Що потрібно Ньюкаслу, щоб побудувати топ-клуб, або По дорозі ПСЖ та МанСіті

До «Ньюкаслу» прийшли арабські гроші і зараз клуб на слуху щодо всіх трансферних новин цієї зими. Подібну історію вже пережили ПСЖ, «Манчестер Сіті» та «Челсі», коли і до них приходили дуже великі гроші. Як вони починали і чого досягли? А що робити «Ньюкаслу» відповідно до цього досвіду? Розберемося разом із вами.

Почнемо з вступних: клуб має близько 200 млн євро на витрати (трансфери, зарплати гравців тощо); «сороки» у зоні вильоту з АПЛ; обидва кубкові турніри в Англії вже програно; за середньою вартістю складу «сороки» 5-і з кінця. І це з урахуванням Трипп'єра та Вуда.

Як будувався ПСЖ

Щось подібне було і у ПСЖ, коли клуб купували шейхи з Катару. Команда фінішувала на четвертому місці в сезоні 2010/11 (були 15-ми роком раніше), їхні топ-три гравці за вартістю: Сако (16 млн), Нене (12.5) та Оаро (11), а найдорожчий трансфер – той самий Нене перейшов із «Монако» за 5 млн євро.

З приходом арабського капіталу все у Парижі змінилося відразу. Пішли всі вікові гравці (Купе, Макелеле, Жюлі) та вчорашні лідери, хто не тягнув рівень нового проекту (Ердінч, Едель та Клеман).

Список із новобранців був значним. Відразу ж підписали Пасторе із середняка Серії А. І цей трансфер у Парижі сприйняли як найгучніший за всю історію французького футболу 21 століття. У Хав'єрі бачили того хлопця, який поодинці виведе команду на новий рівень. Очікування були величезними. А найголовніше, нові власники позначили свій курс розвитку команди – «Ми витрачаємо багато, щоб ви перемагали».

За літнє та зимове трансферні вікна катарці витратили понад 100 млн. євро на посилення складу. Зі знакових імен варто відзначити Мотту, Гамейро, Менеза, Матюїді, Алекса, Лугано і Максвелла.

Наступного сезону команду поповнили Златан Ібрагімович, Тіаго Сілва, Лукас Моура, Лавессі та… Девід Бекхем. Загальні витрати склала 151 млн євро. Імідж був зроблений, рівень футболістів піднявся і став виділятися на тлі всієї Ліги 1. Тренером команди замість француза Камбуаре призначили Карло Анчелотті. Це дозволило ПСЖ щороку збирати усі титули у Франції та стати грізною силою у Лізі чемпіонів.

Потім були Неймар (222 млн євро), Мбаппе та фінал ЛЧ-2020. Тепер? Мессі, Рамос, Доннарумма та статус головного претендента на перемогу у ЛЧ-2022. І все ж таки катарцям вдалося зробити в Парижі топ-клуб, навіть незважаючи ані на загальний низький рівень місцевого чемпіонату, ані на величезні фінансові витрати на побудову цього самого топ-клубу.

Араби та їхні гроші в АПЛ. «Манчестер Сіті»

Саудити мають приклад, як досягти успіху в Англії за допомогою нафтових грошей. І це – «Манчестер Сіті». Шейх Мансур із Об'єднаних Арабських Еміратів зайшов до АПЛ ще у 2008 році. У тому сезоні «Сіті» фінішували дев'ятими (14-е місце роком раніше). А на трансфери витрачали близько 10 млн. євро на рік, частіше набираючи хороших гравців, які приходили до клубу вільними агентами.

У сезоні 2007/08 в команду було інвестовано 78 млн. Але вже наступного року – 157 млн. Головна зірка – Робіньо із «Реала» (43 млн). Крім того, «Сіті» поповнили такі якісні футболісти, як Шей Гівен, Шон Райт-Філліпс та Крейг Белламі.

Але таких витрат як для Англії виявилося недостатньо, і «містяни» фінішували на… 10-му рядку сезону 2008/09. А ближче до середини наступного розіграшу АПЛ на тренерський місток запросили Роберто Манчіні, який якісно відпрацював у «Інтері». Додайте сюди загальну закупівлю футболістами на 147 млн євро та «Манчестер» вже у топ-5 англійської ліги.

