Непереможний Джокович, тріумф Казахстану та невикористаний шанс Цуренко

Один із найдивніших розіграшів Вімблдонського турніру завершився дуже прогнозовано. Перший номер посіву у чоловічій одиночній сітці Новак Джокович здобув перемогу у фіналі, здобувши сьомий титул на кортах Всеанглійського клубу лаун-тенісу та крокету. Тепер за цим показником він поступається лише Роджеру Федереру, але вже наступного року серб зможе зрівнятися.

Нетиповим цей розіграш вийшов через відсторонення російських та білоруських тенісистів на тлі військового вторгнення рф в Україну та посильного сприяння картопляного фюрера. Тенісним структурам це рішення не сподобалося, і вони під виглядом захисту тенісистів покарали турнір позбавленням турнірних очок. Насправді вийшло так, що покарали якраз більше гравців, які минулого року тут чудово зіграли, але не змогли захистити свої позиції.

Відсутність рейтингових балів практично ні на що не вплинула безпосередньо на турнірі, але деякі тріумфатори після завершення змагань солідно опустяться в рейтингу. Наприклад, Джокович із наступного тижня стане сьомим. Як вам такий жарт від ATP? Припускаю, що Даніїл Медведєв багато і голосно сміявся.

Чоловічий одиночний розряд. Фінал

Новак Джокович (Сербія) [1] - Нік Кірьос (Австралія) - 4:6, 6:3, 6:4, 7:6 (3)

Джокович підійшов до турніру у статусі фаворита, але з деякими нюансами. Цього сезону він багато страждав через небажання вакцинуватися, внаслідок чого його депортували з Австралії, через що він пропустив початок сезону. До Вімблдону серб втратив статус першої ракетки світу і виграв лише один титул у Римі. Це точно не те, на що розраховувала команда сербського тенісиста. Після кількох років відсутності на Вімблдон приїхав Рафаель Надаль, дуже добре на трав'яних турнірах показав себе італієць Маттео Берреттіні, але в результаті обидва головні конкуренти Ноле відсіялися самі.

Шлях до титулу було відкрито, але до фіналу Джокович пройшов дуже тернисту дорогу. У 1/4 фіналу молодий італієць Яннік Сіннер зненацька взяв дві перші партії, лише після цього Новаку вдалося знайти ключі до перемоги над цим суперником. У півфіналі та фіналі серб також програвав перші сети, але й у цих битвах доводив, що сильніший.

У матчі за титул суперником Новака став уже не дуже молодий, але все ще перспективний Нік Кірьос, який через свій скандальний образ часто не сприймається як тенісист серйозного рівня. Австралійцю вже 27, ще 8 років тому він грав у 1/4 фіналу Вімблдону, після чого повторити свій успіх не виходило. На мейджорах Кірьос довгий час не міг перемогти топових суперників, у 2022-му нарешті вдалося.

У третьому колі у чотирьох сетах був обіграний грек Стефанос Циципас, після чого стало набагато легше. Ґрунтовик Крістіан Гарін у 1/4 фіналу та зняття Надаля з півфіналу помітно допомогли Кірьосу дійти до омріяного фіналу, але там Нік розбився об стіну величі. Після чудового першого сета австралієць не зміг тримати настільки високий рівень, помітно нервував, кілька разів прикро віддавав гейми з 40:0, після чого долю головної зустрічі турніру було вирішено.

Найкращий матч

1/4 фіналу

Рафаель Надаль [2] – Тейлор Фріц [11] – 3:6, 7:5, 3:6, 7:5, 7:6 (4)

Цей поєдинок можна назвати черговим тріумфом волі іспанця. Рафа не міг грати на повну силу через травму м'язів живота, його страждання було видно неозброєним оком. Подавати з таким ушкодженням боляче, а на траві це втрата величезної переваги. Фріц давно довів, що є відмінним тенісистом, тому малою кров'ю здолати його неможливо. Матч тривав п'ять сетів, батько Надаля кричав синові достроково зніматися з цієї зустрічі, але Рафаель все ж дотерпів і оформив перемогу на фінальному тай-брейку. Медогляд показав, що є невеликий розрив м'яза, іспанець провів ще одне тренування та зрозумів, що претендувати на титул він уже не зможе – треба зніматись.

