КОРНІЄНКО: «Жахливі спогади про травму. Хочеться забути той день назавжди»

Захисник «Шахтаря» Віктор Корнієнко розповів, як відновлюється після травми хрестоподібних зв'язок коліна.

– Почнемо по порядку, з матчу із «Кривбасом». Перша гра в сезоні, й одразу таке розчарування. Як зараз згадуєте той момент?

– Жахливі спогади. Ніколи в житті не міг уявити, що буде така неприємна та дуже серйозна ситуація. Хочеться забути цей день та не згадувати більше ніколи.

– Які були перші думки, одразу стало зрозуміло, що серйозна травма?

– У мене був шок, ніколи в житті не було таких больових відчуттів. Відразу зрозумів, що там усе дуже погано.

– Коли озвучили діагноз, яка була реакція?

– Усі на 99 відсотків уже розуміли, що то за травма. Все-таки, у нас у клубі лікарі найвищого рівня, професіонали своєї справи і вже не вперше стикаються з подібними ситуаціями. Мені сказали, що дуже велика ймовірність, що це хрестоподібні зв'язки. Наступного дня зробили МРТ, і все підтвердилося. Я чудово розумів, що це пів року і це найсерйозніша травма для футболіста. Але це життя, і воно триває, тим більше роки дозволяють повернутися ще сильнішим і стати ще кращим.

Читайте також:

Захисник Шахтаря Корнієнко вибув на 6 місяців

– Вас прооперували в Римі, коли почався процес реабілітації?

– Вже наступного дня після операції зняли дренажі, прийшов реабілітолог і сказав: давай, вставай та пішли у фітнес-зал працювати. М'яко кажучи, я був здивований. Ще не міг ні вправо, ні вліво навіть сантиметра повернути ногою, такий жахливий був біль. Ну нічого, я себе налаштував, узяв у руки і потихеньку став на ноги і пішов у зал. Спочатку були звичайнісінькі заняття, елементарно піднімав ногу. З кожним днем ​​все краще та краще. Треба терпіти, через біль, іншого вибору немає.

– Спілкувалися з кимось із футболістів, які вже мали таку травму?

– Так звичайно. Наприклад, із Денисом Поповим із «Динамо» Київ. Він мені першим написав, у нього двічі така ситуація була. Денис мені відразу сказав, що треба мати залізні нерви та терпіння. У багатьох хлопців були такі травми, все залежить від відновлення, бажання.

– Дуже багато футболістів із різних команд підтримали вас у соцмережах, наскільки було важливо отримати цю підтримку?

– Для мене дуже важливо бачити та відчувати підтримку всіх хлопців. Всі чудово розуміють, що це за травма і що на мене чекає. Від їхньої підтримки і посмішка з'являється на обличчі, і сил стає більше. Це дуже важливо і приємно, коли підтримують.

– Травма трапилася після зіткнення з Хомченовським, чи Дмитро зв'язувався з вами?

– Я пам'ятаю на полі ще, коли травма трапилася, у мене тоді шок був, мало що пригадую, але його слова пам'ятаю: «Вітьок, я тебе не чіпав, я не хотів». Це футбольні моменти. Так само, коли я мав травму після підкату Сергія Сидорчука [у листопаді 2020 року]. Думаю, ніхто не хоче на футбольному полі просто взяти та зламати людину. Але це футбол, контактний вид спорту, тож треба бути завжди до цього готовим.