Ляпас Академії. Що потрібно знати про перехід Михайличенка в Шахтар

Донецький «Шахтар» орендував захисника «Андерлехта» Богдана Михайличенка. Лівий захисник буде виступати за «гірників» до кінця сезону. Після чого «Шахтар» матиме право викупу футболіста.

Провалився у Бельгії

Повернення Михайличенка в Україну не стало великою новиною. Все йшло до зміни клубу. Богдан не мав стабільної ігрової практики в складі «королівського клубу». Він не зміг себе зарекомендувати в команді та вчисту програв конкуренцію захиснику молодіжної збірної Іспанії Серхіо Гомесу. Спроба зробити з українця центрального захисника у Венсана Компані провалилася. Третя команда минулого сезону чемпіонату Бельгії зовсім не трималася за українця.

Несподіванкою став тільки перехід у «Шахтар». Логічним виглядав би його перехід в європейський клуб нижчого рівня, або повернення в Україну, але у «Дніпро-1», «Зорю» чи, можливо, «Ворсклу». «Шахтар» – це команда, яка буде грати в ЛЧ та має доволі високий рівень навіть попри втрату легіонерів. Підписувати непотрібного гравця іншому клубу – це не зовсім їхній стиль.

Сам перехід в «Андерлехт» не мав багато шансів стати успішним. Михайличенко зарекомендував себе у «Зорі», як «солдат», який нівелює всі свої технічні, тактичні недоліки великою працездатністю та мотивацією. Він міг поступатися супернику за класом, індивідуальною майстерністю, але ніколи не програвав у бажанні.

ФК Андерлехт. Богдан Михайличенко

«Андерлехт» же зовсім інша команда. Вони будуть свою гру через домінування на полі, контроль м’яча. Фланговий оборонець повинен не тільки працювати по всьому флангу, але активно допомагати в побудовах позиційних атак. Компані будував у Брюсселі копію «Манчестер Сіті», бо ніколи не приховував, що є послідовником та учнем Пепа Гвардіоли. Такий футбол був заважким для Михайличенка.

Впевнений, що якби Михайличенко перейшов до більш підходящої для нього за стилем команди, то його кар’єра у Європі склалася б зовсім по-іншому. Потрібно було більше орієнтуватися на силові чемпіонати, як Чехія, Німеччина, можливо, Франція. Там у Богдана було б більше шансів заграти.

Трансфер українця до бельгійського гранда став можливий тільки завдяки невисокій ціні. Перехід обійшовся бельгійцям всього лише у 500 тисяч євро. Це дуже дивно, коли у контрактах Михайличенка та Чеберка з'явилися зовсім не високі суми відступних. Певні клуби відразу активізували цю опцію, а «Зоря» залишилася із носом. Після цього, до речі, роботу втратив Сергій Рафаїлов. Висновки робіть самі…

Пів мільйона за одного із лідерів третьої на той час команди УПЛ та кандидата у збірну України – це смішна сума. «Андерлехт» мінімально ризикував. Якщо гравець не заграє, то завжди можна буде повернути гроші, бо у його резюме є виступи за збірну України.

Якщо у своєму першому сезоні в Бельгії Михайличенко ще грав, викликався до збірної України, то через рік «Андерлехт» взяв сильнішого гравця на цю позицію. Якби в українця був прогрес, то вихованця «Барселони» Гомеса не купували б у «Боруссії» Дортмунд, або б зараз залишили б українця в команді, бо іспанець – один із головних активів клубу, який може бути проданий у будь-який момент.

Михайличенко не зрадив Динамо

Михайличенко є уродженцем Борисполя. Займався в «Динамо» під керівництвом Павла Кікотя. Це група, де грали Віктор Циганков, Володимир Шепелєв. Павло Миколайович знайшов гравця у «Княжій». В системі столичної команди Михайличенко пройшов всі щаблі та почав стукатися до першої команди.

У першому своєму сезоні на чолі «Динамо» Сергій Ребров під кінець чемпіонату почав випускати Михайличенка на позицію лівого півзахисника. Потім була серія травм. Почав підпирати Владислав Дубінчак. У першу команду пробився Віталій Миколенко. Стало зрозуміло, що Михайличенку потрібно йти в оренду. Богдан виступав за «Сталь» із Кам’янського , потім були два роки в «Зорі» під керівництвом Юрія Вернидуба та Віктора Скрипника. Від цих тренерів він взяв найбільше.