Прорив турніру – Кемерон Норрі

Британця складно назвати маловідомим гравцем, але раніше на турнірах Grand Slam у нього практично нічого не виходило. 26-річний Норрі, який уже вигравав Мастерс і навіть заходив до першої десятки світового рейтингу, раніше на мейджорах не потрапляв у другий тиждень.

На щастя для місцевої публіки, нинішній лідер британського тенісу цей турнір відіграв чудово. Три перемоги в трьох сетах, виграний п'ятисетовик з Давидом Гоффеном, який знову набрав колишні кондиції, і поразка Джоковичу в півфіналі – результат більш ніж гідний. Із сербом вдалося взяти першу партію, але далі лідер посіву все ж таки продемонстрував різницю в класі.

Головні невдахи - Маттео Берреттіні і Хуберт Хуркач

Маттео вважався одним із головних фаворитів на папері. Минулорічний фіналіст та лідер цього трав'яного сезону за кількістю перемог був готовий скласти гідну конкуренцію Джоковичу та Надалю, але втрутився ковід. Позитивний результат тесту позбавив змагання важливої фігури, яка реально могла змінити підсумковий результат.

Минулорічний півфіналіст Хуркач, який до цього вперше в кар'єрі пробився до другого тижня Ролан Гаррос, розглядався як кандидат на повторення торішнього досягнення в Лондоні. Але в першому раунді поляка в якомусь надзвичайному матчі обіграв Алехандро Давидович Фокіна. Хуркач програв два перші сети, у третій партії врятувався на потрійному матчболі на прийомі та довів зустріч до фінального тай-брейку, на якому вів 7:4, але все одно програв. Найприкріше, що Хуберт ще й пообіцяв жертвувати Україні по 100 євро за кожен ейс на Вімблдоні. У єдиному матчі він настріляв на 2100 євро, що явно менше, ніж ми очікували перед початком.

Улюбленець удачі – Нік Кірьос

Австралієць спочатку потрапив у третю частину сітки, де лідером вважався Берреттіні. Ковід у італійця та зняття Надаля суттєво допомогли Кірьосу пробитися до першого у кар'єрі фіналу Шолома.

Наші

Ілля Марченко та Віталій Сачко на двох виграли один матч у кваліфікації, але це вже тішить. Після повної відсутності наших представників на Ролан Гаррос різниця відчувається. На жаль, на US Open ми знову можемо спостерігати сумну картину, коли навіть у відборі доведеться вболівати тільки за дівчат. До речі, з понеділка у статусі першої ракетки України дебютує Олексій Крутих.

Жіночий одиночний розряд. Фінал

Єлена Рибакіна (Казахстан) – Онс Жабер (Туніс) – 3:6, 6:2, 6:2

Онс Жабер перед початком турніру була однією із фавориток і її поява у матчі за титул нікого не здивувала. 27-річна туніска проводить найкращий етап у своїй кар'єрі, щоразу оновлюючи особисті та національні досягнення. Арабський світ та Африка раніше навіть не мріяли, що їхня представниця буде однією з найкращих у жіночому тенісі, але в цьому виді спорту немає нічого неможливого.

Щодо чемпіонки, то поява Рибакіної у фіналі стала несподіванкою. Це стосується і її виступу на турнірах, які передували трав'яному мейджору (одна перемога у двох матчах, поразка Цуренко в Істборні), і не дуже вдалого жеребкування, де представниця Казахстану потрапила до найбільш конкурентної чверті.

І все ж таки уродженці москви вдалося подолати весь турнірний шлях, явно зіпсувавши настрій організаторам. Після усунення росіян бачити у фіналі когось подібного їм явно не хотілося. Щиро кажучи, найбільше здивувала легка перемога Єлени над Сімоною Халеп у півфіналі. Після четвертого кола здавалося, що румунку вже ніхто не зупинить, настільки вона була крутою, але її виступ проти Рибакіної розчарував. Дев'ять невимушених помилок за матч проти десяти в сумі за п'ять поєдинків до цього явно завадили щось протиставити суперниці зі зростом 1.84 м, яка з великим відривом є лідером туру за ейсами.

