Перемога з помилками: тези та міркування щодо матчу Емполі – Україна

Пізно ввечері у вівторок збірна України провела другий товариський матч в рамках підготовки до півфінального поєдинку кваліфікації на ЧС-2022 проти Шотландії. Суперником команди Олександра Петракова став «Емполі», який завчасно вирішив турнірні завдання у Серії А, зберігши прописку на наступний сезон, внаслідок чого люб'язно погодився перевірити сили на фоні «синьо-жовтих».

Загалом цю гру не варто аналізувати надто серйозно, бо футболісти збірної України все ще перебувають на шляху до повернення колишніх кондицій. Помилок, як і проти «Боруссії» Менхенгладбах, у наших все ще вистачає, але до фінального свистка на табло зберігся переможний для «синьо-жовтих» рахунок (3:1), що не може не тішити. Як мінімум ментально до дуелі з шотландцями ми підходимо у непоганому стані.

Що ще можна виділити за підсумками вчорашньої гри?

1. Головний привід для занепокоєння – гра в обороні

Напередодні четвірку футболістів оборони у збірній України склали Караваєв, Забарний, Попов та Матвієнко, й «Емполі» фрагментами вдавалося поганяти наших гравців, змушуючи помилятися. Насамперед, кинулася в очі проблема із взаємним підстрахуванням. Центральним захисникам не вдавалося забезпечити спокійні підключення фулбеків в атаку, бо при втраті м'яча нашими італійці майже відразу ж завантажували його у вільні зони, і це вже на перших хвилинах мало не дало плодів. «Емполі» на старті поєдинку міг забивати двічі, а тому емоції Петракова на «бровці» у цих епізодах цілком зрозумілі.

Читайте також

Ударний початок другого тайму. Збірна України обіграла Емполі

Важливо відзначити, що «Емполі», незважаючи на своє перебування в нижній половині турнірної таблиці Серії А, зовсім не є типовим аутсайдером. Ця команда має свою філософію і намагається максимально грамотно розпоряджатися м'ячем, особливо у фінальних фазах організації атак. Наприклад, за передачами у розріз «Емполі» посідає четверте місце в нинішньому сезоні Серії А з показником у 316 пасів (вищий він лише у «Інтера», «Мілана» та «Лаціо»), а за так званими «розумними передачами» підопічні Ауреліо Андреацоллі знаходяться на сьомому рядку у своєму національному турнірі, відразу після «Лаціо», «Інтера», «Мілана», «Аталанти», «Верони» та «Наполі». Зауважте, що в обох випадках «Емполі» знаходиться вище за визнаного італійського гранда «Ювентус», нехай останній зараз і переживає не найкращі часи.

Саме відсутність підстраховки та розконцентрація наприкінці першого тайму призвели до гола у ворота збірної України. Після втраченого гольового моменту Циганковим, «синьо-жовті» не встигли швидко зосередитись на миттєвій атаці суперника, і той виявився безжальним. У другому таймі загалом ситуація налагодилася, хоча хаосу, особливо у центральній зоні, вистачало. Тому Петракову належить як слід поламати голову, як щодо кадрової складової оборонної компоненти, так і щодо тактичної підкованості й обізнаності конкретних виконавців.

2. Ключова конкуренція намічається у центрі поля

Матчі проти «Боруссії» Менхенгладбах та «Емполі» довели правоту тих експертів, котрі кілька останніх сезонів стверджували про талант хавбека «Дніпра-1» Олександра Піхальонка. І справа не лише у двох забитих м'ячах, якими півзахисник, безперечно, привернув до себе додаткову увагу. Піхальонок – це той типаж гравця, який може бути корисним, як при схемах і веденні гри штабу Андрія Шевченка, що пішов зі збірної, так і при нинішніх вимогах Олександра Петракова.

Крім відмінної працездатності, Піхальонок - це, перш за все, центральний півзахисник із вбудованим мікрочіпом останньої моделі, який і дозволяє Олександру часто опинятися у фокусі уваги. Обидва його забиті м'ячі стали наслідком того, що Піхальонок має прицільний і сильний удар, а головне – не боїться його використати. Крім того, Піхальонок входить до топ-5 УПЛ-2021/22 за кількістю виконаних розумних передач (20), поступаючись лише Буяльському (33) та Циганкову (29). Але саме Олександр є беззаперечним лідером за точністю таких пасів – 70%! Наприклад, у того ж Буяльського вона дорівнює лише 45%. Тому ефективність роботи – це те, чим хавбек «Дніпра-1», напевно, підкупив Петракова та його асистентів.

