Вайлдер повернувся – прибив Хеленіуса і тепер претендує на Усика та Руїса

Деонтей Вайлдер (43-2-1, 42 КО) повернувся після двох поспіль поразок від Тайсона Ф’юрі. Повернувся так, неначе нарешті привезли того самого Вайлдера, а попереднього, який падав від британця, забрали, як невдалу копію. Роберт Хеленіус (31-4, 20 КО) не протримався проти американця і трьох хвилин. У першій же серйозній контратаці Вайлдер влучив та отримав моментальний нокаут.

Як так сталося, що буде далі та невже Усик?

Вайлдер повернув собі попередню форму, і це прекрасно

Період кар’єри, який наступив у Деонтея Вайлдера у 2020 – 2021 роках, м'яко кажучи, не найкращий в кар’єрі американця. Після першої невдачі у кар’єрі – нічиєї у першій зустрічі з Ф’юрі, Вайлдер повернувся двома нокаутами, а потім почав програвати.

Спочатку Деонтей остаточно впав у сьомому раунді, витираючи спиною підлогу декілька разів. Потім так само, але фінішував у одинадцятому. Результати погані, суперник головний та принциповий – все складалось погано.

Окрім цього, Вайлдер – найбільш віковий серед сьогоднішніх топів хевівейту. На сьогоднішній день йому вже 36 років. Не старий, але достатньо дорослий вік для представника суперважкої ваги. Тому зрозуміти, що буде з ним у ринзі, було важко.

Але на зважуванні Вайлдер не те щоб здивував. Скоріш, порадував. Деонтей обіцяв, що важитиме близько 100 кілограмів і дотримався обіцянки. Більше того – повернувся у вагу, в якій він був найпотужнішим та найнебезпечнішим. На фінальному зважуванні Вайлдер показав 97,5 кілограмів. Його суперник Роберт Хеленіус – майже 115 кілограмів. Різниця серйозна і візуально очевидна.

Фінський спортсмен виходив у ринг, як переможець. Тяжкий період був позаду. Тільки-тільки Роберт двічі розбив Адама Ковнацьки. Точно не великі перемоги, але важливі – всі ставили на поляка, а він двічі програв нокаутом супертяжу у віці. Так, Хеленіус ще старший за Вайлдера – йому 38 років.

При цьому, Роберт нарешті дійшов до верхівок рейтингів – був п’ятим у WBC і у разі перемоги міг би і претендувати на великі бої, і піднятись у рейтингу ще. Серед потенційних суперників були Енді Руїс та Олександр Усик, але ж не судилось.

Поєдинок описувати варто рівно стільки ж часу, скільки він йшов. З перших секунд Хеленіус спробував у пресинг. Пішов на суперника, але якось ну занадто повільно. Спробував викинути пару ударів – не дістав, і все також летіло довго що до суперника, що назад до голови. Така собі погана версія Тайсона Ф’юрі, який нісся на Вайлдера без зупинки та не давав йому дихати.

Деонтей же нікуди не поспішав. Працював другим номером, зміщувався та не давав по собі влучити. Вайлдер вкрай непогано виглядав на ногах. Звісно, далекий від чогось топового, але в самий раз, щоб не дати такому супернику по собі влучити.

Через якийсь час Хеленіусу набридло. Він ходить за суперником і абсолютно безрезультатно. Ні джебом, ні силовим дістати не вдається. Роберт вирішив затиснути колишнього чемпіона біля канатів. Попер вперед з ударом – не дістав. Поки повертав руку назад до голови, прилетів правий назустріч. Точно та жорстко. Роберта моментально розвернуло, він впав на спину, а очі дивились в одну точку. Загалом, типова картина для суперників Вайлдера. Виглядають вони всі так, наче це їхній останній погляд. Добре, що досі всі відновились і прийшли до тями.

Саме такого повернення потребував Вайлдер. Не дванадцятираундової возні з 38-річним фінським увальнем. Не конкурентного протистояння. Не тестування на міцність. Треба було вийти і знести опонента так швидко, як вийде. Щоб повернути впевненість у собі фанатам, які забули, наскільки Деонтей є топовим панчером. Щоб повернути впевненість собі у тому, що все на місці.

Сила та потужність на місці. Таймінг теж. Вайлдер у повному порядку і це влучання – чудове підтвердження. Він зробив рівно те і так, як від нього очікували.

Що далі?

Варіанти Хеленіуса повернутись у чемпіонську гонку скінчились. Фінський боксер – чудовий чоловік у житті, але з чемпіонством у нього не склалось. Спочатку був Кличко. Як тільки той пішов і треба було увірватись у чемпіонські розбірки, він травмувався, а потім довго розбирався з німецькими промоутерами.

А тепер вже запізно. Вік дає про себе знати, навичок у Роберта ніколи не було шалених. Силою вирішити питання не вдалося – знайшовся більш сильний опонент. Можна повернутись проти когось не великого і спробувати закінчити кар’єру перемогою. Вже прийшов час займатись чимось іншим.

У Деонтея два варіанти. Перший – більш примарний у вигляді Олександра Усика. Український боксер спочатку сказав «або проти Ф’юрі бій, або взагалі нічого». Але потім зрозумів, що, можливо, ще йти не хоче – тому назвав ім’я Вайлдера. Воно і логічно: американець - один з трьох топів, яких називали серед тих, кого Усик точно не поб’є у разі переходу у хеві. Першого Усик побив двічі. Прийшов час другого.

Але поєдинок проти українця можливий, тільки якщо Ф’юрі проігнорує перемовини на лютий 2023 року. Від Тайсона можна очікувати будь-чого, тому тут треба мати не менш грошовий та цікавий варіант. Деонтей, можливо, навіть цікавіший.

Більш реальний варіант – Енді Руїс-молодший. Мексиканець знову активно боксує і сам кликав американця декілька разів. Руїс відбоксував з Луїсом Ортісом – складно і близько, але поваляв ветерана. Вайлдер ось теж повернувся і готовий. Вони перший та другий номери рейтингу WBC. Переможець стане обов’язковим претендентом на титул.

Деонтей протестує себе на захист проти суперника, який сипле комбінаціями. Руїс перевірить голову так, як ніколи раніше. Цікаво та колоритно – дуже великий боксер проти дуже маленького, при цьому менший важить відчутно більше.

А далі вже переможець може претендувати на абсолютного чемпіона. У будь-якому випадку отримуємо декілька мегафайтів, і це супер.