Карапас вийшов у лідери, Нібалі знову в грі. Підсумки другого тижня Джиро

Другий тиждень Джиро д’Італія-2022 подарував нам незвично мало етапів, значущих із точки зору загального заліку. Якщо бути точним – лише один, зате який! Суботній етап до Турину на папері навіть не ставився до категорії гірських, але при цьому створював дуже сприятливі умови для безкомпромісної заруби грандів загального заліку – і реальність навіть перевершила найсміливіші очікування, подарувавши глядачам, можливо, найвидовищніший етап на Гран турах за останні роки.

Втім, значущі події на Джиро-2022 відбувалися не лише у суботу. Про все це й поговоримо.

Тиждень зіркових сходів

Другий тиждень Джиро д’Італія подарував одразу кілька сходів зірок першої величини. Ще в підсумках першого тижня «Корса роза» ми писали, що Калеб Юен претендує на звання одного з головних розчарувань гонки. Другий тиждень давав австралійському спринтеру шанси реабілітуватися, але зробити це гонщику «Lotto Soudal» так і не вдалося, і на 12-му етапі він безславно зійшов з гонки. З надією взяти реванш на Тур де Франс – поки що Юен помітно не дотягує до рівня результатів, який має видавати людина, яка претендує на звання найсильнішого спринтера світу.

На старті того самого суботнього 14-го етапу через болі в спині зійшов з Джиро чемпіон гонки 2017 року Том Дюмулен. Перед початком гонки у Будапешті багато говорилося про те, що нинішня Джиро – можливо, останній шанс Дюмулена перезапустити свою кар'єру багатоденника після важкої травми коліна у 2019 році.

Проте зробити це гонщику «Jumbo Visma» не вдалося - з боротьби за загальний залік він вибув на першому ж гірському етапі. Так, після цього була досить успішна участь у відриві на сьомому етапі. Сам Дюмулен фінішував четвертим, а перемогу здобув його партнер по команді Кун Баувман.

В окремі дні боротися за перемоги нідерландець все ще здатний, особливо в розділках, але його перспективи як генеральщика дійсно виглядають дуже туманними. На це й сам Дюмулен натякав у своїх інтерв'ю, говорячи про те, що підготовка до боротьби за загальний залік Гран турів вимагає виконання величезних обсягів тренувальних робіт, до чого він зараз психологічно не готовий. А пауза в кар'єрі, яку Том брав протягом минулого сезону, є найкращим підтвердженням цих слів.

Проблема для «Jumbo Visma» ще й у тому, що не спрацювала і їхня друга ставка на загальний залік – Тобіас Фосс, який, як і Дюмулен, вже на Етні попрощався з надіями другий рік поспіль заїхати до топ-10 загального заліку Джиро. Наразі переможець Тур де ль'Авенір-2019 аванси, які автоматично видаються володарям такого досягнення, не виправдовує. Тут достатньо лише сказати, що у попередні два роки перед Фоссом Тур де ль'Авенір вигравали Еган Берналь та Тадей Погачар – гонщики, які вже на той момент на двох виграли три Тур де Франс та одну Джиро.

З погляду нинішньої «Корса роза» найбільш значущим був усе ж таки схід не Юена і не Дюмулена. 13-й етап у п'ятницю став фатальним для Ромена Барде – лідер DSM припинив боротьбу у гонці через хворобу. А після першого тижня ми не безпідставно ставили француза до топ-3 претендентів на перемогу – на нинішній Джиро він був у своїй найкращій формі за останні роки.

Ну і, звичайно, особливим пунктом можна назвати схід Біньяма Гірмая, який на 10-му етапі примудрився спочатку створити історію, ставши першим темношкірим переможцем етапу на Гран турах, а потім зійти з Джиро з максимально безглуздої причини: на церемонії нагородження пробка від шампанського влучила йому в око і завдала серйозної травми, несумісної з продовженням гонки.

