Клуби Суперліги залишають американські легіонери. Поки не масово

Для українського баскетболу настає складний період. Крім зростання кількості хворих на коронавірус і все більшого числа перенесених матчів, прямий удар по проведенню турнірів чоловічої та жіночої Суперліг завдає скупчення російських військових сил біля наших кордонів. Звичайно, це зараз дуже впливає на всі сфери життя в Україні, але все ж таки в них основне питання стосується подальшого розвитку подій, а в баскетболі проблеми почалися вже зараз. Спробуємо розібратися в ситуації, що склалася.

Що трапилося?

Не можна заперечувати те, що в українських баскетбольних клубах дуже велику роль відіграють легіонери. І більшість із цих іноземних гравців представляють США. А зовсім нещодавно американський уряд випустив рекомендації для своїх громадян, згідно з якими закликає їх у міру можливості якнайшвидше покинути Україну через загрозу початку повномасштабних військових дій у нашій країні.

У всіх клубах Суперліги на сьогоднішній день є як мінімум два заокеанські баскетболісти. Причому більшість із них перебувають на провідних ролях у своїх командах. Відповідно, від'їзд цієї частини гравців максимально сильно вдарить по нашим клубам.

На сьогодні з міркувань безпеки Україну за своєю ініціативою покинули п'ятеро спортсменів, троє чоловіків - Еван Максвелл (БК «Запоріжжя»), Дювон Максвелл («Черкаські Мавпи»), Деон Едвін («Хімік») та дві дівчини – Аріелла Гуірантес («Будівельник») та Сьєра Джонсон («Київ-Баскет»). Також про своє бажання покинути жіночий «Прометей» заявила Аріель Аткінс. Олімпійська чемпіонка Токіо поїхала на збори збірної США та поставила ультиматум, мовляв, якщо в нашій країні все не заспокоїться до 13 лютого (дата закінчення зборів), вона в Україну не повернеться.

Getty Images/Global Images Ukraine. Олімпийська чемпіонка Аріель Аткінс (праворуч) може не повернутися в Прометей

Деон Едвін полетів зовсім нещодавно, до того ж у «Хіміка» ще спостерігаються і серйозні фінансові проблеми, тому тут може бути сукупність факторів. Куди контрастніша історія двох Максвеллів. Якщо Еван Максвелл та БК «Запоріжжя» розлучилися полюбовно і претензій один до одного не мають, то його однофамілець Дювон втік із Черкас. Клуб не хотів його відпускати, але гравець після матчу з «Будівельником» на минулому тижні зібрав свої речі та поїхав до аеропорту. Вже перебуваючи у Франції, Дювон Максвелл серйозно пройшовся по ситуації, заявивши, що він був наляканий, а в клубі говорили, що все безпечно і йому нічого не загрожує, але нічим не могли це обґрунтувати, відмовилися відпустити його добровільно і навіть не купили йому квиток на літак, він його купував за власний кошт. І що у багатьох американців панічні настрої, вони бояться і скоро ще будуть втікачі.

Президент ФБУ Михайло Бродський написав для клубів, баскетболістів та їхніх агентів відкритий лист у якому заявив, що рекомендації посольства США не можуть бути приводом для невиконання гравцями умов контракту, а після офіційно звернувся до ФІБА з проханням заспокоїти агентів, що каламутять воду та самих гравців і вплинути на ситуацію.

Погляд на підтримку позицій ФБУ

Михайла Бродського і тих, хто розділяє його погляди, зрозуміти можна. Наша Суперліга в 2014 році впала на дно і аж до сьогодні пройшла дуже непростий шлях, щоб знову стати сильним та якісним турніром. Бачити, як гравці піддаються паніці та залишають Україну, що в результаті може призвести до розвалу чемпіонату або до дуже сильного падіння його рівня, не хочеться.

