Напередодні шахової Олімпіади: аванси, шанси й реверанси

44-та шахова олімпіада та 29-та жіноча шахова Олімпіада беруть старт 28 липня в індійському Ченнаї. Блогер Sport.ua розмірковує про фаворитів, шанси українців і довколашахові особливості прийдешніх змагів.

Турбулентно нині як у світі назагал, так й у світі спорту й шахів зокрема. Впродовж багатьох років кремлівські висуванці очолювали світові шахи й не мають ані найменшого бажання поступатися своєю гегемонією навіть за всесвітнього бойкоту російських спортовців. Менше з тим, всесвітні шахові форуми після ковідної перерви знову на старті. Зазирнімо в історичні хроніки та проаналізуємо спромоги тих чи інших сучасних команд.

Славносторінкова історія

Як чоловіча, так і жіноча збірна України мають у своєму доробку сім медалей шахових олімпіад, здобутих у різночасся. Сягнути вершини в чоловічої збірної вийшло двічі, в жіночої – однораз. Зауважу, що за медальними здобутками за всю історію наші команди входять до чільних шісток як у чоловіків, так й у жінок (це, якщо виокремлювати осібно збірні колишнього СРСР, а серед чинних держав в обох заліковках представники (-ці) України – 5-ті). Свого часу в складі радянських команд дізнавали смак олімпійського «золота» уродженці та уродженки України: Давид Бронштейн, Юхим Геллер, Ісаак Болеславський, Марк Тайманов, Леонід Штейн, Володимир Савон, Олександр Білявський, Володимир Тукмаков, Василь Іванчук, Кіра Зворикіна, Лідія Семенова, а в складі збірної Ізраїлю олімпійське «золото» вигравала Леа Нудельман. Натомість Катерина Лагно має в своїй колекції золоті медалі, завойовані в складі української збірної і збірної північно-східних недобрих сусідів нашої країни.

Рекорди ще до старту!

Через ковідні обмеження нинішня олімпіада проходить після 4-річної перерви. В ній не братимуть участь збірні країн, що розв’язали війну в Україні, а також китайські команди. Мотиви Піднебесної до кінця незрозумілі. Офіційні заяви тамтешніх шахових босів не наближують нас до розуміння ситуації, а ось версія солідарності з країною, пальці очільників якої так і липнуть до чужого (мовляв, як вас не буде, то й ми проігноруємо), лунає дедалі голосніше. Менше з тим, якщо просто напередодні змагань не буде якихось сенсаційних відмов (коронавірус, транспортні чи фінансові проблеми), то кількісно й відкрита, й жіноча секції встановлять рекорди – 188 команд у чоловіків, або у відкритій частині й 162 команди в жінок (чотири роки тому в Батумі було відповідно 185 і 151).

Місце проведення шахового тану – Four Points by Sheraton Mahabalipuram Resort and Convention Center у Ченнаї, неподалік морського пляжу та Прибережного храму. Беззаперечним фаворитом оупен-секції є збірна США. Ця команда складається винятково із семисотників і має достоту астрономічний середній рейтинг – 2771. Фабіано Каруана, Левон Аронян, Веслі Со, Леньєр Домінгес, Сем Шенкленд – яскраве сузір’я! Чимало дивідендів американським шахам здатне принести шахове пілігримство! Основними конкурентами американців, як на мене, будуть збірні Індії, Іспанії та Азербайджану. В кожної з них свої козирі, але за великим рахунком фаворит має обігравати будь-яку з перелічених команд. Норвежці? Їх очолює найсильніший шахіст сучасності Магнус Карлсен, який, хоча й заявив про відмову від захисту титулу чемпіона світу в класиці (ця обставина так само додає турбулентності сучасним шахам), все ж таки не втратив назагал інтересу до боротьби за шахівницею. За середнім рейтингом (2692) норвежці – 3-ті серед учасників олімпіади. Однак варто враховувати ту обставину, що такий високий щабель у передстартовій табелі про ранги є оманливим, адже досягнутий винятково завдяки шаленому рейтингу Магнуса (2864). Проте Маг не зіграє одразу на всіх шахівницях! Інші ж члени норвезької збірної не є близькими навіть до входження до клубу семисотників, а рейтинг декотрих не дотягує і до 2600!

Можуть піднести сюрприз і втрутитися в боротьбу за п’єдестал поляки, адже їх лідери – Ян-Кшиштоф Дуда й Радослав Войташек – перебувають у чудовій формі. До фаворитів другого ешелону можна зарахувати команди Нідерландів (Аніш Гірі – людина з унікальними шаховими здібностями!), Німеччини (юний Вінсент Каймер потроху починає виправдовувати видані на початку його кар’єри аванси), Англії (Майкл Адамс не втратив своєї шахової снаги). Цілком здатна вистрілити й команда Індія-2. Ці молоді хлопці гратимуть у звичному кліматі, на батьківщині, а шаховим талантом вони не обділені, надто лідер цієї команди 18-річний Ніхал Сарін – вундеркінд, що став гросмейстером ще в 14 років.

