Україна відстрілялася і стала лідером за допінгом. Як минув 14-й день ОІ

Sport.ua разом із BetWinner в спецпроекті «Олімпіада-2022» розповідає, як минув 14-й день Ігор в Пекіні.

Хотілося б сказати, що це, власне, й усе. Гонками з масовим стартом сьогодні, 18 лютого, на Іграх у Пекіні вичерпалася біатлонна програма. З нею щезли наші останні ілюзії про можливе поповнення медальної скарбнички. Срібло фристайліста Олександра Абраменка залишиться єдиним доробком України на цих Іграх. Біатлоністи ж удруге поспіль повертаються додому з порожніми руками. Враховуючи щедре державне фінансування виду спорту, треба розуміти, другої поспіль «баранки» очільникові Національної федерації Володимирові Бринзаку та іншим причетним особам без уваги не залишать. А отже найцікавіші пристрасті навколо біатлонного господарства України на обивателя очікують за підсумками нинішніх Ігор.

Також має бути реакція на чергові допінгові скандали, в які у Піднебесній вляпалися вже двоє наших атлеток. Це більше, ніж у всіх інших команд. Наразі хочеться сподіватися, що цифрою «2» кількість дискваліфікованих за вживання заборонених речовин обмежиться. Зрештою, тему українського допінгу ми вже обговорили в окремому матеріалі, тому в цьому огляді – про суто змагальні аспекти.

Збіг обставин чи закономірність?

Як і в Пхьончхані-2018, зараз у Пекіні збірна України з біатлону залишилася без нагород. Останні наші сподівання не виправдалися сьогодні, коли до п’єдесталу не дотягнулися троє наших представників у гонках з масовим стартом. При цьому Юлія Джима припустилася за складної вітряної ситуації найменшої кількості промахів (лише трьох) і посіла найвище в нинішньому сезоні місце – сьоме. Чемпіонці, француженці Жюстін Бреза-Буше, Юлія програла 1 хвилину 25 секунд. Від срібної призерки Тіріл Екгофф з Норвегії, яка здобула срібло, українка відстала на 1 хвилину 10 секунд, ще одній норвежці Марте Олсбю-Ройселанд, яка здобула бронзу, програла 41 секунду. За умови, що усі призерки, включно з чешкою Маркетою Давідовою, яка стала четвертою, зайшли на чотири кола штрафу. Правда, треба врахувати, що на першому колі Джима допустила падіння, яке відібрало в неї секунд 15 часу.

У чоловіків ситуація значно безнадійніша. Дмитро Підручний і Артем Прима, не розбивши по сім мішеней, стали 24-м і 28-м відповідно. Українці, навпаки, промахувалися найбільше поміж усіх учасників. Хоча після першої стрільби Підручний, відстрілявшись чисто, навіть знаходився у квінтеті лідерів. На фініші ж тепер уже чотириразовому чемпіонові Пекіна-2022 і п’ятиразовому олімпіоніку загалом Йоганнесові Бьо, котрий промахнувся чотири рази, Дмитро програв чотири хвилини, а Прима – п’ять. Срібло лише з двома неточними пострілами виграв швед Мартін Понсілуома, бронзу з трьома неточними пострілами здобув норвежець Ветле Крістіансен.

Якщо оцінювати ситуацію в цілому, то українські біатлоністи наче й не виглядали безнадійними. Особливо ті, хто зумів пробитися до числа 30-ти учасників мас-старту. Особливо чоловіча команда, де помітний прогрес не лише в лідерів Підручного і Прими, але й у молодих Цимбала та Дудченка. Юрай Санітра працює з командою вже другий олімпійський цикл і ця робота приносить результат.

Щодо жінок, то не можна також забувати, що взагалі не змогла виступити на Олімпіаді через позитивні тести на коронавірус Дарія Блашко, а Олена Білосюк видужала лише напередодні естафети і допомогла команді завершити виступ сьомою. Проте виглядає, що команда, яка отримує державне фінансування на рівні з топовими світовими збірними, повинна виступати трохи краще, ніж вона це робить на двох поспіль Олімпіадах. Особливо це стосується жіночої команди, де успіхи в нас були завжди, але де в останні роки ми виключно регресуємо. Регресуємо найперше через те, що питання процесу зміни поколінь, яке було актуальним ще перед Олімпіадою в Пхьончхані, залишилося невирішеним понині. Чому?

Одна з причин на поверхні – часті зміни тренерів. Фахівці, які очолюють жіночу збірну України, не встигають попрацювати на довготривалу перспективу, а розуміючи, що знаходяться на «електричному стільці» й ризикують будь-якої миті втратити роботу, хвилюються найперше про поточні успіхи. Тому й воліють покладатися на досвід представниць золотої естафетної команди зразка Сочі-2014. Підгрушна, сестри Семеренко і, особливо, помітно молодша Джима, звісно, володіють необхідним класом, щоб час від часу давати високі результати. Але вже другі поспіль Ігри показують, що на змаганнях, до яких усі суперники готуються по-особливому, одного класу мало.

