Мудрик та Шахтар: піти не можна, залишитися

Півзахисник «Шахтаря» Михайло Мудрик зараз на слуху. Швидше, навіть не так: він «рве» наш нинішній інформаційний простір, який порядком відвикнув за місяці війни від позитивних емоцій та епітетів.

Чергові «вісти» на свою користь молодий «гірницький» талант додав після спарингу національної збірної України проти гладбахської «Боруссії». У грі проти німецького клубу Михайло дебютував у головній команді країни – і одразу ж «герой дня». Мудрик – «машина», «феномен», «мужик». Таких і подібних характеристик про 21-річного гравця «Шахтаря» зараз – хоч греблю гати. І не скажеш, що не заслужив. Заслужив, чого там. Його гра в матчі проти «Боруссії» – справді потужна та свіжа. І справді не хлопчика, а чоловіка.

В принципі, останні півроку Мудрика можна сміливо називати головним українським футбольним прогресом. Нагадаю, що саме цього хлопця вболівальники донецького клубу визнали найкращим футболістом «Шахтаря» листопада та грудня. До того ж, саме Михайло удостоївся овацій на «Сантьяго Бернабеу» від тамтешніх уболівальників після гри – програної «Шахтарем» – із «королівським клубом».

Загалом, Мудрику шана та повага. Однозначно. І якщо потрібно, свої п'ять чи скільки там копійок до загального елейного хору, який прославляє наше юне футбольне дарування, я теж вставлю. Без зайвих розділових знаків.

Але повторювати за колишнім (чи все-таки ще чинним?) наставником «гірників» Де Дзербі мантру про те, що найближчим часом Михайло Мудрик виграє «Золотий м'яч», я не поспішав би. Як і не поспішав би стверджувати те, що Мудрику кров із носа треба йти з «Шахтаря». Нижче спробую порозумітися.

ФК Шахтар. Михаило Мудрик та Роберто Де Дзербі

***

Справа в тому, що цей хлопець був завжди на виду. І не обов'язково той «вигляд» – суто футбольний. Він привертав загальну увагу ще три-чотири роки тому, коли робив перші кроки у «дорослому» футболі. Адже у нас як часто буває: якщо пацан у 17-18 років дебютує у складі «Шахтаря» або «Динамо», то це все: однозначний талант, однозначний гравець для першої команди. Ну, і таке інше.

Зізнатися, тоді, в 2018-2019 роках, особисто я не бачив чогось по-справжньому видатного в грі Мудрика. І не тому, що я погано бачу, а скоріше через те, що не найкраще «зображував» наш сьогоднішній герой. Він не був готовий до гри за першу команду «Шахтаря». Тому й вирушав до оренди. Спочатку – у київський «Арсенал», що канув в Лету, потім – у «Десну».

І там, і там Михайло вирізнявся насамперед класною зачіскою. Це не моя особиста характеристика. Моєї доньки, яка плюс-мінус його ровесниця.

А ще він відзначався відмінним умінням карбувати м'яч. Ну тим, що називається футбольний фрістайл. Бачив особисто: віддаю належне. Та й, подейкують, його соцмережі «дуже прокачані». Знов-таки, зі слів моєї дочки. А я їй у цих питаннях беззастережно довіряю.

Ось, власне, і все щодо ранніх футбольних талантів «раннього» Михайла Мудрика. За чутками, іноді у нього були негаразди з «ігровою дисципліною» (особливо під час перебування гравцем чернігівської команди), але хто з нас не мав подібних проблем у молодості?

З цього приводу прийнято вважати, що тренери, які працювали з «Шахтарем» до Де Дзербі (Фонсека, Каштру), не зуміли (або не захотіли) знайти підхід до Мудрика. А ось синьйор Роберто взяв і знайшов. Значить, він хороший, а ті двоє – погані.

Ні, не значить. Від слова «зовсім». Тому що той «Шахтар», який «португальський», і той, який ще недавно був (чи намагався ним бути) «італійським» - це зовсім різні команди. Там були Тайсон і Марлос у всій красі, Соломон і Тете на підході. У ту команду Мудрик просто не «виходив на зріст». Йому потрібно було банально подорослішати, обрости «м'язовою масою». Стати по-футбольному мудрішим, вибачте за тавтологію. І більш злим, вибачте за прямоту.

І тут обов'язково треба віддати належне Михайлу: оренди його не зламали. На відміну, скажімо, від не менш талановитого Вакули. Вони його загартували. І тут з'явився Де Дзербі, який і завершив огранювання діаманта: він став більш командним гравцем, окрім швидкості, у нього з'явилася думка і бачення поля. Загалом, хлопець справді виріс за ці півроку. І він напевно виріс би ще більше, якби не війна. І ось тепер, як мені здається, настав час відповісти на головне питання стосовно Мудрика: чи потрібно йому йти з «Шахтаря».

***

Якби у нас все було нормально, тобто кацапстан не вторгся на нашу землю, а чемпіонат проходив за графіком, Мудрик і далі визнавався б гравцем місяця. Це, як мінімум. І ні про який продаж футболіста, який продовжив контракт із клубом до кінця 2026 року, не могло бути й мови. Але зараз ситуація кардинально інша. «Шахтарю» потрібно залишатися на плаву – через втрату основного бізнесу власником клубу, і, як наслідок, через відтік легіонерів. «Гірники» зараз віддають свої «ліквіди явно за «непридатними» цінами. Наприклад, Нерес переходить у «Бенфіку» за «смішні» гроші (якщо врахувати рівень цього бразильця, і за яку суму він був куплений у «Аякса»). І черговим «швидко порченим» товаром на шахтарській «полиці» може виявитися і Мудрик.

Кажуть, що до нього виявляють підвищений інтерес «Брентфорд», «Байєр», «Мілан» та «Бенфіка». Перший та останній клуби з цього списку навряд чи підійдуть Михайлу за «профільними» показниками. Та й з погляду клубних домагань тут також можуть бути питання. «Мілан» та «Байєр» - інша справа: обидві команди заточені на видовище, на атаку, обидві гарантували собі наступного сезону Лігу чемпіонів. Але сіль у тому, що навіть у разі ангажементу в Мілан або Леверкузен, Михайлу навряд чи вдасться влитися в основу. Там конкуренція – дуже серйозна. А акліматизацію та адаптацію ніхто не скасовував. Тим більше, у такому ніжному віці.

Так, якщо сам хлопець має намір однозначно піти, а умовний «Байєр» може запропонувати за нього не умовні двадцять мільйонів євро, ну, лише в такому разі можна відпускати. Якщо фінансове становище «Шахтаря» справді дуже складне і в якийсь момент переговорів нерви можуть не витримати…

Але якщо не все так погано, то, як на мене, Мудрику краще залишитися. Мені складно сказати, де гратиметься новий сезон УПЛ. І чи він взагалі гратиметься. Але те, що «Шахтар» у новому сезоні гратиме у групі Ліги чемпіонів – у цьому я жодної хвилини не сумніваюся. І ось у тому «Шахтарі» Мудрик – за правильного підходу – може виконувати в команді роль першої скрипки. У команді, яка складатиметься практично з українських футболістів. У команді, яка фактично уособлюватиме український клубний футбол. Йому ще є, що доводити саме у «Шахтарі». І є куди зростати. Адже він - рослина витончена, що вимагає особливого догляду, а не загального гребінця.

Нехай лишається. Він здатний вийти на новий якісний рівень і з «Шахтарем». А в такому разі умовний «Байєр» від нього нікуди не подінеться.