Перспективи у першій команді «Динамо» Богдану зіпсували травми. У нього їх було в цей час багато та вони були доволі складні. Тільки відновиться, як знову випадає. Тільки вже у Запоріжжі він почав грати стабільно. За Скрипника став одним із лідерів команди та одним із найкращих гравців на своїй позиції у чемпіонаті.

«Динамо» зовсім не розраховувало на гравця, бо Віталій Миколенко за короткий час став провідним гравцем команди та посадив на лаву оборонця збірної Хорватії Йосипа Піваріча. Влітку 2019 року кияни обміняли Михайличенка з доплатою на Олександра Караваєва.

Ляпас Академії Шахтаря

Позиція лівого захисника не викликала ніякого занепокоєння у «Шахтарі». Тут багато років грав бразилець Ісмаїлі, але до його відходу клуб готувався. Ісмаїлі вже за 30 років та він після важкої травми. Травма хрестів бразильця у 2020 році не стала проблемою для тодішнього наставника «гірників» Луїша Каштру. У довоєнні часи, маючи можливості, «Шахтар» не шукав гравця на цю позицію. Навіть і чуток ніяких не було.

Основним футболістом зліва у захисті мав стати Віктор Корнієнко. Власне, він вже навіть закріпився у першій команді, коли Ісмаїлі був травмований. Вдало грав у ЛЧ. Все зіпсувала травма, отримана у «класіко» проти «Динамо» після фолу Сидорчука. Поки Корнієнко відновився, то Ісмаїлі вже зміг набрати форму. Тому Корнієнку потрібно було наздоганяти.

ФК Шахтар

Корнієнко був чемпіоном світу серед молоді у 2019 році. У команді Олександра Петракова уродженець Полтавщини був основним гравцем та провів усі матчі на турнірі. Коли Петраков очолив національну команду, то Корнієнко почав викликатися і туди. У активі Віктора навіть є гол у товариському матчі проти Чехії. На противагу, Михайличенко не викликався Петраковим та не поїхав на Євро ще за Шевченка. Богдан програвав конкуренцію у збірній не тільки Миколенку, але і Соболю. У ієрархії збірних Корнієнко стоїть вище за новачка «Шахтаря».

У системі «Шахтаря» є один із найбільш перспективних лівих захисників країни Андрій Булеза. Закарпатець здорово проявив себе у Юнацькій Лізі УЄФА, де був одним із лідерів та одним із найпомітніших гравців донецької команди. Був основним лівим захисником під час еліт-раунду Євро U-19, де справив хороше враження. У Булези є всі якості сучасного флангового гравця: він добре працює із м’ячем, швидкий, вміє підключатися до атак, при тому доволі непоступливий.

Не менше важливо, що Матвієнко може також зіграти зліва. Свого часу він багато грав на позиції лівого захисника, як у клубі, так і у збірній. За потреби Микола може закрити цю позицію.

Крім того, зараз у команді перебуває Стасюк, який минулого сезону виступав за «Маріуполь». Йовічевіч пробує Петра на позиції лівого захисника. У цього футболіста є досвід виступу в УПЛ. Можливо, на основного гравця команди він не тягне, але в плані ротації може бути використаний у сьогоднішніх умовах.

Перші троє гравці є вихованцями академії «Шахтаря». Не дуже зрозуміло, чим Михайличенко сильніший за Корнієнка? Це дуже схожі за стилем та якостями гравці. Тільки Віктор молодший за Богдана та має досвід ЛЧ. Дійсно, що у Корнієнка в останні два роки була історія із травмами. Так у Михайличенка вона в рази більше. Булеза – це майбутнє не тільки «Шахтаря», але й українського футболу. У перспективі, цей гравець може «вистрілити» та грати на дуже високому рівні. Для чого тоді утримувати академію, якщо не використовувати власних талановитих гравців? Це неповага не тільки до власних молодих футболістів, але і до роботи тренерів.

Сергій ТИЩЕНКО