Звісно, ніхто не пропонує виводити лідерок зі складу штучно. Проте вони мають розуміти, що знаходяться в конкурентному середовищі. Вони мають доводити право знаходитися в команді щоразу. Натомість у нас прийнято вважати, що достойної зміни численні біатлонні школи у Тернополі, Чернігові, Сумах, Києві, Харкові, Львові не готують. Тому й доводиться опиратися на кадрові підсилення з сусідніх РФ чи Білорусі. Якщо це насправді так і за понад десять років українським дитячим тренерам не вдалося підготувати жодної біатлоністки світового рівня, то треба задуматися, чому так відбувається.

Одна з версій – тренерські методи фахівців, які в нас працюють з дітьми, є застарілими. Раціональне зерно в цьому є, адже часто колись успішні наставники справді працюють на старому багажі, не вдосконалюються, не переймають світового досвіду, опираючись виключно на знання, здобуті в совєцьку епоху. А з того часу в спорті найвищих досягнень стався помітний прорив. Якого часто воліють не помічати. Але в тому й річ, що прорив стався не лише в методах тренувальної роботи, але й у створенні матеріально-технічної бази для тренувань. Наші ж таланти продовжують готуватися в допотопних совкових умовах, які за 30 років якщо й покращувалися, то лише косметично. Тому постає питання: чи не варто частину значних коштів, які спрямовуються на фінансування першої збірної, спрямувати на поліпшення умов для тренування дітей?

Питань багато і хочеться вірити, що після другого поспіль олімпійського провалу вони лунатимуть не лише зі шпальт преси.

Лінія Манерґейма

У чоловічому хокейному турнірі визначилися фіналісти. За золото зіграють ті дві команди, які вважалися головними фаворитами напередодні – Фінляндія і ОКР.

Першими свій півфінал виграли фіни. У властивій для цього турніру прагматичній манері вони обіграли 2:0 команду Словаччини, яка створила сенсацію, обігравши на двох попередніх стадіях німців і американців. Рахунок у цій зустрічі незадовго до завершення першого періоду відкрив, вдало зігравши на п’ятаку, Сакарі Маннінен. Протягом наступних двох періодів Суомі успішно оборонялися, мали змогу збільшити перевагу, коли отримали в середині матчу більшість, але в підсумку зняли питання про переможця лише за 39 секунд до завершення основного часу, коли залишені героєм двох попередніх зустрічей Патріком Рибаром ворота вразив Гаррі Песонен. В інший Гаррі – Сятері – відзначився на такій важливій стадії шат-аутом.

А потім у ще більш закритому матчі представники ОКР у серії булітів перемогли шведів. «Тре крунур» домінували протягом усіх 70-ти хвилин ігрового часу. Але пропустили першими після індивідуального проходу Антона Слєпишева на 15 секунді другого періоду. Шведи відігралися в середині заключної 20-хвилинки, коли капітан Антон Ландер вдало підкоригував шайбу у ворота після кидка Генріка Томмернеса. В овертаймі шведи теж були ближчими до перемоги, однак Владімір Ткачов останньої миті перешкодив кинути по воротах Матіасові Броме. В серії булітів команди виконали по вісім кидків. Окаерівці перемогли 3:2. Вирішальний кидок зробив Арсеній Грицук.

Таким чином, у фіналі, в заключний змагальний день Олімпіади-2022 зустрінуться Фінляндія – ОКР.

Хто забере найбільше золотих медалей на Олімпіаді?

Медальний залік

Крім нагород у біатлонних мас-стартах, у п’ятницю, 18 лютого, в Пекіні було розіграно ще три комплекти медалей. Плюс – визначився бронзовий призер у керлінґу серед чоловіків. У медальному поєдинку Канада перемогла 8:5 американців. 29-річний нідерландський ковзаняр Томас Крол, який раніше був чотириразовим чемпіоном Європи і триразовим чемпіоном світу, став олімпійським чемпіоном на дистанції 1000 м. Томас переміг з результатом 1.07,92. Раніше він у Пекіні здобував срібло на дистанції 1500 м. Ще два комплекти нагород розіграли фристайлісти. 18-річна китаянка Ейлін Ґу стала дворазовою чемпіонкою Ігор, перемігши в гафпайпі. Раніше вона перемогла в Пекіні у біґ-ейрі і стала срібною призеркою в слоупстайлі. 29-річний швейцарець Раян Режез став чемпіоном у скі-кросі.

Наразі за два дні до фінішу Олімпіади медалі мають 28 збірних. Золотом володіє 21 країна. Лідирує з 15-ма чемпіонськими титулами Норвегія. У Німеччини – 10 золотих медалей, у США і Китаю – по 8, у Нідерландів, Швеції і Швейцарії – по 7, в Австрії – 6, в ОКР і Франції – по 5. Україна з одним сріблом ділить 23 місце з Іспанією.

18 лютого. Усі призери дня зимової Олімпіади-2022