за часів Кумана. Тільки у Рональда в розпорядженні були Абде Ез, Люк де Йонг, Жутгла або Гаві в ролі вінгера, а не форварди топового рівня.

Здається, Лапорта поквапився активно задіяти фінансові важелі

Хаві – молодий тренер, який отримав у розпорядження багато сильних футболістів. Сильних, але без барселонської ДНК, яким потрібен час, щоб увійти в систему гри та зрозуміти її.

Завзяте ж залучення фінансових важелів минулого літа говорить про те, що Жоан Лапорта не дуже готовий чекати. По суті, «Барселона» провалила три сезони поспіль. Європейський футбол – це не північноамериканські ліги, де можна піти на багаторічну перебудову для того, щоб зібрати високі драфт-піки та дати розвиватися молоді без ставки на миттєві результати. Якщо футбольний клуб довго обходиться без великих трофеїв, то він стає менш привабливим для спонсорів, фанів-глоріхантерів та гравців. За цією логікою Лапорту можна зрозуміти.

Однак така явна ставка вже на сезон-2022/2023 виглядала ризиковою, а зараз здається просто програшною. Оскільки провал у Лізі чемпіонів, що майже відбувся, – це вже серйозний удар по фінансах і репутації клубу.

Майже дебютант-тренер, багато новачків, безліч незадоволених ветеранів і просто футболістів, яких не вдалося продати, невезіння з травмами та деякими суддівськими рішеннями – а «Барселона» начебто повірила, що нічого з цих факторів ризику не зіграє.