Elena Rybakina's path to the #Wimbledon title:

1R: Vandeweghe, 76 75
2R: Andreescu, 64 76
3R: Zheng Qinwen, 76 75
4R: Martic, 75 63
QF: Tomljanovic, 46 62 63
SF: Halep, 63 63
F: Jabeur, 36 62 62

Rybakina becomes the youngest Wimbledon champion since Petra Kvitova (2011). pic.twitter.com/Y8tiQ1kJPc

— WTA Insider (@WTA_insider) July 9, 2022

Після фіналу багато російських уболівальників раділи, але хочеться зауважити, що тут все не так однозначно. Про***** майбутню переможницю Вімблдону, яка від безвиході пішла грати за Казахстан – це таке собі досягнення для російського спорту. Але по телевізору їм напевно розкажуть, чому це була блискуча багатоходівочка від тарпіщєва та компанії.

Щодо людських якостей Рибакіної, до якої особливо ніколи не було претензій у фанатів тенісу, то вони негативно проявилися на пресконференції після взяття титулу. Представниця Казахстану вдала, що нічого не зрозуміла, коли її запитали про російське вторгнення в Україну. Це ще раз доводить, що шукати розуміння з того боку безглуздо. Дуже шкода, що деякі наші спортсмени й досі намагаються щось пояснити своїм колегам.

Якщо ви любите цікаву статистику, то у фіналі Вімблдона вперше з 1962-го зійшлися дві спортсменки, для яких це був дебютний матч за титул на турнірі Grand Slam. Рибакіна також стала першою тенісисткою 1999 року народження, яка виграла Шолом. Отже, з покоління 90-х на мейджорах не перемагали лише тенісистки 1992 та 1994 року народження. Великий привіт Кароліні Плішковій та Еліні Світоліній.

Найкращий матч

Четверте коло

Татьяна Марія (Німеччина) – Альона Остапенко (Латвія) – 5:7, 7:5, 7:5

Можливо, це і не був найкращий матч турніру за якістю гри, але градус протистояння зашкалював. Остапенко – одна з найкращих тенісисток на трав'яному покритті, яка в гарний день може винести з корту абсолютно будь-яку опонентку. І це був не найгірший день для латвійки, але 34-річна німкеня в ролі другого номера відіграла вдало. Марія набагато рідше виходила до сітки, ніж це буває в її матчах, але зуміла зупинити Остапенко, яка набила 52 віннерси та 57 невимушених помилок. У результаті Татьяна, яка вже має двох дітей, вперше в кар'єрі дійшла до півфіналу турніру Grand Slam. Якщо вам складно зрозуміти, наскільки це круто, уявіть, що це була б наша Катерина Бондаренко, яка за рівної кількості походів у декрет практично за всіма кар'єрними досягненнями випереджала німкеню до цього турніру.

Прорив турніру – Юле Німаєр

Про 22-річну Німаєр ми вже чули в цьому сезоні, але її основні перемоги припадали на менш значущі турніри. Навіть на рівні WTA 250 якихось великих проривів не було. Але на вімблдонській траві все склалося. У другому колі німкеня легко обіграла другу сіяну і її сіткою дісталася чвертьфіналу. Найважчим виявився матч проти нашої Лесі Цуренко, у якому, як тоді здавалося, мала перемагати українка. Юле блискуче відіграла у першій частині матчу, але не виглядала непереможною у другій половині. На її щастя, українку трохи затиснуло, і у фінальній партії Леся зіграла нижче за свої можливості. Але це ніяк не применшує досягнень Німаєр, на цьому турнірі вона показала, що перспективи у неї великі.

Головна невдаха – Анетт Контавейт

До початку турніру Контавейт виглядала однією з найсолодших булочок для суперниць. Естонська тенісистка минулого року добре спрацювалася з російським тренером Дмітрієм Турсуновим, але після військового вторгнення росії в Україну його паспорт став токсичним, їздити з Анетт він міг не скрізь. Це вплинуло на результати Контавейт, внаслідок чого вони й завершили співпрацю. У першому колі Вімблдону Анетт вдалося переграти американку Перу, але далі була декласація від Німаєр. Найсмішніше, що Контавейт із понеділка ще й підніметься у світовому рейтингу, адже більшу частину очок їй захищати наприкінці сезону. З такими результатами падіння буде швидким і гучним, а поки що можна буде насолоджуватися статусом другої ракетки світу.

Улюблениця фортуни – Юле Німаєр

Прорив німкені складався з кількох факторів. Як уже було сказано вище, Німаєр пощастило і з поганою формою Контавейт, і з невдалим днем ​​Цуренко, і з Хезер Вотсон у четвертому колі.

