Леонід БУРЯК: «Переживаю за сім'ю, боляче за країну»

Колишній футболіст та тренер «Динамо» Леонід Буряк розповів, як продовжує працювати під час війни.
 
«Всі ці три тижні я продовжую жити у Києві і нікуди не збираюся їхати. Зі мною дружина та син. Буквально вчора на якийсь час виїхав за місто і незабаром повернувся.
 
Часто приїжджаю на клубну базу «Динамо» до Кончі-Заспи. Ігор Михайлович Суркіс допомагає людям: база працює, тут багато людей – дітей із клубної академії, біженці. Усі тут живуть, сплять, їдять.
 
До 24 лютого я б ніколи не повірив, що можливе те, що сталося. Ніколи в житті! Повністю згоден із мером Києва Віталієм Кличком – тепер між українцями та росіянами ворожнеча на багато поколінь.
 
І все через одну людину, яка зазомбувала свій народ і тепер знищує сусідній. Ось під'їжджаю я до Конча-Заспи: блок-пости, втомлені люди, загальна нервова атмосфера... Це жах. Цього не може бути у ХХІ столітті. Дуже погано почуваюся. Стан прибитий. Переживаю за сім'ю. Боляче за країну.
 
Я багато в чому сприяв переходу до «Динамо» уругвайця Карлоса де Пени. Вважаю, це одне з найуспішніших придбань клубу за останні роки. Залишав Україну уругваєць вже без моєї участі: наскільки знаю, легіонери «Динамо» та «Шахтаря» потягом потрапили до Чернівців, звідти до Румунії, бразильці – додому, а Карлос через Париж – до Уругваю», – сказав Буряк.

Читайте також

Цукру вже немає. День 24. Це не санкції, а спеціальна фінансова операція