Андрій ХАНАС: «З Йовічевічем ми знайшли порозуміння з першого слова»

26 липня асистенту головного тренера «Шахтаря» Андрію Ханасу виповнилося 38 років. Іменинник розповів про перші враження від роботи з командою.

– Андрію, ми знайомимо вболівальників з новим тренерським штабом. Розкажіть, що належить до ваших обов'язків?

– До моїх обов'язків входить організація тренувального процесу команди, коригування помилок на тренуваннях, розбір нашої гри та гри суперника, індивідуальні розбори з футболістами як хороших, так і невдалих їхніх дій.

– Як давно знаєте Ігора Йовічевіча та інших членів тренерського штабу?

– З Ігором Йовічевічем знайомі давно, ще з часів «Карпат». Скажу, що з першої нашої розмови я зрозумів, які у нього вимоги, з першого слова ми знайшли порозуміння – і все пішло так, як зараз. З Юрієм Володимировичем Беньом знайомі довше – теж із часів «Карпат», коли він був ще футболістом. Ми були колегами, друзями. З Миколою Шамардіним познайомилися у «Дніпрі-1», де він входив до аналітичної групи.

– Яка зараз атмосфера в команді? Швидко порозумілися з гравцями?

– Атмосфера дуже гарна. Багато молодих хлопців, але достатньо досвідчених гравців. Хочеться об'єднати їх, знайти баланс між дорослими та молодими футболістами, щоб була гармонія у тренувальному процесі та працювалося по максимуму. У спілкуванні щодня дізнаємося щось нове про гравців, знайомимося ближче, вносимо корективи та спокійно готуємось.

– Які у вас вимоги до тренувального процесу?

– Тренування – це і є гра. Кожне тренування потребує максимум зусиль, максимум концентрації. Все, про що ми говоримо футболістам на теорії, має переноситися і в тренування, і гру.

– Сьогодні ви відзначаєте день народження. Вітаємо! Яке зараз найзаповітніше бажання?

– Головне бажання – щоб у країні був спокій, всі повернулися додому живими та здоровими, щоб кожна мати зустріла свого сина, а кожна дитина зустріла свого батька, щоб усі, як раніше, жили у мирі та добробуті. Це найкраще, що може бути зараз.

– Як зазвичай проводите цей день?

– Якщо чесно, зазвичай завжди у роз'їздах, на матчах. Я вже й не пам'ятаю, коли був такий час, щоб відзначав день народження у родинному колі, з рідними та близькими, – завжди є якась гра, тренування. Але якщо є час, то хочеться провести його із сім'єю.