Люди спорту, допоможіть хоча б словом, якщо не можете автоматом

Сьогодні я, як і всі в нашій країні, проснувся рано. Раніше, ніж зазвичай. Почув приглушені вибухи. Прочитав стрічки новин. Зібрав «тривожний тормозок». На всяк випадок. Хоча виїжджати із Києва не збираюся. Попри те, що справжньої зброї в руках я не тримав жодного разу, за потреби я її буду тримати. І не лише тримати, а й використовувати за призначенням. Певен, що таких, як я – переважна більшість. І в Києві, й будь-де в нашій країні. І особисто мене це усвідомлення тримає в руках. І надихає.

Проте зараз не лише про це. Так чи інакше, в тій чи іншій мірі я вважаю себе причетним до спорту. Зокрема, футболу. Й мені, окрім усього іншого, було конче необхідно почути чи прочитати бодай якісь слова – слова підтримки України, себто і мене також – від зарубіжних і вітчизняних спортсменів. Особливо наших. Особливо зараз.

Мені дуже приємно за позицію Саши Зінченка, за ініціативу Руслана Маліновського і за його голи. Миколенко, Харатін, Шевченко, Циганков і навіть Луческу – дякую Вам. І іншим, багатьом іншим, кого я тут не згадав.

Читайте також

Реакція спортивного світу на війну в Україні

Але я б дуже хотів почути особисту – підкреслюю – особисту позицію з приводу вторгнення, якісь позитивні конкретні слова від Рината Ахметова, братів Суркісів, Ігоря Коломойського й інших, хто причетний до нашого спорту. Я б хотів почути лондонського страдальця Олександра Ярославського, Костянтин Жеваго – ви також не мовчіть. Дорогі наші панове, майте, нарешті, мужність проявити свою мужність. Покажіть, нарешті, власний приклад – хоча б словом, якщо автоматом ви показати не в змозі.

Хотів би дуже почути наших славетних чемпіонів світу – Ломаченка і Усика. Ви з нами, пацани? Якщо так, то озвіться із лондонських нетрів чи вершин Афону.

Ну і кілька слів – про «спорт поза політикою». Невже матч «Бетис» - «Зєніт» відбувся? Невже фінал Ліги чемпіонів має відбутися в Пітєрі? Невже УЄФА міркує лише газпромівськими мільйонами? Люди, подивіться зараз на нас. Подивіться пильно: якщо з нами сьогодні станеться щось лихе, уже завтра щось подібне станеться з вами. Тому принаймні хоча б не мовчіть.

А усіх нас, хто притомний і зуміє втримати в руках автомата, призиваю це зробити. Бо якщо не ми – то ніхто. З нами Бог і Україна.