Втім, проти Шотландії, найімовірніше, у центрі поля зіграють досвідченіші метри – мова, звичайно, про Зінченка та Маліновського. Хоча сам факт якісної роботи у товариських матчах Піхальонка говорить про те, що у цій зоні в «синьо-жовтих», на щастя, не повинно виникати особливих проблем. Як мінімум на заміну Олександр може вийти спокійно, забезпечивши при цьому виконання всіх тренерських планів, які можуть виникнути у центральній зоні.

3. Мудрик ліворуч – безальтернативний

Після фактичного заходу кар'єри Євгена Коноплянки у збірній виникла виразна проблема з лівим вінгером. Але тепер вона, схоже, буде вирішена за рахунок 21-річного таланта «Шахтаря» Михайла Мудрика, на котрого нині дуже активне трансферне полювання веде «Баєр».

Мудрик проти «Емполі» був надзвичайно активним, особливо в першому таймі. Через нього часто будувалися атаки «синьо-жовтих», особливо коли наші виходили вперед за допомогою довгих передач. За рахунок швидкості та техніки Мудрик забезпечував Україні певну перевагу, а збираючи на собі по два-три опоненти, непогано за допомогою пасу знаходив вільних партнерів. Остання якість – мабуть, головне досягнення Михайла, адже раніше він надто захоплювався індивідуальною роботою. Зараз від Мудрика менше безпосередньої небезпеки воротам суперника, натомість він виглядає повноцінним лідером команди. Якщо і Циганков за найближчі пару тижнів набере свої найкращі кондиції, то за фланги збірної України у матчі проти Шотландії не доведеться переживати.

4. На Петракова чекає ще багато роботи

Найближчими днями тренерський штаб збірної України на чолі з Олександром Петраковим має ще багато роботи зі своїми підопічними. Насамперед, фізично команда не виглядає повноцінно готовою до дуелі із Шотландією. Логічно, що після серйозної паузи деякі наші гравці перебувають не в кращому тонусі, та й травматизм – це, швидше за все, наслідки цього фактору.

Водночас, Петракову належить знайти тонку грань, щоб вивести підопічних на максимум нинішніх можливостей, але при цьому не «загнати» на повну. Проти «Емполі» інтенсивність футболу помітно впала у другій половині другого тайму, а проводити більше замін тренерський штаб не поспішав, пам'ятаючи про необхідність зіграти вже сьогодні, у середу, ще один спаринг проти хорватської «Рієки».

Десь через тиждень до збірної приєднаються інші наші легіонери, як Зінченко, Миколенко та Маліновський, котрі апріорі знаходяться майже на піку своїх можливостей. І привести всю цю різномасту команду до спільного знаменника, причому як з фізичної, так і з психологічної точок зору – чи не ключове завдання для Петракова. Можна ризикнути припустити, що навіть питання тактики у цій ситуації дещо відійдуть на другий план...

5. Потрібні ще спаринги

Гра з «Емполі» довела, що між гравцями збірної України зараз немає належного рівня порозуміння. Це призводило і до помилок в обороні, і до неточних передач, і до відсутності забігань у вільні зони, коли вони створювалися зусиллями інших наших футболістів. При цьому «Емполі» став хорошим лакмусом, який і показав рівень готовності та проблем, що існують у нашій збірній. Команда середнього рівня, але з дуже чіткою і грамотною структурою гри, нехай і програла маститішому опоненту, яким є збірна України, але дала тому важливий обсяг інформації для роздумів. Такий спаринг можна назвати якісним та потрібним.

Якщо подібний рівень опору Україні доставить сьогодні «Рієка», то Петраков майже напевно буде задоволений. Щоправда, до гри з Шотландією залишатиметься ще два тижні, а тому потрібні нові спаринг-партнери. Кажуть, що є контакти з деякими африканськими збірними… Навряд чи останні зараз зможуть виставити проти нас оптимальні склади, та й за стилістикою футболу на африканському континенті не так багато команд, здатних імітувати гру Шотландії, але… Якщо не буде можливості змоделювати тактику, то хоча б з'явиться додатковий шанс покращити фізику та рівень командних взаємодій.