Володимир Вірчис-боксер. Перемагав Біденка, мало не вийшов на Кличка

22 січня 2022 року було знайдено мертвим Володимира Вірчиса. Чудовий боксер, топовий нокаутер та боєць, що мало не вийшов проти Кличка. Згадуємо, яким спортсменом був українець.

З перших поєдинків було зрозуміло, наскільки хорошим є Вірчис

Боксер із Каховки, Херсонська область, дебютував у професіоналах у 1999 році на турнірі в Сумах. Суперник – Олександр Олійник, який після цієї зустрічі покатався світом: боксував у Туреччині, Росії та цілих п'ять разів у США.

Суперник не з найкращих - приєднатися до списку бійців, які програли перший бій, але стали чемпіонами, Олійнику не вдалося, але і, як показала практика, досить хороший для першого поєдинку. При цьому Вірчис переміг його нокаутом вже у другому раунді.

Володимир вийшов у ринг цього ж року ще раз – проти досвідченішого суперника Олександра Міленка з рекордом 1-1, але розібрався з ним так само переконливо – нокаутував у п'ятому раунді. Цікаво, що у 2000 році Вірчис та Міленко провели реванш, і цього разу Володимир впорався ще швидше, перемігши нокаутом у третьому раунді.

 
Facebook

Мало хто пам'ятає, що Володимир Вірчис боксував і з Романом Капітоненком – тим самим, який потім довго виступав по любителях, був у команді «Українських Отаманів» і спарингував з Олександром Усиком чи не всю його професійну кар'єру. 2001 року Вірчис та Капітоненко зустрілися у київському Цирку – Володимир переміг уже у першому раунді. Аж надто маленьким і недосвідченим на тлі гіганта був Роман.

Через три роки, починаючи з 2002 року, рівень суперників Вірчиса стрімко виріс. Вони точно стали в рази досвідченішими за попередніх. Юрія Єлістарова (19-17-1 на момент бою) було нокаутовано в першому раунді, Томас Вільямс (27-11 на момент бою) довше за попереднього опонента не протримався. У вересні на турнірі у Миколаєві проти Віктора вийшов дебютант Ігор Петречко – українець переміг нокаутом у другому раунді, а кар'єра Петречка закінчилася після ще однієї поразки нокаутом. Він пішов із рекордом 0-2, 0, обидві поразки – дострокові.

Стало очевидним, що цей боксер готовий битися за щось більше, ніж просто цікаво проводити час на батьківщині з рукавичками на руках. Так, рекорди Елістарова та Вільямса не виглядали потужно, але досвідчені спортсмени не дісталися з Вірчисом і до середини бою. Вже 2003 року Віктор виграв перший пояс.

Бив суперників і перемагав українця Тараса Біденка

Першим титулом Віктора Вірчиса став пояс WBC CISBB. Навіть не другорядний титул, але такий, що дає можливість виділитися на тлі таких же бійців, які подають надії.

Наступний поєдинок став першим для українця, у якому суперник не впав. І першим виїздом – бій проходив у Німеччині. Фархат Чанузі (4-3-1 на момент бою) протримався усі вісім раундів, чим здивував усіх. Здавалося, ця українська машина ламатиме всіх на своєму шляху.

Вірчис не зупинився на одному титулі. Цього ж року, через кілька поєдинків у Палаці спорту в Києві, він провів бій за титул тимчасового інтерконтинентального чемпіона світу за версією IBF. Британець Джуліус Франсіс став другим, хто протримався усі раунди. Цього разу хлопці боксували дванадцять раундів.

На початку 2004 року Володимир не лише підтвердив свій титул, а й став повноцінним інтерконтинентальним чемпіоном у надважкій вазі. До Києва прилетів росіянин Балу Соєр. Це псевдонім, справжнє ім'я – Заур Абдулгамидов. Рекорд 17-1 та відмінні габарити не врятували від нокауту, що наздогнав росіянина у восьмому раунді. Той бій став останнім для Абдулгамидова – він більше у рингу не з'являвся.

Facebook

Закінчивши 2004-й нокаутом у Феодосії, 2005 рік Вірчис почав із реального випробування. Тарас Біденко – українець, який тоді переїхав до Німеччини, за всю кар'єру на той момент програвав лише Ніколаю Валуєву, і то в дуже близькому поєдинку, який, якщо чесно, Біденко виграв.

