Сезон УПЛ 2022/2023: починаємо під виття сирен. Закінчимо на Донбас Арені?

Почнемо з того, що новий сезон УПЛ обов'язково мав стартувати. Незважаючи на повномасштабну агресію росії. «Обов'язково» – бо так вирішили керівники не лише УАФ та УПЛ, а також наших футбольних клубів, а й політичне керівництво країни. І це правильно, як не крути. Бо треба жити, а не лише боятися. І тому, що зараз, особливо зараз, потрібні видовища. І не лише народу.

Але стартувати чемпіонат України мав не 23 серпня. А трохи раніше – минулими вихідними. Але нашому футбольному керівництву наше вище (дуже високе) керівництво наполегливо порекомендувало відкрити новий сезон у День Національного прапора. Логіка у такому рішенні, безумовно, є. Хоча є, безперечно, є і величезні ризики. Сподіватимемося, що у стартовому турі буде багато цікавого футболу. І не під акомпанемент повітряної тривоги.

Власне, виючи сирена – один із серйозних нечуваних досі нових нюансів нового футбольного сезону. А загалом подібних нюансів у новому чемпіонаті є і буде чимало. Тут навіть сперечатися не потрібно: сезон 2022/2023 буде по-справжньому екстремальним, експериментальним та історичним. Але, впевнений, він буде дуже цікавим. Не лише «всупереч», а й «завдяки».

***

Практично кожен наш елітний клуб у тій чи іншій мірі постраждав від війни. Але одним із найбільш постраждалих (якщо винести за дужки «Десну» і «Маріуполь», які не заявилися на новий сезон), потрібно визнати «Шахтар».

Ще рік тому «гірники» були справжніми космополітами, де роль українців зводилася до підносників снарядів. Сьогодні все змінилося. З ніг на голову. Легіонерів лише троє - Траоре, що залишився, і куплені Джурасек і Лукас Тейлор. Перший в історії клубу україномовний тренер. Але не українець, а хорват. Цікаві придбання – Зубков, Петряк, Михайличенко, Тотовицький.

Кажуть, Йовічевич вміє працювати з молоддю. Ось і побачимо, чи Мудрик і компанія прогресуватимуть і надалі. Спробуємо розглянути, наскільки топовим є і новий наставник донеччан, якого зі скандалом вирвали з не дуже чіпких обіймів «Дніпра-1».

«Динамо» вважається найменш постраждалим – насамперед кадрово – у ситуації, що склалася. Луческу залишився, всі провідні вітчизняні гравці теж у строю. Втрати Вербича та Де Пени – не найстрашніші. І навіть можливий відхід останнього легіонера – Кендзьори. Тому що робота з молоддю у «біло-синіх» поставлена ​​найкраще в Лізі. Ванат, Вівчаренко, Царенко, Яцик, Боль – цих та інших хлопців ми обов'язково бачитимемо у новому сезоні. І хтось із них точно зможе стати за звучанням новим Забарним.

Припустимо, що і в новому сезоні за «золото» боротимуться два звичні бійці, два наші гранди. Тому що «Динамо» видозмінилося лише трохи, і аж ніяк не в гірший бік, а «Шахтар» на тлі інших (крім «Динамо») виглядає просто сильнішим за прізвищами.

Багато хто пророкував «Дніпру-1» чемпіонські амбіції. Але поки що з того, що вдалося побачити в грі з АЕК, можна зробити висновок, що новий проект Красникова дуже сирий. «Сирий» Кучер - його прогресивних тренерських методик поки що не видно. Під стать тренеру - і його гравці. Як українці, так і легіонери поки що незрозумілої якості. Цілком можливо, що дніпряни додаватимуть по ходу п'єси, але навряд чи вони можуть претендувати на щось вище, ніж боротьбу за третє місце.

За «бронзу» побореться і «Ворскла». Полтавський клуб – один із небагатьох, поряд із «Шахтарем» та «Дніпром-1», хто платив реальні гроші за трансфери. У команди новий тренер, який сповідує яскравий і водночас грамотний футбол. Зі Скрипником «Ворскла» зможе боротися, а не декларувати боротьбу за високі місця.