Наші

Очікування перед Вімблдоном, як це не дивно, були набагато вищими, ніж перед Ролан Гаррос. Все тому, що наші дівчата успішно грали під час трав'яного сезону. Але на головних змаганнях достойно показати себе вдалося не всім.

Ангеліна Калініна вперше виступала в основі Вімблдонського турніру. У першому колі вдалося здобути вольову перемогу над Анною Бондар із Угорщини, але у другому українку зупинила співвітчизниця Леся Цуренко. Калініна вперше зіграла повноцінний сезон на траві на найпрестижніших турнірах. Виграла при цьому 5 матчів із 9, а також дійшла до 1/4 фіналу в Істборні. Це означає, що Ангеліна стала конкурентною на всіх покриттях, що не може не тішити.

Леся Цуренко провела феноменальний трав'яний сезон, хоча на Вімблдоні все могло скластися набагато краще. Перемога над Німаєр у третьому колі могла означати вихід до 1/4 фіналу, а може й надалі, але не склалося. Проте 9 перемог у 11 матчах (ще було одне зняття до поєдинку) на траві – це космос для українського тенісу. Дуже хочеться вірити, що здоров'я дозволить Лесі радувати нас своєю грою якнайдовше. Після трьох років мук ми знову бачимо у виконанні українки теніс світового рівня.

Марта Костюк не дуже переконливо виглядала в одиночному розряді та прогнозовано програла Чжан Шуай у другому колі. Але найгірше трапилося в парі – українка серйозно травмувала гомілкостоп у другому колі і тепер пропустить понад місяць.

Провальним виявився виступ Даяни Ястремської. У першому колі одиночки вона без шансів програла румунці Ані Богдан, а в парному розряді разом з Далмою Гальфі з Угорщини у драматичній зустрічі поступилася парі Белінда Бенчич / Сторм Сандерс, програвши фінальний тай-брейк із рахунком 16-18.

У відбірному турнірі зіграли Катаріна Завацька, Катерина Байндл та Дар'я Снігур, але лише перша мала реальні шанси пробитися в основу.

У парному розряді головним досягненням став виступ Людмили Кіченок, яка у дуеті з Альоною Остапенко на другому мейджорі поспіль дійшла до півфіналу. Українсько-латвійський дует виглядав не дуже переконливо під час турніру, але щоразу вдавалося вигризати перемоги. Зупинити 10-матчеву переможну серію Кіченок та Остапенко на траві вдалося олімпійським чемпіонкам Барборі Крейчиковій та Катерині Синяковій із Чехії, які в результаті і виграли титул.

Також варто відзначити і виступ Надії Кіченок, вона другий рік поспіль дійшла до 1/8 фіналу. Надю з румункою Ралукою Олару зупинили майбутні фіналістки Еліза Мертенс та Чжан Шуай (Бельгія / Китай).

У змаганнях дівчат наша єдина представниця Анастасія Лопата у другому колі програла майбутній переможниці Лів Ховд із США.

Чоловічий парний розряд. Фінал

Меттью Ебден / Макс Перселл (Австралія) - Мате Павич / Нікола Мектич (Хорватія) [2] - 7:6 (5), 6:7 (3), 4:6, 6:4, 7:6 (2)

Для Ебдена та Перселла це був перший титул на турнірах Grand Slam у парному чоловічому розряді. Меттью у 2013-му вигравав Australian Open у міксті.

Павич травмувався у півфіналі та грав зі зламаним зап'ястям, через що замість дворучного бекхенду був змушений грати однією рукою.

Жіночий парний розряд. Фінал

Барбора Крейчикова / Катерина Синякова (Чехія) [2] - Еліза Мертенс / Чжан Шуай (Бельгія / Китай) [1] - 6:2, 6:4

Для Крейчикової та Синякової це п'ятий спільний титул Grand Slam у кар'єрі. Цього року вони вже перемагали на Australian Open.

Мікст. Фінал

Ніл Скупскі / Дезіре Кравчик (Велика Британія / США) – Саманта Стосур / Метью Ебден (Австралія) – 6:4, 6:3

Скупскі та Кравчик захистили свій торішній титул на трав'яному мейджорі. Для Дезіре це вже четвертий Шолом у міксті.