Українець домінував у бою з росіянином, а багато раундів проводив у кращих традиціях Чагаєва та Хея, але нікому із суддів не потрібен був українець, який боксував у Німеччині, середньостатистичний за габаритами та характеристиками боксер. І всім потрібний був справжній гігант, який наводив жах одним своїм виглядом. Валуєва провели до перемоги, але Біденко показав себе як дуже розумний, умілий і швидкий боксер.

Але в бою з Вірчисом цього не вистачило. Володимир – страшенно жорсткий боксер. Всі його удари, незважаючи на візуальну важкість рук, виходили жорсткими та хльосткими. Від таких не впасти могли лише одиниці.

«Пам'ятаю, як у Херсоні в групі ти – вже місцева зірка, і я – двометровий хлопець-початківець, стояли в парах. Декілька джебів і від тебе: «Хлопче, тут руку підніми, тут плече. Ухиляйся, інакше прилетить», - згадував свої враження один із колишніх одноклубників Вірчиса під постом у фейсбуці про смерть боксера.

Володимир мав достатні навички, щоб користуватися зростом, розмахом рук, силою удару, але виглядати абсолютно розслаблено. Біденко пропускав жорстко. Пробивав у відповідь добре, але недостатньо, щоб звалити такого візаві. Був нокдаун у другому раунді, а у дванадцятому все закінчилося раніше, ніж планувалося – технічний нокаут у виконанні Вірчиса.

Цього ж року Володимир об'єднав пояси інтерконтинентального чемпіона – нокаутував Лісандро Діаса у першому ж раунді, забравши у нього такий самий пояс, як уже був у українця, але за версією WBO.

У близькому бою поступився Чагаєву, був чемпіоном Європи і зупинився за крок від Кличка

У 2006 році сталася перша поразка. У рингу зійшлися два непереможені супертяжі – Руслан Чагаєв (19-0-1 на момент бою) та Володимир Вірчис. З найменшим відривом Чагаєв зумів перебігати Вірчиса у дванадцятираундовому поєдинку за титули інтерконтинентального чемпіона за версіями WBO та IBF. Двоє суддів побачили близьку перемогу Руслана, один – нічию. Хоча у такому поєдинку перемога спокійно могла піти й до українця.

Українцю ніколи не було горювати. Через чотири місяці він став чемпіоном Європи за версією EBU – нокаутував Пауло Відоза у шостому раунді. Цей титул мало не прямо вів до поясу чемпіона світу. Декілька перемог, захистів чи впевнених виступів, і можна було б претендувати на статус обов'язкового претендента.

За наступний рік Вірчис побився ще чотири рази – лише один суперник вистояв усі раунди. Це був той самий Пауло Відоз, який хотів реваншу, але нічого з нього отримати не зумів.

Нарешті, елімінатор – бій за статус претендента на пояс чемпіона світу. 2008 року Володимир мав лише цей бій, і його він, на жаль, програв. Надто хорошим виявився кубинець Хуан Карлос Гомес. Тут проти рівня не попреш. Шкода, але Вірчис зупинився за крок від української битви за пояс чемпіона між двома величезними панчерами. Кубинець, перемігши, вийшов на Віталія Кличка, але українця не потягнув – програв.

 
Фейсбук Володимира Вірчиса

2009 року кар'єра Вірчиса завершилася. Він одноголосним рішенням суддів перебоксував Едгарса Калнарса, після чого в рингу не з'являвся.

Після професійної кар'єри Володимир не припиняв тренування, підтримував себе у формі і навіть спарингував з Олександром Усиком. Він був одним із тих, хто ніколи не відмовляв українця переходити до супертяжів. І навіть знаходив плюси у стилі Усика для нової категорії:

«Саша збільшує оберти. Я думаю, що це дуже зважений і обдуманий крок його команди для переходу до супертяжів.

У нього є два серйозні козирі: швидкість і маневреність. І він, в принципі, від природи супертяж (+-100 кг), йому для крузера багато сушитися треба було», - казав після спарингів Володимир Вірчис.

Не завжди звання чемпіона світу означає, що боксера любитимуть. Так само, як і відсутність такого звання не означає, що на боксера не звертатимуть уваги. Особу Володимира Вірчиса в українському боксі важко переоцінити. Його любили за відкритість, за щирий бокс без страху та бажання дарувати фанатам шоу.