Президент Вереса: «Історію олігархічного футболу України закінчено»
Іван Надєїн - про складний період для українського футболу
Підпишіться на новини Sport.ua
Президент «Вереса» Іван Надєїн упевнений, що через війну олігархи більше не зможуть фінансувати футбольні клуби в колишньому обсязі, тож багатьом доведеться шукати варіанти заробляти гроші.
«Я довго роздумував перед тим, як прийти у футбол. І ми знайшли модель народного клубу. Для мене футбол не іграшка, я не готовий витрачати на це мільйони доларів».
«А зараз триває війна, і вже кожен власник клубу розумітиме ефективність вкладених коштів. Я думаю, що історію олігархічного футболу в Україні закінчено».
«Кожен клуб намагатиметься вийти на бізнес складову», - сказав Надєїн в інтерв'ю KDК.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Хргович готовий до поєдинку
Андреа Мальдері належить розгадати, що задумав його співвітчизник Марко Россі
Вони вкидають сотні мільйони доларів на футбол, але толку немає. Ми ніяких суттєвих рухів вперед не зробили. Як були середнячками на початку 00-х, так і залишаємося. Таке собі олігархічне болото з певними проблесками.
Проблема в том, що олігархи не можуть нічого розвинути реально потужно, бо вони самі себе не змогли розвинути як особистості, професійні одиниці.От хто за професією Ахметов, Суркіс? В чому вони майстри хоча би на рівні держави? За що вони відповідальні особисто - де їх персональні зони відповідальності, їх персональні KPI? Рівень Ахметова та Суркісв як керівників невідомий, припускаю, що доволі посередній, бо вони уникають конкуренції, мало того - вони її знищують.
Подивитися чи людина (будь-яка) майстер чи ні в будь-чому можна лише в умовах відкритої конкуренції. А її нема в Україні в більшості сфер життя.
Конкуренція - це свобода. А саме свобода - дає можливість творити та виростати. Це базове поняття з філософії Декарта. Але ні Суркіс, ні Ахметов таких речей не розуміють. А тому вони привозять іноземних гравців та іноземних тренерів, як і арабські шейхи, в пошуках якогось прогресу. А його нема, бо відсутнє нормальне, повноцінне життя, відсутня свобода.