Труднощі дорослішання. Чому Погачар програє Тур де Франс

Другий тиждень Тур де Франс-2022 ознаменувався заїздом до Альп і подарував нам один із найепічніших етапів на Гран турах за останні десять років. Простору для аналізу, приводів поміркувати – хоч греблю гати.

Коли якась команда розігрує тактику двох капітанів та чисельної переваги з самого початку етапу – це найчастіше за все фіктивні сценарії, про які прийнято говорити щось на кшталт «так буває лише у твоїх фантазіях» або «це тільки в Pro Cycling Manager можливо». Однак «Jumbo Visma» розіграла цю тактику на практиці, і зробила це успішно.

Перший день у Альпах, як і прогнозувалося, став розминальним. А вже з другого пішла справжня спека. На надважкому маршруті між Альбервілем і Коль ду Гранон «Jumbo Visma» перетворила життя Тадея Погачара на пекло. Спочатку нідерландський колектив влаштував максимальний просів групи, і залишив володаря жовтої майки наодинці з двома своїми гонщиками – Пріможем Роглічем та Йонасом Вінгегором, які почали по черзі атакувати жовту майку.

Погачар ці атаки впевнено закривав, а ближче до вершини Галіб'є вирішив, що найкращий засіб захисту – це напад. Володар жовтої майки атакував сам, і втриматись у нього на колесі зумів лише Вінгегор, який на зміни практично не виходив і беріг сили, сидячи на колесі у головного суперника.

На спуску та рівнині пелотон зібрався – в основну групу встигли повернутися практично всі гранди, окрім Енріка Маса. На заключному підйомі «Jumbo Visma» планувала знову підняти темп і підготувати вирішальну атаку Вінгегора. Однак виявилось, що сил у нідерландської команди залишилося замало. Особливо показовим був стан Рогліча, якого вистачило на зміну завдовжки приблизно в 10 секунд.

«Jumbo Visma», яка протягом усього етапу атакувала Погачара, в результаті розсипалася сама, залишивши Вінгегора наодинці проти двох гонщиків «UAE Emirates»: зі словенцем був ще Рафал Майка, який і працював на першій позиції в пелотоні. Щоправда, темп, який диктував поляк, був далеко не інфернальним. Першим це зрозумів Найро Кінтана, який пішов в атаку, і зрештою фінішував другим – мабуть, найсильніший виступ колумбійського ветерана в горах на багатоденках за останні три роки.

А за 5 км до фінішу на атаку наважився і сам Вінгегор. І тут трапилося те, що шокувало всіх: виявилося, що Погачар, який протягом усього етапу здавався невразливим монстром, у кризі – він не міг навіть висидіти на колесі Майки, який намагався закрити атаку Вінгегора. Тадея один за одним почали проїжджати фаворити другого ешелону, жовта майка втрачала час катастрофічно швидкими темпами. У результаті за останні п'ять кілометрів надважкого сходження на Коль ду Гранон Погачар втратив майже три хвилини: Вінґегор перехопив жовту майку лідера та забезпечив собі комфортну перевагу, яка дозволяє вести гонку від оборони. А з таким потужним гірським поїздом, як «Jumbo Visma», сушити гонку в горах набагато простіше.

Без сумніву, 11-й етап нинішнього Туру увійде в історію. Погачар, якого в останні рік-два називали найсильнішим велогонщиком останніх десятиліть, потрапив у найважчу кризу в своїй кар'єрі. «Jumbo Visma» постійними атаками виснажили самих себе, але й головного суперника свого капітана, який цим блискуче скористався. Ну і, звичайно, не можна не відзначити той факт, що Погачара покарали за самовпевненість.