Наша команда виступить на олімпіаді в статусі чинних чемпіонів Європи й у тому самому складі, що й на переможному для себе торішньому європейському шаховому фестивалі: Антон Коробов, Кирило Шевченко, Андрій Волокитін, Володимир Онищук, Юрій Кузубов. Капітан чоловічої збірної України – Олександр Сулипа. Звісно, проблеми нашої шахової команди багато в чому подібні до проблем українських команд в інших видах спорту. Складно думати про спортивний успіх, проводити повноцінну підготовку, коли в тебе на батьківщині войовничі зайди коять злочин за злочином. Менше з тим, шанси на достойний результат або принаймні на місце вище за 8-й середньорейтинговий показник (саме такий наявний у нашої команди) в чемпіонів Європи є. Не згаяти би їх…

Українки – серед головних пошукачок «золота»

Жіноча збірна нашої країни гратиме в такому складі: Марія Музичук, Анна Музичук, Анна Ушеніна, Наталія Букса, Юлія Осьмак. Як на мене, це – найоптимальніший варіант на сьогодні. Команда під орудою капітана Михайла Бродського є одним із головних фаворитів жіночої секції. Утім, проблеми розгубленості від війни, специфіки підготовки під час воєнних дій на батьківщині, пілігримства віддалік батьківщини й відповідних поневірянь так само актуальні для наших шахісток. Сподіваюся, що суто шаховий клас українок все ж має датися взнаки.

Конкуренцію нашим дівчатам складуть команди Індії (славнозвісні Хампі Конеру та Харіка Дронаваллі в її складі, та й рідні стіни, а відтак і звичні умови в змозі допомогти), Грузії (з Наною Дзагнідзе на чолі), Казахстану (Жансаю Абдумалік та її подруг по команді незадовго до олімпіади прийняв особисто президент країни Касим-Жомарт Токаєв, що є свідченням пильної уваги держави до шахів; ще одним плюсом є повернення до керма національної збірної досвідченого капітана Павла Коцура, конфлікти якого з провідними шахістками країни, схоже, залишилися в минулому), Польщі (її кольори тепер захищає майстровита ексросіянка Аліна Кашлінська), США (в якій не останні скрипки грають ексукраїнки 8-разова чемпіонка США Ірина Круш та 4-разова чемпіонка США й одноразова чемпіонка України Ганна Затонських, в період з 2006 по 2015 рр., упродовж десяти років американський жіночий шаховий чемпіонат вигравали лише вони!). Цікаво, до речі, буде постежити за капітанською роботою не чужої для України Ірини Чолушкіної у збірній Сербії. Команда ця не має в складі якихось суперзірок, натомість має рівний склад із талановитих підкорювачок шахових вершин. Є інтерес і до команди Туреччини, капітаном якої є відомий український фахівець Адріан Михальчишин. Щоправда, цю команду репрезентують здебільшого низькорейтингові шахістки (крім знаної Єкатерини Аталік), однак під орудою славнозвісного представника львівської шахової школи їм цілком до снаги піднести низку приємних сюрпризів для своїх уболівальників. В усякому разі спрогнозую, що турецька команда посяде в підсумку місце куди вище від 41-го, яке в теорії має посідати за своїм рейтингом.

Вибори як синонім розколу

Безперечно, значущою подією нинішнього шахового форуму стануть вибори президента ФІДЕ, що мають пройти під час цих змагань, а саме 7 серпня. Беззаперечний фаворит – чинний президент росіянин Аркадій Дворкович. Йому ніщо (а надто жодні моральні обмеження!) не заважає виставляти свою кандидатуру в часи, коли притомна частина світу вилучає росіян – співців війни в Україні – з усіх-усюд. Дворкович відзначився низкою суперечливих заяв щодо агресії своєї країни, та зрештою, коли м’яко, то палко не засуджував дії воєнних злочинців, що знагла втарабанилися туди, куди їх ніхто не кликав. «Коли ФІДЕ позбудеться впливу російських спецслужб?» – запитав я колись в одного з наших видатних шахістів. «На Миколи, та й ніколи», – сумно посміхнувся він у відповідь. Ой, аби те ворожіння не стало сумною правдою! Хай там як, а конкурентами наближеного до кремлівських кабінетів зухвальця Дворковича на виборах стануть Іналбек Шеріпов, Башар Куатлі та українець Андрій Баришполець.

Facebook. Андрій Баришполець

Безперечно, ці вибори стануть спробою росіян вихіснувати слушну нагоду для релегітимізації себе в шахах. Для цього, хай як нам прикро, наявні всі передумови: підтримка широкого загалу не надто вправних у шахах, а на додачу ще й не вкрай заможних представників третього шахового світу; вицирклюване залучення під свої прапори Вішванатана Ананда – шанованого в шахових колах ексчемпіона світу, на батьківщині якого до того ж і відбуватимуться вибори; пильна увага кремля до подій на шаховому фронті. Пробний шар – участь у дитячому чемпіонаті світу в Грузії російської команди (ФІДЕ таки вимудрувала реверанс на адресу рашистів, неприйнятний для більшості спортивних федерацій у нашочасся), через що українці відмовилися від участі в цих змаганнях. Імовірна перемога Дворковича – крок до розколу в світових шахах, адже змиритися з пануванням лиходіїв із країни, що хизується вбивствами, представники вільного світу аж ніяк не зможуть (або?..). Й спрогнозувати, як розвиватиметься ситуація в шаховому світі надалі, в такому разі вкрай непросто. З упевненістю можна твердити хіба про те, що слоган ФІДЕ Gens una sumus – «Ми всі – одна родина» за звитяги Дворковича скидатиметься на абсурд.

Олексій РИЖКОВ