Чи потрібно відправляти Петракова у відставку після невиходу на ЧС-2022?

На Євро-2020 збірна України дійшла до чвертьфіналу, не маючи переконливої гри по ходу турніру. Тодішній наставник команди Андрій Шевченко після турніру з різних причин не отримав новий контракт від УАФ і несподівано залишив команду після трьох нічиїх на старті відбору на ЧС-2022.   

Олександр Петраков не зміг вивести збірну України на чемпіонат світу. Українці мали теоретичні шанси боротися з Францією за пряму путівку у групі відбору, а у стикових матчах, пройшовши Шотландію, поступилися Уельсу. Матчі проти Шотландії та Уельсу пройшли за суттєвої переваги команди Петракова та залишили приємне враження за грою. Вболівальники та експерти пишуть про якість гри, а результат, мовляв, прийде потім. Якщо дивитися на це таким чином, то Петракова, безумовно, потрібно залишати біля керма збірної України.

Однак у футболі, погодьтеся, все ж найголовніше – результат. Валерій Лобановський говорив, що результат на табло залишається, а гра забувається. І саме результат визначає роботу головного тренера. І з Метром важко не погодитися.

***

При всій повазі до Шотландії та Уельсу, гостьових матчів, проблем, пов’язаних з війною в Україні, обидва суперники виглядали прохідними для України. Вони за манерою гри дуже схожі. Був час на підготовку та відпочинок до обох матчів. Це не Франція 2013-го чи Німеччина 2001-го року.

Невихід на чемпіонат світу не є катастрофою для України. Ми на ЧС грали тільки раз, маючи тренера Блохіна та відбіркову групу без грандів. Всі інші кваліфікації завершувалися програними стиками, або навіть третім місцем, як було у Андрія Шевченка у відборі на ЧС-2018. Після цього Андрія Миколайовича ніхто не виганяв із команди, як і Фоменка після поразки від Франції, чи Сабо після програного стику Хорватії. Свою роботу втратив тільки Олексій Михайличенко, збірна якого програла грекам.

Які можуть бути претензії до Петракова? Збірна програла тільки у його дев’ятому матчі. При цьому грала проти чинного чемпіона світу та ще чотирьох учасників останнього Євро (Фінляндія, Шотландія, Уельс та товарняк із Чехією). Так, ми пропускали майже у кожному матчі (виняток тільки Боснія в гостях). Вміння зіграти на нуль не вистачає. Це, можливо, десь і не дозволило нам поїхати в Катар.

Як на мене, то головна претензія до Петракова – прогнозованість гри команди. Ми перестали дивувати суперника та стали дуже передбачуваними. Все було дуже схоже у перших матчах проти Казахстану та Фінляндії та в останніх – проти Уельсу та Шотландії. Збірна робить ставку на швидкий гол. Потім змушує суперника розкриватися. Відбуваються певні спади, а під кінець матчу нам не вистачає сил.

Всім відомо, що другий матч в «спарках» ми завжди граємо слабше, ніж перший. Після Шотландії гравцям важко було відновитися не стільки фізично, скільки емоційно. Але при цьому Петраков поставив на Уельс той же склад, що і на Шотландію. Звісно, після матчу дуже легко бути розумним, але, здається, було би більше користі, якби Петраков не тільки змінив склад, але і тактику на Уельс. Кадровий потенціал дозволяє збірній бути більш гнучкою.

***

Багато хто скаже, що автогол Ярмоленка в матчі проти валлійців – випадковість та нещасний випадок. Це дійсно виглядає так. Але ми всі знаємо, що гра головою – не найкраща чеснота Андрія. Колишній тренер «Динамо» Сьомін на цьому акцентував увагу. Комусь же прийшло в голову поставити капітана збірної першим за стінкою… Напевно, що Ярмоленка там взагалі не мало бути, бо він був би корисним для потенційної контратаки разом із Циганковим. При захисті воріт був би корисніший Яремчук, який чудово діє в силовій боротьбі. З таких дрібничок і складається результат.

Не було різниці, з яким рахунком програвати Уельсу – 0:1, 0:2 або 0:3. Кількість голів значення не мала. Чому збірна не перейшла на гру у два форварди на останні 10-15 хвилин? Виходить, що у тренерського штабу просто не було плану Б. Італійські команди три-чотири рази за матч змінюють тактичну схему. А ми догравали гру за тої ж тактичної схеми, що і починали.

Петраков в юнацьких збірних в центрі атаки використовував Попова як силового форварда. Чому цього він не зробив із Уельсом? Чому не потрапив до заявки Сікан? Ще можна згадати про Гармаша та Бесєдіна, які виявилися непотрібними після збору команди в Словенії.