Так, відповідати на атаки Рогліча та Вінґегора було необхідно, але йти в атаку самому на Галіб'є – це вже було зайве, і саме ці зусилля потім загнали словенця у глибоку кризу. Глобально за своїм потенціалом Погачар залишається найсильнішим гонщиком у світі. Просто він надто повірив у свою непереможність. За це його жорстко покарали та осадили. Все це чимось нагадувало Тур Фландрії-2011. За рік до цього Фабіан Канчеллара просто розчавив усіх суперників на північних класиках, проте, як і Погачар, надто повірив у свою непереможність і був покараний за надто ранню атаку. Мораль проста: навіть якщо ти найсильніший у світі, і навіть якщо ти сильніший за всіх на голову, твої сили все одно не нескінченні. Роскоші взагалі не перейматися їхнім правильним розподілом не може дозволити собі ніхто.

Безперечно, цей болючий урок капітан «UAE Emirates» запам'ятає надовго. Не виключено, що цей етап назавжди змінить його менталітет та стиль як гонщика. Цілком можливо, веселого, видовищного та зухвалого хлопця, який граючи стирав суперників у пилюку, ми більше не побачимо. На його місці може народитися максимально цинічний та прагматичний домінатор, якими були свого часу Ленс Армстронг та Кріс Фрум. Найчастіше процес дорослішання дається саме ціною таких важких і болючих уроків.

Ну і ще однією помилкою Погачара на 11-му етапі можна було б назвати переоцінку стану Пріможа Рогліча. Словенець на той момент програвав понад дві хвилини, їхав із пошкодженням, проте капітан «UAE Emirates» відповідав на його атаки максимально уважно. Але усвідомлення цієї помилки Погачара могло прийти лише заднім розумом. На той момент Тадей закривав атаки дуже небезпечного суперника, який не просто так вважався багатоденником з потенціалом, найближчим до самого Пого.

А що ж із долею нинішнього Туру? 2 хвилини та 22 секунди відставання – це багато. Забагато для того, щоб Погачар міг повторити подвиг 2020 року і відіграти все на останній розділці. Для того, щоб мати більш-менш реалістичні шанси це зробити, потрібно скорочувати відставання хоча б до діапазону 1 – 1,5 хвилини. На наступних гірських етапах Погачар намагався це зробити, але ні на Альп д'Уез, ні на Коль де ла Круа Ньов у суботу це зробити не вдалося.

Шанси Тадея відігратися виглядали не дуже високими, але недільний етап, який закривав програму другого тижня, вніс дуже помітні корективи у розстановку сил у дуелі за перемогу в загальному заліку. Спочатку «Jumbo Visma» прийняла рішення зняти з гонки Пріможа Рогліча – всі шанси в загальному заліку Тура він уже втратив, і тепер готуватиметься до Вуельти, яку спробує виграти вчетверте поспіль.

А ближче до кінця етапу був змушений зійти ще один топовий гірський грегарі команди - Стівен Круйсвейк, який впав і травмував плече. Ймовірно, у керівництві «Jumbo Visma» вже пошкодували про рішення зняти Рогліча, але шляху назад вже немає. Вінгегор залишився без двох із трьох своїх головних гірських грегарі. Його захисні редути помітно прорідились, і тепер головна надія у горах – на нестабільного Сеппа Кусса. В окремі дні, як на Альп д'Уез, він може виконувати свою роботу просто божественно. Однак самопочуття Кусса - штука нестабільна, і в нього можуть проскакувати і невдалі дні, коли користі від нього відверто мало. І якщо такий день буде у Піренеях – Вінгегору буде дуже несолодко.

Оцінити рівень впливу цих двох сходів на боротьбу в загальному заліку найкраще за допомогою букмекерських котирувань. Коефіцієнт на перемогу Погачара впав із 4,33 до 3,00. Дуель на третьому тижні обіцяє бути дуже гарячою.

Чи може втрутитися у боротьбу за перемогу ще хтось? Навряд чи. Так, Герейнт Томас програє Погачару на даний момент лише 21 секунду. Однак те, наскільки швидко він, та й решта генеральщиків, злітають з колеса у Погачара і Вінгегора, коли вони атакують, явно говорить про те, що цей дует перебуває у своїй окремій лізі.