«Bora Hansgrohe» - найсильніша команда в гонці

За підсумками першого тижня ми відзначали, що «Bora Hansgrohe» залишається, можливо, єдиною командою в пелотоні відразу з двома реальними претендентами на високі місця в загальному заліку. І прогнозували, що німецька команда надалі намагатиметься розігрувати свою чисельну більшість, по черзі атакуючи зусиллями Джея Хіндлі та Емануеля Бухманна.

Події другого тижня показали, що «Bora Hansgrohe» взагалі є найсильнішою командою в пелотоні нинішньої Джиро. Здивував не лише цей факт, а й те, яким чином підопічні Ральфа Денка вирішили використати свої ресурси. Досить несподівано вони вирішили діяти не як андердоги, а з позиції сили.

Левова частка досягнення в видовищності 14-го етапу - саме на рахунку «Bora Hansgrohe». Німецька команда задала в пелотоні воістину інфернальний темп, який ще в середині етапу розірвав групу на шматки. Головну ставку Ральф Денк вирішив зробити на Джея Хіндлі, і австралієць зараз вважається одним з двох головних претендентів на перемогу в Джиро.

26-річний австралієць настільки сильний уперше з тієї самої Джиро-2020, де він вперше по-справжньому заявив про себе, ставши другим у загальному заліку. На останній день відпочинку він пішов другим у загальному заліку всього із 7-секундним відставанням від лідера. І шанси відіграти цей крихітний гандикап – більш ніж реальні.

Що стосується другого капітана «Bora Hansgrohe», Емануеля Бухманна, то він йде в загальному заліку сьомим з відставанням в 1 хвилину і 58 секунд. Таке становище, безумовно, залишає 29-річного німця у боротьбі за найвищі місця. Але блискуча форма Хіндлі і ведення «Bora Hansgrohe» боротьби з позиції сили (що часто пов'язане з досить чіткою внутрішньою ієрархією в команді) явно говорить про те, що при необхідності у вирішальний момент Денк готовий пожертвувати особистими амбіціями Бухманна заради можливої ​​перемоги Хіндлі.

Карапас захоплює лідерство

За підсумками першого тижня Джиро ми писали про те, що Річард Карапас виглядає недостатньо переконливо для статусу фаворита №1 у загальному заліку. Проте виступ еквадорця на другому тижні став переконливою відповіддю на таку критику, і на старт вирішального, третього тижня він вийде у рожевій майці лідера.

На 14-му етапі до Турину Карапас показав усю свою силу і під час останнього проходження Суперги видав дуже потужну атаку, на яку ніхто не відповів. Капітан «Ineos Grenadiers» того дня дійсно виглядав дуже потужно, але все ж таки свої сили трохи переоцінив. На 12-кілометровому силовому відрізку між Супергою і заключним підйомом на Колле делла Маддалена групі переслідувачів вдалося втримати розрив на менш ніж 30 секундах, змусивши Карапаса витрачати сили на роботу самотужки. І на останньому перевалі дня перекластися до нього змогли Хіндлі, Вінченцо Нібалі та Саймон Єйтс, які пізніше поїхав за сольною перемогою на етапі.

Сили свої Карапас цього дня витратив не зовсім раціонально, але продемонстрував свій найвищий рівень поточної форми. Враховуючи прекрасне відновлення Річарда, на третьому тижні ситуація для нього точно не повинна погіршитися. Головною проблемою для олімпійського чемпіона Токіо може стати той факт, що вперше за тривалий час у його розпорядженні – не найсильніша команда в гонці. Капітанам «Ineos Grenadiers» у такій ситуації доводиться бути дуже нечасто.

Нібалі повертається в гру

За підсумками першого тижня ми відзначали провальний старт Джиро для Вінченцо Нібалі та зростання форми легендарного ветерана, який на дев'ятому етапі до Блокхауса був уже майже на рівних із грандами загального заліку. Після цього можна було розраховувати на те, що протягом другого тижня гонщик «Астани» продовжить додавати, і це в результаті сталося.

Більше того: масштаби прогресу Нібалі відверто вразили, і зараз 37-річний італієць, незважаючи на майже 3 хвилини відставання, знову сприймається як один із претендентів на найвищі місця у загальному заліку. Можливо, навіть на перемогу. Так, 3 хвилини відставання – це багато, але неймовірно важкий третій тиждень та динаміка форми Нібалі дають можливість його багатомільйонній тіфозерії помріяти про великі звершення. Тим більше, що досвід епічних камбеків у Вінченцо теж є: Джиро-2016 ніхто не забув.