Чим баскетболісти у контексті трудового законодавства відрізняються від шкільного вчителя, водія маршрутки чи офіс-менеджера? Майже нічим. На сьогоднішній день в Україні ситуація складна, але не така, щоб люди самовільно залишали свої робочі місця. Більше того, багато хто працює і в більш небезпечних місцях (на кордоні, недалеко від лінії розмежування) і там також присутні іноземці. І 98% цих людей навіть у найсміливіших фантазіях на думку не спаде, щоб у разі загострення ситуації роботодавець купив їм квиток на літак.

Більше того, кожен випадок втечі гравців лише додає негативних штрихів у загальну картину та провокує до інших подібних випадків, що може зруйнувати сталу систему і навіть бути використано агресором для своєї пропаганди. Так, ситуація не додає американським легіонерам оптимізму. Але вони знали, куди йшли. Вони не могли цього не знати, коли підписували контракт, а угоди потрібно виконувати. Форс-мажорні обставини поки що не настали. І дай Боже, ніколи не настануть.

Погляд на підтримку позиції окремих гравців

Чим є баскетбол для переважної кількості американських легіонерів. Просто роботою. Самою звичайною роботою, на яку ходить більшість із нас. І якщо раптом ситуація на роботі стає напруженою, чи багато хто з нас готовий ризикнути своїм життям, здоров'ям чи просто пережити дуже сильний стрес, пов'язаний з безпекою себе чи своєї сім'ї заради роботодавця? Навряд чи знайдеться велика кількість таких людей. Тим більше, що роботодавець перебуває в іншій країні.

А тут ще власний уряд каже, що в цій країні небезпечно, а нещодавно світ облетіли кадри дикої евакуації іноземців з Афганістану. У кожного з американців, що грають у нас, є сім'я, рідні, друзі (потрібне підкреслити), які знаходяться за океаном і хвилюються за них, постійно питаючи про безпеку.

БК Черкаські Мавпи. Дювон Максвелл

Це не їхня війна. Якщо американський гравець хоче виїхати при перших хвилюваннях, його позицію можна зрозуміти і, мабуть, потрібно прийняти. Тільки для себе можна відзначити, що з цим хлопцем ти в розвідку не хотів би піти.

Що робити?

Безумовно, якщо ситуація загостриться (не дай Боже, звичайно), то успішний і сильний чемпіонат з баскетболу буде сотим питанням, яке хвилюватиме українців. Але для клубів у цьому моменті є два варіанти утримання на плаву (беремо до уваги лише спортивний, не фінансовий аспект).

Перший. Як і в 2014 році виграють ті команди, які мають сильну частину українського ростера і справно працюючу школу, яка підживлює організацію внутрішніми резервами. Усім добре відомий приклад «Дніпра», який ще в період «золотої Суперліги» взяв курс на український склад і не міг реально претендувати на великі перемоги, натомість, коли з нашого баскетболу пішли великі гроші, саме «Дніпро» став однією з найсильніших команд Суперліги.

Другий. Все одно будуть легіонери, які будуть готові приїхати до українського чемпіонату. Що говорити, якщо представники США грають навіть у чемпіонатах Іраку та Ірану з усіма ризиками та можливими наслідками. Інше питання буде про якість цих гравців.

Та й на тих же американцях світ клином не зійшлося. Є багато інших легіонерів. Наприклад, із балканських країн. Але знову ж таки, люди є різні. На підтвердження цих слів варто відзначити, що БК «Запоріжжя» на заміну Евану Максвеллу, який пішов, вже підписав форварда Макола Мав'єна, який хоч і народився в дипломатичній сім'ї з Південного Судану, але більшу частину життя провів у США.

***

Втім, хочеться вірити, що до негативних сценаріїв не дійде і Суперліга, нехай навіть і з точковими втратами, все-таки серйозно не просяде у якості і продовжить свій найцікавіший сезон за останні роки. Але виважену кому в питання у заголовку кожен з американських (та й не тільки) легіонерів повинен поставити собі сам.