Гарсія пройшов Тагое, але було важко. Все через емоційність Райана

Райан Гарсія повернувся після річної перерви. В неї американець зірвався сам – сказав, що у нього складності психологічного характеру, депресія, і взяв паузу. Можна собі дозволити, коли тобі немає і двадцяти п’яти.

Повернення проти Тагое здавалось правильною затією, щоб не стояти на місці, а виходити на конкурентного суперника одразу. Так воно і вийшло, хоч сам поєдинок до повторного перегляду радити не буде ніхто.

Гарсія переміг, але міг виглядати краще. Райан занадто сильно зарядився на удар

Еммануель Тагое ще до поєдинку виглядав, як суперник, який не дасть відпочивати в ринзі нікому. І Гарсії – також. Занадто він незручний, а на ближній дистанції може насипати кому завгодно. Реалізувати вдалось лише першу частину твердження.

З перших секунд Райан продиктував умови поєдинку – він йтиме вперед, давитиме, а візаві має щось із цим придумати. Саме так. Іншого варіанту у Еммануеля не було – він просто занадто малий антропометрично, щоб змінити цю історію.

Можна було б спробувати змінити її за рахунок боксу. Провалювати очевидні атаки молодого суперника і одразу контратакувати. Намагатись більше працювати по корпусу і в інфайтингу, але нічого не вдалось. Моментально контрити Тагое не встигав, працювати більше на ближній дистанції не давав суперник.

Це вилилось у велосипедне шоу, де один біжить спиною вперед у намаганні просунути щось супернику назустріч, а другий наздоганяє, але якось одноманітно та сумно. У другому раунді ця ситуація могла бути змінена – через нокдаун. У безладній атаці Райан все ж дістав суперника боковим. Не сильним, але достатнім, щоб покласти того на підлогу. Еммануель не розізлився, а, навпаки, почав обурюватись – вважав, що його суперник штовхнув, а не вдарив.

Наступні раунди так і продовжувались. Абсолютний місматч, де маленький боєць не може зрозуміти, що йому робити, а великий – як. Гарсія розчарував також. Жодної ідеї в атаках не було. Він бігав за візаві, як ображений ревнивець, намагаючись вдарити сильніше. І якщо раніше це працювало, то з рухливим опонентом, який і корпусом, і блоками захищається на хорошому рівні, шансів на успіх ставало все менше і менше.

Райан діставав. Іноді супернику прилітало, але голова тримала, а по-справжньому сильно і вчасно американець попав усього декілька разів за бій.

Більше того, після середини бою Тагое зрозумів, що візаві б’є сильно, але не так, щоб катастрофічно. Принаймні, у нього виходить йти від ударів та не страждати. Звісно, такі справи підводять до того, що час контратакувати. І Еммануель почав діяти – боязливо, мало, але все одно сунути суперника назад час від часу. Принципово це нічого не змінювало. Просто стало зрозуміло, шо Райан своїми можливостями не скористався.

Ближче до кінця поєдинку Гарсія все ж влучив. Він вицілював лівий боковий і правий прямий весь бій, і от нарешті прилетіло – справа. Тагое захитало, але замість впевненого доведення розпочатого до кінця, Гарсія кинувся на суперника, наче то був його єдиний шанс на перемогу. Отримав з цього взагалі нічого. Багато клінчів, нуль донесених ударів, суперник, що відновився. Бій закінчився рішенням суддів – Гарсія забрав майже всі раунди в поєдинку, який передивлятись не хочеться.

Насправді, якось так бій проти Тагое і мав пройти. Про перерву говорити не хочеться – Райану замало років, щоб розкачуватись, як Головкін. Просто Еммануель – незручний боєць. Більше здивував план на бій від американця – просто перерубати візаві. Це точно не той суперник, з яким варто було розраховувати на успіх за такого плану. Але його команда вирішила, що так – добре. Проти більш різностороннього бійця може бути важче.

Що далі?

Тагое продовжить боксувати, як і раніше. Він програв фавориту. Його не нокаутували і не сильно побили – розсічення і все. Ніяк на рейтинги Еммануеля це не вплине.

Гарсія ж ставить перед собою найвищі цілі, тому має відповідати ним. Один із наступних варіантів – Джозеф Діас-молодший. Не найбільший суперник, порівняно з Гарсією, але точно більш скілловий.

Райан говорить про Камбососа, Лопеса та Хейні, але поки не час. У Хейні свої справи, Камбосос теж зайнятий, причому з бронню Ломаченком наперед. Та і сам Гарсія не готовий.

Хлопець впертий, фізично сильний, хороший боксер. Але з самоконтролем треба щось робити. Кидати злі погляди на суперника перед поєдинком – це добре. Не добре вести себе так само, коли явно бій не йде за твоїм планом.