Президент Вереса: «Історію олігархічного футболу України закінчено»
Іван Надєїн - про складний період для українського футболу
Підпишіться на новини Sport.ua
Президент «Вереса» Іван Надєїн упевнений, що через війну олігархи більше не зможуть фінансувати футбольні клуби в колишньому обсязі, тож багатьом доведеться шукати варіанти заробляти гроші.
«Я довго роздумував перед тим, як прийти у футбол. І ми знайшли модель народного клубу. Для мене футбол не іграшка, я не готовий витрачати на це мільйони доларів».
«А зараз триває війна, і вже кожен власник клубу розумітиме ефективність вкладених коштів. Я думаю, що історію олігархічного футболу в Україні закінчено».
«Кожен клуб намагатиметься вийти на бізнес складову», - сказав Надєїн в інтерв'ю KDК.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Перший офіційний матч для Мальдери на чолі «синьо-жовтих»
Юрій Христофоров продовжить кар’єру в якості тренера-аналітика
Вони вкидають сотні мільйони доларів на футбол, але толку немає. Ми ніяких суттєвих рухів вперед не зробили. Як були середнячками на початку 00-х, так і залишаємося. Таке собі олігархічне болото з певними проблесками.
Проблема в том, що олігархи не можуть нічого розвинути реально потужно, бо вони самі себе не змогли розвинути як особистості, професійні одиниці.От хто за професією Ахметов, Суркіс? В чому вони майстри хоча би на рівні держави? За що вони відповідальні особисто - де їх персональні зони відповідальності, їх персональні KPI? Рівень Ахметова та Суркісв як керівників невідомий, припускаю, що доволі посередній, бо вони уникають конкуренції, мало того - вони її знищують.
Подивитися чи людина (будь-яка) майстер чи ні в будь-чому можна лише в умовах відкритої конкуренції. А її нема в Україні в більшості сфер життя.
Конкуренція - це свобода. А саме свобода - дає можливість творити та виростати. Це базове поняття з філософії Декарта. Але ні Суркіс, ні Ахметов таких речей не розуміють. А тому вони привозять іноземних гравців та іноземних тренерів, як і арабські шейхи, в пошуках якогось прогресу. А його нема, бо відсутнє нормальне, повноцінне життя, відсутня свобода.