Трансферне зрушення в АПЛ. Покупка Ман Сіті Альвареса – початок нової ери?

Минулий рік видався неймовірно успішним для молодого аргентинського форварда Хуліана Альвареса, котрий у складі «Рівер Плейта» виграв чемпіонат Аргентини, наколотивши у ворота суперників 20 м'ячів у 35 поєдинках, а разом із збірною Аргентини став чемпіоном Південної Америки. У дуже короткий термін Альварес зумів стати одним із найбільш затребуваних молодих футболістів свого континенту серед європейських топ-клубів та тих, хто просто не має особливих проблем із грошима. Прагнення підписати Хуліана виявляв навіть донецький «Шахтар», інформацію про що особисто підтвердив італійський наставник «гірників» Роберто Де Дзербі.

І якщо «Шахтарю» переконати Альвареса перебратися в Україну так і не вдалося через небажання гравця виступати в команді з не топового європейського чемпіонату, то під кінець закриття січневого трансферного вікна в Англії про підписання форварда «Рівер Плейта» оголосив «Манчестер Сіті». Угода коштувала «містянам» 17 мільйонів фунтів, а найближчі пів року Альварес проведе в рідному для нього аргентинському клубі на правах оренди.

Як покаже себе Альварес на Туманному Альбіоні, і чи зможе він стати для «Сіті» настільки знаковим, якщо не сказати культовим, персонажем, як Серхіо Агуеро, покаже час, але зараз можна говорити про те, що трансфер аргентинця здатний ознаменувати початок нової ери у трансферній політиці багатьох англійських клубів, як топових, так і ні. Виною всьому бюрократичні вимоги, що виникли у британському футболі після виходу держави з Європейського союзу внаслідок процедури, що отримала назву Brexit.

Згідно із трансферними правилами ФІФА, гравці, котрі не досягли 18-річчя, не можуть переходити з одного клубу до іншого, якщо йдеться про футбольні суб'єкти різних країн. Через подібне, зокрема, більш ніж на півроку затримався трансфер до «Шахтаря» молодого фулбека «Інтернасьонала» Вінісіуса Тобіаса, покупку якого «гірники» оформили ще влітку 2021-го, але футболіст прибув до розташування українського клубу і зможе бути офіційно заявленим на сезон лише у лютому.

У Західній Європі подібні обмеження не поширювалися на клуби з країн, що входять до Європейського Союзу, унаслідок чого вихід Великої Британії з цього об'єднання змінив ситуацію для англійських клубів. Де-юре клуби з Англії більше не можуть продовжувати скуповувати найталановитіших підлітків з усієї Європи, а нові візові правила ускладнюють їхнє підписання через молодість та футбольну недосвідченість. Зокрема, щоб отримати дозвіл на роботу у Великій Британії, гравці віком від 18 до 21 року повинні зіграти певну кількість матчів за свою національну збірну, а також бути на провідних ролях у клубах, що дозволить стороні, яка купує, клопотати перед спеціальним органом, що ухвалює відповідне рішення, та сподіватися на успіх операції.

Саме тому «Манчестер Сіті» було значно простіше підписати аргентинця Хуліана Альвареса, який минулого року провів 46 матчів за «Рівер Плейт» та 5 поєдинків у складі національної збірної своєї країни, ніж намагатися домовлятися та боротися з бюрократами за трансфер європейського гравця аналогічного віку. Наслідки Brexit вже призводять до своєрідного трансферного зрушення в англійській Прем'єр-лізі, де скаути багатьох клубів значно більше уваги приділяють виявленню молодих талантів у південноамериканському регіоні. Отримати дозвіл на роботу для вихідців звідти нині є юридично значно простішою справою, аніж для багатьох європейських проспектів.

Раніше топові клуби Прем'єр-ліги намагалися у ранньому віці залучати до своїх академій талановитих підлітків з усієї Європи, щоб спробувати знизити необхідність серйозних інвестицій у придбання цих гравців у майбутньому, коли вони зможуть реалізувати весь свій потенціал. Проте за новими правилами, узгодженими Футбольною асоціацією, Прем'єр-лігою та Англійською футбольною лігою та ратифікованими Міністерством внутрішніх справ Великої Британії, такі гравці, як Сеск Фабрегас та Ектор Бельєрін вже не змогли б перебратися до «Арсенала», так само як і Поля Погба «Манчестер Юнайтед» не вдалося б перетягнути із «Гавра», коли хавбеку було всього лише 16 років.

Нинішня ситуація в європейському футболі така, що до 18 років переважна більшість талановитих гравців ще або не встигають провести достатню кількість матчів за клуб та національну збірну, щоб претендувати на отримання робочої візи у Великій Британії, або вже мають значні трансферні вартості, наочним прикладом чого є юні Педрі, Фаті та Гаві з «Барселони».

Безумовно, в англійському футболі залишається лазівка, яка теоретично дозволяє здійснювати трансфери юних європейських талантів, котрі не відповідають загальним вимогам для отримання дозволу на роботу в країні. Вона, як і раніше, полягає в тому, що клуб-покупець повинен надати незалежній комісії докази, що досить однозначно пояснюють, чому в конкретному випадку необхідно відійти від норм і дати молодому гравцеві дозвіл на роботу без виконання відповідних вимог. Такого роду виняток фактично може бути зроблений тільки у випадку, якщо футболіст, що купується, «здатний зчинити значний вплив на розвиток англійського футболу». Як бачимо, формулювання дуже розпливчасте і хитромудре, як часто буває в подібних випадках, а тому має на увазі під собою який завгодно фінал історії.

Саме тому прямо зараз у британському футболі скаути та фахівці все більше сходяться на думці, що Brexit створив нову можливість для більшої інтеграції англійських клубів на трансферний ринок Південної Америки. За співвідношенням ціни та якості тамтешні гравці нічим не поступаються європейцям, а отримати робочу візу у Великій Британії для більшості з них з об'єктивних причин набагато простіше. Крім того, фахівці відзначають ще й економічні фактори, що говорять на користь трансферного зсуву клубів АПЛ у бік південноамериканського ринку – зокрема, в останньому випадку, як правило, не доводиться говорити про валютні конвертації, що дозволяє суттєво економити на супутніх витратах.

Втім, крім Південної Америки, англійські клуби напевно тепер активніше придивлятимуться і до чемпіонатів інших країн, які не входять до Євросоюзу. Відтепер острів'яни не мають жодних «євросоюзівських» привілеїв у цьому питанні, а тому розглядатимуть усі потенційні можливості, і економічно південноамериканський вектор виглядає найпривабливішим. Втім, у Східній Європі теж вистачає талантів, котрі варті уваги клубів АПЛ, і січневий трансфер Віталія Миколенка до «Евертона» служить тому гарним підтвердженням.

Текст: meta.ua/sport/