У збірній України є непоганий вибір  гравців. Можна моделювати різні ситуації. Луческу добре використовував Шапаренка в ролі джокера для посилення гри. Десь це відбувається у національній команді. Але випускати Мудрика, коли потрібно відіграватися – це повний треш. Всі знають, що вінгер «Шахтаря» залежний від простору та при позиційній атаці проти силових суперників з нього більше проблем (через втрати), ніж користі. Іншими словами, я бачу роботу Петракова (гравці мотивовані, впевнені у собі), але не бачу роботи його штабу. В тактичному плані та побудові гри великі запитання не лише до Олександра Васильовича, а й до асистентів головного тренера.

***

Чи варто змінювати Петракова після програної кваліфікації? 50 на 50. Тренер несе відповідальність за результат. Але ми маємо розуміти, що у нас суперником була Франція. Шансів випередити чинних чемпіонів світу у боротьбі за перше місце було обмаль. Ми програли стики. Отже, можна звільняти? Мабуть, так, але звільняти за однієї умови – його місце має зайняти тренер вищої кваліфікації.

А із цим проблеми. Іноземець сьогодні до нас не приїде. Відкидаємо цей варіант відразу. Ребров або Вернидуб? Легенда «Динамо» був головним кандидатом на посаду після відходу Шевченка, але не зміг розірвати контракт із «Аль-Айном». За повідомленнями ЗМІ, він близький до продовження угоди з чемпіоном ОАЕ ще на рік.

Не секрет, що Ребров на Близькому Сході отримує пристойні гроші. Подейкують, що близько чотирьох мільйонів євро на рік. Потрібно говорити, що зарплата Петракова в збірній України в десятки разів менша? Знову ж таки, за неофіційною інформацією Петраков отримує 120 тисяч доларів на рік. Є доцільність в УАФ зараз йти на запрошення Реброва, коли на вулиці війна та до відбору на Євро ще майже рік? Відповідь тут очевидна.

Постають також інші кандидати – Юрій Вернидуб, Віктор Скрипник. Це більше клубні тренери. Якщо вірити ЗМІ, то вони працевлаштовуються в нових командах цього літа. Значить, їх ніхто серйозно не розглядає на рівні національної команди.
Вернидуб зробив диво, коли вивів «Шериф» до ЛЧ та обіграв «Шахтар» з «Реалом». Вернидуб не має досвіду роботи на рівні збірних. Йому потрібен час для адаптації та притирки до роботи із збірною. Навряд чи збірна України з приходом Вернидуба суттєво зміниться. Вернидуб – гідна та принципова людина, але, на мою думку, підняти рівень національної команди він навряд чи зможе.

Скрипник показував чудовий футбол із «Зорею». Це тренер розвитку та прогресу. Він вміє зробити хорошу «роздягальню», щоб гравці могли показувати свої найкращі якості. Йому не вистачає піару та агентського лобі. Тому поки працює тільки на такому рівні. На відміну від Петракова, колишній тренер «Зорі» теж ніколи не працював на рівні збірних. Тут є свої ризики та потрібен час.

***

Цілком можливо, що наступним тренером збірної України після Олександра Петракова буде … Руслан Ротань. Звісно, що не зараз, а через декілька років. Ротань провалив перший відбір у «молодіжці», але зараз його команда має непоганий вигляд. Збірна України зіграла яскравий матч із Францією (3:3), після чого посіла друге місце у кваліфікації та зіграє з плей-офф відбору на Євро-2023. А ми не були на молодіжному Євро з 2011 року, коли головними зірками команди у нас були Ярмоленко та Коноплянка. Тож Ротаня, якщо він дасть результат з «молодіжкою», не можна скидати з рахунків.

А прямо зараз потрібно вірити у Олександра Петракова. Він такий, який він є. Інколи його захоплюють емоції, інколи він хоче бути дотепним, але виходить не дуже… Однак треба відзначити, що він свою роботу робить чесно та віддається на повну.

З ключових футболістів збірної тільки Ярмоленко та Степаненко перейшли рубіж у 30 років. Зараз перед збірною України стоїть завдання повернутися до дивізіону А Ліги націй. Група в нас дає можливість сподіватися на перше місце. Власне, по закінченні відбору в Лізі націй завершується і контракт Петракова з національною командою.

Якщо не буде першого місця, то нову угоду на початку року тренер, скоріше за все, не отримає. Очевидно, від результату і буде залежати, хто готуватиме команду до відбіркових матчів чемпіонату Європи-2024.

Сергій ТИЩЕНКО