У єврокубковій зоні домагань – «Зоря», «Олександрія» та «Кривбас». Хоча луганчани і втратили у міжсезоння багатьох гравців (Громов, Хомченовський, Вернидуб, Фаворов, Гладкий, трохи раніше Шахаб та Аллах'яр), команда непогано за нашими мірками і зміцнилася (Русин, Вантух, Михайленко, Бражко, Мишньов, Чурко). На місце Скрипника взяли ван Леувена. Це вже точно нова «Зоря». З «Університатею» вона світилася так собі. Але на тлі багатьох команд в УПЛ має сяяти.

Має запалити і «президентський проект». «Кривбас» запросив на тренерський місток Вернидуба: цей тренер однозначно знає, як будувати команду. Посилення дуже непогане: Вернидуб-молодший, Хомченовський, Банада, Волошин.

«Олександрія» - один із небагатьох наших колективів, який у міжсезоння не побував у зоні турбулентності. Команда дуже непогано підсилилася ще на початку року, і навіть без Ковальця вона здатна на боротьбу за високі місця.

Хто не здатний на боротьбу за високі місця, то це, на мій погляд, «Металіст», «Минай», «Львів», «Інгулець» та «Верес». На локальні успіхи ці команди здатні, але на більше – навряд.

Інші на чолі з «Чорноморцем» - якщо й не золота, то дуже добротна середина.

Підсумуємо щодо кадрового ресурсу. Роки та роки ми всі фантазували на тему хоча б приблизно рівних стартових умов для всіх учасників УПЛ. І ось тепер ми цю рівність, причому аж ніяк не умовну, маємо. Незважаючи на те, що загальний рівень змагань впаде – будьмо об'єктивними, загальний рівень інтриги однозначно зросте. Кожен може виграти і кожен може програти на рівному місці. З погляду інтриги УПЛ стане на одну сходинку із АПЛ. Хіба це не круто?

***

Круто й те, що майже у кожній команді знайдуться гравці – наші гравці, - за якими буде цікаво спостерігати не лише всім нам, а й тренерам збірної України. І мова не лише про звичних Мудрика та Довбика, а й про інші нові зірочки, які безсумнівно вистрілять і засяють на нашому футбольному небосхилі.

А ось чи продовжить запалювати не старіючий Селезньов, – поки що велике питання. У заявці «Минаю» на новий сезон прізвища досвідченого форварда немає. Вже ні чи поки що? Це точка чи кома? Погодьтеся, також одна з інтриг нового сезону.

Ну й остання на зараз інтрига, що стосується багатостраждального телепулу. Спочатку ми всі раділи, що він взагалі буде – після «смерті» одіозного телеканалу «Футбол» і нібито не зацікавленості в трансляціях УПЛ «плюсів» було просто цікаво спостерігати, хто взагалі вклиниться у боротьбу за «продукт». Вклинилася «Сетанта», яку оголосили переможцем торгів. Більше того, переможцем фактично безальтернативним. Тобто нам відрапортували про створення єдиного телепулу.

Але Баба Яга, вибачте, відома трійця виявилися проти. І до цієї трійці – «Динамо», «Дніпро-1» і «Зоря», приєднався не тільки «Металіст», який тепер залежить повністю від дніпрян, але і «Рух», у якого, як завжди, є на все, що відбувається, власна думка. Гри як такої там небагато, але ось «думки» - хоч греблю гати.

Проте ці п'ятеро не хочуть транслювати свої домашні матчі на майданчиках «Сетанти». Перші чотири транслюватимуться на майданчиках «плюсів», де буде «Рух» - наразі невідомо. За відмову клубів від єдиного телепулу передбачено штрафні санкції. У вигляді зняття очок. Чи використає керівництво УАФ цей грізний важіль у боротьбі з інакодумством? Теж інтрига!

Але головна інтрига – як і чим закінчиться цей нестандартний, форс-мажорний і ні на що не схожий сезон: хто стане його переможцем, чи буде позамежним українське класико, наскільки інтенсивною буде боротьба на всіх сходинках турнірної таблиці.

І коли повернуться глядачі на стадіони? І чи зіграє «Шахтар» уже у поточній першості на рідній «Донбас Арені»?