Олександр ЗІНЧЕНКО: «Трансфер в Арсенал – це здійснена дитяча мрія»

Українець Олександр Зінченко, який сьогодні завершив перехід із «Манчестер Сіті» в «Арсенал», дав перше інтерв'ю в якості гравця лондонської команди.

- Ласкаво просимо до «Арсеналу», Алексе! Що для вас означає перехід у клуб?
- Щиро дякую. Перш за все, я хотів би сказати, що це здійснена дитяча мрія, тому що я був великим фанатом, коли був дитиною. Оскільки тут грали Т'єррі Анрі та молодий Сеск Фабрегас, я просто насолоджувався переглядом цих ігор, того «Арсенала». І, вочевидь, я почав любити цей клуб, тому я такий схвильований і не можу дочекатися, щоб грати за цей дивовижний клуб.

– Ми бачили фотографії у соціальних мережах, на яких ви були у футболці «Арсенала», коли були дитиною, так було завжди?
- Так, пам'ятаю, це було в Донецьку, коли я навчався в академії «Шахтаря», і, як я вже казав, це здійснена мрія.

- Вас щойно вітали на зборах тут, у Флориді, якими були ваші перші враження?
- Ви знаєте, це дивовижна атмосфера, всі такі люб’язні, і весь персонал тут чудовий. Я чув багато хорошого від людей з «Манчестер Сіті» про медичний персонал або про когось ще, про хлопців, які працюють на кухні, про гравців і, звичайно ж, про Габріеля Жезуса. Я чув, що тут чудова атмосфера.

- Один з тих людей, яких ви знали по «Манчестер Сіті», - бос Артета. Наскільки він вплинув на ваше рішення підписати контракт?
- Я б сказав, що це найважливіший аспект у моєму рішенні, тому що я знаю Містера деякий час, я працював з ним у «Манчестер Сіті». З першого дня в «Сіті» я знав, що він буде дуже хорошим тренером. Те, як він бачить футбол, особливо я дивився останній сезон «Арсенала», це мені дуже подобалося.

- Якими були ваші стосунки у «Манчестер Сіті»? Наскільки він допоміг вашому розвитку?
- Те, як ми працювали разом, мене дуже вразило, бо я пам'ятаю, скільки разів ми старанно працювали на тренуваннях, а потім одразу після них над окремими речами, я багато взяв від менеджера і сподіваюся, що зможу винести ще більше.

- Ви згадали Габріела Жезуса. Наскільки добре ви взаємодіяли на тренуваннях та в іграх?
- О, якщо чесно, ми близькі один до одного, і я дуже люблю його. Він мій великий друг, і я хотів би сказати, що він також брав участь у дискусіях і в усьому цьому, тому він розповів мені багато хорошого про цей дивовижний клуб і про цю атмосферу, і про хлопців, і про всіх тут, так що я дійсно вражений і так схвильований.

- То ви розмовляли з ним по телефону останні кілька днів і тижнів?
- Я завжди на зв'язку з ним, навіть коли він був у «Сіті» або коли поїхав, то я завжди був у контакті з ним.

- Ми бачили, як ви граєте на лівому фланзі захисту та у півзахисті за збірну, але як ви вважаєте, яка позиція для вас найкраща?
- Скрізь, де тренер побачить мене на полі. Це проста відповідь, але це правда, навіть якщо одного разу тренер скаже, що мені потрібно бути воротарем, я буду там.

- Що бос сказав вам про вашу роль у команді?
- Так, ми говорили про мою роль у цій команді, але я хотів би зберегти це в таємниці, а потім побачимо.

- Ви виграли чотири чемпіонські титули у Прем'єр-лізі, були визнані українським футболістом року – що, на вашу думку, ви принесете «Арсеналу»?
– Я готовий до іншого виклику. Я тут не тільки для того, щоб витрачати свій час та час «Арсенала», бо клуб завжди на увазі у всіх. Я тут, щоб досягти великих результатів, і я сподіваюся, що ми зможемо виграти кілька титулів, що ми боротимемося за кожен титул. Ще минулого сезону я дивився ігри «Арсенала» і відчував, що це наближається, розумієте? Команда росте так швидко, і я думаю, що настав час. Настав час зробити все можливе і досягти чогось великого.

– Ви будете нашим другим українцем після Олега Лужного. Ви пишаєтеся, що пішли його стопами?
- Так, я дуже пишаюся, якщо чесно. Він абсолютна українська легенда і, на жаль, я не знаю його особисто, я ще не мав такої можливості, але я чув про нього багато хорошого і пишаюся цим.

- Ви вже грали на «Емірейтс», але, мабуть, вам не терпиться одягнути там червону футболку?
- Сто відсотків! Ви знайшли фотографію восьми-дев'ятирічної давнини у футболці. Я точно пам'ятаю той день, мені дуже сподобалося, як вона мені підійшла, тому не знаю реакції людей, але мені дуже подобається навіть зараз, даючи це інтерв'ю.

- Що ви відчували, коли одягли футболку «Арсенала» та зустрілися з рештою членів команди?
- Це неймовірно, чесно кажучи, як я вже сказав, це здійснена мрія. У дитинстві я навіть не міг про це подумати, але тепер настав час, тому я такий щасливий.