Олександр ВОЛКОВ: «Впевнений, що Михайлюк проявить себе на Євробаскеті»

Олександр Волков перебував поділився враженнями від матчів збірної України та високо оцінив роль захисника «Торонто» Святослава Михайлюка.

– Баскетболістів, які були в збірній Майка Фрателло, зараз змінило покоління чемпіонату Європи U16 у Києві 2013 року – Михайлюк, Зотов, Ткаченко, Павлов. Досить символічно, як на мене. Як вам гра цих хлопців?
– Кожен, хто виходить на майданчик, дає свій внесок, залежно від ролі в збірній. Сподіваюся, Святослав Михайлюк сформується, як лідер, навколо якого можна будувати команду на певну кількість років. Він має для цього всі необхідні якості – може і розіграти, і закинути, і зіграти в захисті, взяти на себе ініціативу у важку хвилину.

Всі з перелічених вами хлопців стараються бути максимально корисними у своїй ролі на майданчику. Це покоління, з яким працювало багато тренерів різних команд, має дати результат, навіть попри те, що нині відбувається в нашій країні. Я, зрозуміло, цих хлопців знаю багато років. Однак на іграх зі мною був Валдіс Валтерс – хороший фахівець, у колишньому сильний баскетболіст – і він дуже високо оцінив нашу збірну, і індивідуально, і командно. Зазначив, що у команди хороші перспективи. Залишилося лише вірити в себе. Вірити, що ми не гірші ані Іспанії, ані Італії, ані інших грандів європейського баскетболу. Грати в задоволення, з самовіддачею, розуміти, що ми можемо досягати всіх цілей.

– На згаданому вже чемпіонаті Європи U16 у Києві ми відкрили для себе Свята Михайлюка. Милувалися його грою. Пам’ятаєте, скільки тоді було розмов, що у збірної України з’явиться той самий лідер, зірка, на яку ходитимуть. Михайлюк зараз не так виділяється, як у U16. Чому, на вашу думку? Тепер з ним на майданчику сильніші гравці, ніж тоді? Відсутність ігрової практики в NBA? Баскетбол відрізняється від баскетболу США, і через це Свят не показує весь свій потенціал?
– По-перше, збірна проходила тренувальний цикл і товариські матчі без нього. І, да, хлопці ростуть. Санон у нас дуже талановитий хлопець. Є досвідчені гравці, такі як Лукашов, Бобров, Пустовий, котрі пройшли школу Фрателло. Артем давно грає в іспанській лізі.

Якщо раніше українські баскетболісти могли почувати себе впевнено і, я би сказав, у дещо тепличних умовах, в українських клубах, то тепер у статусі легіонерів у рази підвищиться їхня відповідальність. Коли наші збірники грають у закордонних клубах, значно покращується рівень їхньої гри, оскільки вони проходять клубний сезон з іншим рівнем відповідальності, з іншою дисципліною. Адже що означає бути легіонером – якщо ти не виконуєш завдання, до побачення. Гра за кордоном сприяє професійному зростанню баскетболістів. А в українських клубах – хороша гра, погана гра – все одно гравець лишається в команді. Жодна команда, яка підписала тебе в статусі легіонера, не пробачить тобі поганої гри. Тому я сподіваюся на прогрес наших збірників. Крім того, ми маємо непогане наступне покоління, яке, вірю, згодом гідно змінить нинішню збірну.

– До речі, в контексті Михайлюка, з висоти вашого колосального досвіду, наскільки просто чи непросто гравцеві NBA, який приїхав до збірної, перелаштуватися з американського баскетболу до баскетболу європейського?
– Не думаю, що Михайлюку важко, оскільки він грав з дитинства в європейському баскетболі. Він молодець, що приїхав. Ігри з такими збірними, як Грузії та Іспанії, дадуть йому відчуття сьогоднішнього рівня європейського баскетболу. Потім ще дві гри наступного етапу відбору на чемпіонат світу. І я впевнений, що Михайлюк буде в хорошій формі і проявить себе на ЄвроБаскеті, як один з лідерів європейського баскетболу. Впевнений, що він має для цього всі можливості.