Олександр ФІЛІППОВ: «Хіба люди так роблять? Це дикі тварюки»

Український форвард Олександр Філіппов, який виступає за «Ригу», розповів про своє ставлення до вторгнення орків до нашої країни.

«Те, що почалося 24 лютого, дуже тяжко переживати. Особливо важко було у перші дні. Практично неможливо було переключитися на роботу - голова повернена в інший бік, убік від футболу. Ми з моєю новою командою – ФК Рига – були на зборах. І тут мені зателефонувала дружина і розповіла про те, що росіяни бомбять Київ.

Дружина разом із дитиною жили у Чернігові – по суті, це рідне для мене місто. На мої запитання по телефону, як справи, син відповідав: «Йдуть бої. Ходили до бомбосховища». Це було страшно чути від п'ятирічного сина. Сім'я була в місті приблизно 10 днів від початку вторгнення, спочатку не було куди їхати, потім боялися самої дороги, говорили, що вона замінована. Останньою краплею став вибух у сусідньому будинку після того, як скинули ракету з літака. Вони дуже злякалися, особливо дитина, йому досі сниться сон, як ракета падає на місто. Того ж дня мені зателефонував Денис Безбородько – мій колишній партнер по Десні: він знав, що моя сім'я ще у Чернігові, і запропонував допомогу з виїздом, за що я йому дуже вдячний! Адже поки що мої були в цій небезпечній зоні, я дуже переживав! Потім ще багато інших людей допомагали дістатись дружині із сином до Латвії. І Максим Імереков прийняв у Вінниці, а наші друзі із Бельгії допомагали доїхати від кордону до аеропорту Варшави.

Взагалі, це жах. На голову не налазить, що росіяни роблять в Україні – це найм'якше, що я можу сказати. Я щиро не можу зрозуміти – що в них у головах, чи є в них душі? Як можна бомбити мирних людей, знищувати міста, причому робити це свідомо? Хіба так люди роблять? Це дикі тварюки. Вони кажуть, що прийшли до нас від когось захищати нас. Ці люди – зомбі».