Чому ФІФА не забанила росію

Це мало статися. Але не сталося. На нещодавньому Конгресі ФІФА (головному законодавчому органі міжнародної футбольної федерації) питання про усунення або хоча б призупинення членства рашки навіть не порушувалося. Хоча перед початком засідання обізнані джерела, причому із самого кацапстану, стверджували, що їхню країну забанять. Мовляв, на такому рішенні наполягає УЄФА. Та й інші континентальні футбольні спілки підтримують суворий, але справедливий вердикт.  

Але в результаті нічого такого не сталося. Більше того, питання про усунення росії в будь-якій формі навіть не порушувалося: воно не було включено до порядку денного. Так, цей порядок денний міг бути змінений вже в ході дискусій, так би мовити, ініціативою «з голосу», але й цього не сталося.

Вже після завершення засідання Конгресу глава ФІФА Інфантіно, відповідаючи на прес-конференції на найбільш актуальне питання – чому ж кацапів не послали слідом за їхнім військовим кораблем, відповів таке: «Виключити росію з ФІФА – не варіант. Якщо ми не збиратимемо людей разом під час наших засідань, тоді нам краще зупинити нашу діяльність і йти додому. Можу лише закликати лідерів до діалогу та деескалації конфлікту».

Так, саме так – «не варіант». І саме так – «конфлікт» - про війну, що зараз триває в Україні. До речі, головний світовий футбольний чиновник неодноразово згадував у своїй «тронній» промові нашу країну. Але й словом не обмовився про війну, про рашистське вторгнення, жодного разу й напівнатяком не назвав кацапів агресорами. Максимум, що він зміг із себе видавити, то це те, що «в Україні відбуваються жахливі події». І відразу додав, що «конфлікти продовжуються і в інших частинах світу, і про них ми не повинні забувати». І що «ми маємо бути терпимими до всіх». А коли «цей страшний конфлікт закінчиться, як і інші конфлікти», ось тоді, за словами цього сцикуна, «ми будемо на передньому плані – і в Україні, і де завгодно ще у світі».

Подібна позиція – нижче за усіляку критику. Це позиція страуса, який сховав свою голову в пісок. В даному випадку я ледве стримую себе від обурення і бажання сказати пару аж ніяк не ласкавих слів на адресу колишнього «керуючого кулями» за хитрого діда Блаттера.

Але, водночас, зізнаюся, що особисто я й не очікував праведної сміливості та порядності від нешанованого мною пана Джанні. І ось чому.

Не секрет, що його контора пов'язана якщо і не кров’ю, то як мінімум мільярдами доларів з путінською клоакою під назвою росія. Незважаючи на голоси розуму з боку деяких авторитетних організацій та країн, насамперед Британії та США, позбавити кацапів на тлі їхньої анексії Криму та вторгнення до українського Донбасу права проведення ЧС-2018, ФІФА цього не зробила. Більше того, її президент усіма можливими способами відстоював за рашистами це право, а після завершення Мундіалю назвав його «найкращим в історії». ФІФА за проведення світового форуму на «одній шостій світової суші» отримала нечувані бариші, і можна не сумніватися, що вульгарний Інфантіно не залишився в накладі.

Крім того, у вірного зброєносця Блаттера, яким Джанні, подейкують, залишається досі, все ще є «зуб» на англійців і особливо американців, під проводом яких був повалений корупціонер Зепп. Отже Інфантіно за визначенням не збирався зробити путіну «боляче». Швидше навпаки: він зробив йому приємно (паралельно насоливши опонентам), додавши російську мову до офіційних у ФІФА. І серйозно порізавши відеозвернення президента УАФ Андрія Павелка перед членами Конгресу, прибравши нарізку про звірства рашистів в Україні, залишивши лише пряму промову до членів «курултаю».

***

Із загального контексту начебто випадає відсторонення росії від участі в плей-оф відбору на ЧС-2022? Ні. Все дуже просто: рішення не дати кацапам зіграти проти збірної Польщі було прийнято під найжорсткішим тиском самої Польщі, а також Швеції та Чехії, які перебували в одному пулі з парашою. І тиском майже всіх членів УЄФА. Тож проігнорувати всю цю лють відомство Інфантіно просто не могло. Хоча б через банальний інстинкт самозбереження.

В даному випадку потрібно розуміти і ще ось що. Перефразовуючи одного відомого кіногероя, «Інфантіно хто – просто жулик. Жуликів багато». Справа в тому, що досі у глобальному плані, і не лише футбольному, Україна сприймається як країна «третього світу». А ось росія – як одна із «наддержав». Щодо першого пункту – маячня чистої води, і ми щодня доводимо протилежне. І, звичайно ж, зрештою доведемо своєю перемогою. Щодо другого – найчистіший міф.

Але сила інерції, сила бюрократії і особливо сила страху перед кацапами навіть у їхньому «цивілізованому» суспільстві великі. Якщо ООН, НАТО, Червоний Хрест та інші шановні структури іноді бояться називати речі своїми іменами, то чому ФІФА, що прогнила наскрізь, має стати головною барикадою на шляху до вищої справедливості? Та ні в життя! Вони розраховують і надалі залишатися «поза політикою» і бути «над сутичкою». На жаль, на інше вони на цьому етапі не здатні. Так що їхня реакція цілком логічна і вписується в їхню парадигму.

Але головний прикол не в цьому. А в тому, що вже незабаром буде новий світопорядок. Вже зовсім скоро Україна переможе у вітчизняній війні проти рашизму, а на місці бензоколонки, що збожеволіла, буде хаос, плутанина і купа нових держутворень. За непотрібністю, за неможливістю чи небажанням виконувати свою історичну місію відійде у небуття ООН та інші заклади. А на їхньому місці виникнуть нові структури. Чистка обов'язково торкнеться і ФІФА, коли надбанням широкої публіки стануть темні справи Інфантіно та його спільників.

Ми обов'язково переможемо. І обов'язково дочекаємося нового світопорядку. І футбольного зокрема, де однозначно будемо країною першого світу.