На 14-му етапі до Турину Нібалі боровся на рівних із Карапасом та Хіндлі – побачити такий ренесанс «Мессінської акули» мало хто розраховував. У такій формі капітан «Астани» готовий на третьому тижні боротися за перемоги на етапах навіть у очному протистоянні з іншими грандами. З точки зору загального заліку проблемою для Нібалі може стати відносна слабкість «Астани», яка вже втратила двох важливих бійців – Валеріо Конті та Мігеля Анхеля Лопеса, котрий взагалі планувався на роль капітана команди.

На тлі такого відродження Нібалі мало хто звертає увагу на блискучий виступ його ще більш вікового співвітчизника, Доменіко Поццовіво. «Пулічіно» тихою сапою зараз замикає топ-5 загального заліку, випереджаючи того ж Нібалі. Загалом тут варто відзначити неймовірний прогрес команди «Intermarche Wanty Gobert» у нинішньому сезоні. У цьому плані скромний бельгійський колектив дуже нагадує торішню «Bahrain Victorious», де теж синхронно досяг помітного прогресу цілий ряд гонщиків. Проте, оцінюючи перспективи Нібалі та Поццовіво перед третім тижнем, треба завжди пам'ятати про їхній вік: з такими цифрами у паспорті італійських ветеранів у будь-який момент може спіткати кризовий день.

Ланда знову не дотягує до переможного рівня

За підсумками першого тижня Мікель Ланда по праву вважався одним із трьох топ-фаворитів нинішньої Джіро - на етапі до Блокхауса він виглядав дуже переконливо. Проте 14-й етап до Турину помітно знизив рівень оптимізму з приводу капітана «Bahrain Victorious». У вирішальний момент баск виявився нездатним боротися на рівних із Карапасом, Хіндлі та Нібалі, і програв їм 36 секунд.

Можливо, у великих горах на третьому тижні Ланда знову оживе, але поки що динаміка форми говорить не на його користь. Є для «Bahrain Victorious» за підсумками другого тижня і позитивна новина. Після неприємного падіння на старті дев'ятого етапу до Блокхауса багато хто поспішив списати з рахунків Пельо Більбао. Однак баск зумів досить швидко відновитися, і зараз виглядає, за великим рахунком, не гірше за самого Ланду, замикаючи топ-6 у загальному заліку. Якщо після першого тижня ми чекали спроб розіграти чисельну більшість від «Bora Hansgrohe», то зараз можна чекати цього від «Bahrain Victorious»: поточний стан Ланди не дозволяє команді діяти з позиції сили.

Парадоксально, але в ці два тижні мало хто говорить про Жоау Алмейду та його шанси, незважаючи на те, що капітан «UAE Emirates» зараз замикає топ-3 загального заліку. Хоча, варто сказати, що така мала кількість уваги до португальця – закономірний результат його максимально пасивного ведення гонки у ці два тижні. Алмейда їде від глухої оборони, і в умовах нинішньої Джиро за такого стилю ведення гонки шансів на перемогу відверто мало.

На відміну від минулого року, португалець не провалився на старті Джиро. Проте проблема гонщика «UAE Emirates» у тому, що свій поки що найкращий Гран-тур у кар'єрі він проводить тоді, коли маршрут йому не підходить категорично. Загалом в останні роки Джиро, всупереч стереотипам, давала набагато більше шансів проявити себе багатоденникам з ухилом у бік розділки, ніж Тур де Франс. Однак нинішньої Джиро це не стосується: лише дві короткі розділки, та й обидві з помітними складнощами рельєфу, що дозволить чистим гірникам мінімізувати свої втрати. І в такій ситуації захисна манера ведення гонки Алмейди до перемоги його навряд чи призведе. Тим більше, що складається повне враження, що Жоау зараз вичавлює із себе все, що є, і додати на третьому тижні не здатний.