Юрій КУЧІНОВ: «До України на ЧЄ ставилися з повагою та підвищеною увагою»

Старший тренер жіночої збірної України з важкої атлетики Юрій Кучінов розповів про виступ команди на чемпіонаті Європи в Албанії, де його підопічні завоювали 18 медалей: 7 золотих, 8 срібних та 3 бронзові. Також досвідчений спеціаліст відзначив, як команду приймали організатори та як їх зустрічали вболівальники.

– Як ви оцінюєте результати жіночої збірної у 18 медалей?
– Ми до турніру готувались, у цей непростий час. 24 лютого закінчувались наші збори в Конча-Заспі та почалась війна в Україні. Мені сказали розпустити усіх по домівках, але я прийшов до директора бази та сказав: «Дівчата з різних областей, відправити їх нема куди, хіба що під кулі. Давайте щось робити». Директор сказав, що збори ніхто мені не підпише. Все-таки збори мені підписали – Міністерство. Дівчата спочатку злякались, тому що звуки від зброї страшать. Спочатку ми тренувалися по одному разу на день, згодом - і по два рази на день. Дівчатам я завжди казав: «Сьогодні наша задача: наші на фронті воюють, ми повинні воювати на світових спортивних аренах». Всі активно тренувались. Коли ми підійшли до фінальної частини перед виїздом, виникли труднощі з дорогою. Літаки не літають, потяги не ходили за кордон. Нам потрібно було вирішити з якого міста ми будемо вилітати в Європі. В цьому питанні з квитками нам дуже допомогло Міністерство спорту, також долучився НОК України і Міжнародна федерація.

Один тренер чимось задоволений, інший – щось упустив та вважає, що можна було допрацювати ще краще. Я завжди ставлюсь до цих результатів так – вже все пройшло, потрібно залишити це, потрібно думати про Олімпійські ігри та чемпіонат світу. Мені, як головному тренеру, хочеться чогось більшого. Я дівчатам сказав: «Вчора ви стояли на п’єдесталі, сьогодні зійдіть з нього. Робіть все можливе, щоб стати на п’єдестал на чемпіонаті світу, а потім на Олімпійських іграх». У мене сьогодні склалася така ситуація, що 7-8 осіб можуть претендувати на 3 ліцензії на Олімпійських іграх. У них якраз буде конкуренція.

– Як ви добирались до Албанії?
– Ми добиралися групами. Я їхав на особистому транспорті до Варшави, посадив в машину чотирьох спортсменів та лікаря, потім ми залишили транспорт, сіли на літак та полетіли у Тирану. Потім кожного дня ми приймали так по групах спортсменів та розселяли їх. Все це робилось за рахунок Міжнародної федерації та олімпійського комітету.

Хочу зазначити, що нас зустрічали дуже добре. До України у цей час ставилися з повагою, підвищеною увагою. Коли на параді перед стартом турніру оголошували, що йде Україна, всі присутні піднялися та аплодували. Коли перша наша спортсменка Ломачинська почала виступати та завоювала золото та два срібла, нікому так не аплодували, навіть переможцю, як їй.

– Як дівчата себе почували, психологічно та фізично?
– Ми готові до всього, могли приїжджати й на наступний день виступати, чи через два дні. Надважкої акліматизації не було, адже це Європа, ми ж не переїхали з континенту на континент, де потрібно 5-7 днів, аби звикнути. Як казав мій спортсмен, дворазовий чемпіон світу: «Вся акліматизація базується на тому, що, коли ти слабкий, тобі важко акліматизуватись, коли ти сильний – тобі нема чого акліматизуватись. Виступаєш і все». Я з ним повністю згоден. От у мене було за 30 чемпіонатів Європи, я пройшов 7 Олімпіад та 20 чемпіонатів світу, і я розумію, коли у спортсмена швидка акліматизація.

Дорога, правда, була важкою, тому що ми добиралися майже 2 доби. На автобусах та літаках з пересадками, що дуже важко. Деякі приходили та казали, що у них спина затекла чи ноги. Лікар нам допомагав у цьому питанні. Також одразу ми робили розминку та спеціальні вправи. Спортсмени самі розуміють, що краще вони не виспляться, але підуть на тренування, а хороший сон буде вже вночі.

– Які нашій команді організатори надали умови? Було якесь особливе ставлення?
– Організатори змагань поселили нас у найкращому готелі. Тут було і дієтичне харчування, і велике розмаїття салатів, м’яса, риби та морських продуктів – було все. Усе нам надавала міжнародна федерація та олімпійський комітет. Україна для них була в пріоритеті. Не багато команд жили в таких умовах.

– До яких наступних змагань почнете готуватись?
– Ми вже повернулись до України, знаходимось на тренувальній базі. Тепер ми готуємось до чемпіонату світу. Він буде проходити у грудні в Колумбії. Там будуть набиратися залікові олімпійські бали.

Вадим АНДРЕЄВ