Чого досягли «містяни» під час правління шейха Мансура? П'ять чемпіонств в Англії та фінал ЛЧ-2021, їх тренує топ-тренер, і вони просто розривають найсильнішу лігу (в АПЛ +9 очок від найближчого «Ліверпуля»), постійно перебуваючи серед головних претендентів на перемогу в Лізі чемпіонів.

Російські мільярди та «Челсі»

2003 року лондонці перебували на межі банкрутства. Що й казати, якщо їхніми головними трансферами роком раніше були вільні агенти Кіке де Лукас («Еспаньол») і Жан-Ів Аніс («Ренн»). Із приходом грошей Романа Абрамовича витрати на команду збільшились колосально. Тільки уявіть собі: 155 млн. євро команда віддала за одне літо. І ще 15 мільйонів – узимку.

З придбань-2003 варто відзначити непотрібних «Інтеру», МЮ та «Реалу» Креспо, Верона та Макелеле відповідно та перспективну молодь із АПЛ: Дафф, Брідж, Коул, Джонсон.

Це дало результат: з 4-го місця клуб піднявся на друге та зруйнував топ-2 гегемонію в англійському футболі, ставши в ньому третьою силою. Але Абрамовичу і цього було замало. Влітку 2004-го він запросив на посаду тренера Жозе Моуріньо. Той одразу виставив із команди майже всіх нідерландців, закупився португальцями, Роббеном та Дрогба на 166 млн. Так почалася перша золота ера «Челсі».

П'ять титулів АПЛ та два – Ліги чемпіонів «сині» взяли саме з приходом грошей Романа Абрамовича. Варто відзначити і грамотне керівництво «Челсі». А зараз підопічні Абрамовича – чинні переможці Ліги чемпіонів та топ-3 команда найсильнішого чемпіонату світу – АПЛ.

Що робити «Ньюкаслу»

Виходячи з досвіду попередніх команд, важливо наголосити, що «сороки» шукатимуть топ-трансфер в атаку вже цієї зими. У кожному із трьох випадків вище був присутній іміджевий перехід футболіста з ім'ям (мінімум одного). Це означатиме політику клубу: «Ми не скупимося для своїх гравців». Так легше заманити сильних хлопців улітку.

Зараз говорять про Дембеле та Азара. Обидва вони підходять на цю роль. І якщо Усман молодий і талановитий, але часто травмується і має низьку трудову етику (згадайте його перехід із «Боруссії» і що він робить зараз у «Барсі»), то Едену вже 31 рік і він хоче назад до «Челсі». Очевидно, що це не найкращі інвестиції фінансів, але «Ньюкаслу» потрібна така покупка, тому що і француз, і бельгієць надають саудитам статусу. А на це не шкодували грошей, як показує практика, ні в Парижі, ні в Манчестері чи Лондоні.

Далі «Ньюкасл» зміцнить склад міцними оборонцями («Челсі» та ПСЖ теж із цього починали). Ким? Гравці оборонного плану хороші у Франції. Канте, Фабіньо, Ндомбеле були взяті англійськими командами саме з Ліги 1. Зараз йдеться про Гімараеса з «Ліона» та Бенуа Бадьашиля з «Монако». Враховуючи те, що «Юнайтед» має другу з кінця оборону в АПЛ, обидва ці футболісти припадуть до двору і зможуть давати результат найближчими роками.

Але Бадьашиль – все ж таки, запасний варіант у центр захисту. «Ньюкасл» хоче отримати Дієго Карлоса з «Севільї». Проблема в тому, що дешевше за 40 млн євро іспанці його не відпустять. Та й команда Хулена Лопетегі за чемпіонство із «Реалом» бореться. Можливо, цей трансфер буде актуальнішим влітку.

Залишилося заповнити рубрику «те, що погано лежить в інших командах». Такий хід практикували всі три попередні клуби. Але «Ньюкасл» пішов далі у цьому напрямі та вирішив брати таких футболістів в оренду. Чемпіонат світу на носі. Але не всі гравці, котрі хочуть туди, мають ігрову практику.

Умтіті, Кейлор Навас, Ремзі, Аллі, Лінгард: їх або куплять (Навас), або орендують (інші). Шлях оренд дозволить перенести акцент величезних витрат на літо, але посилить склад команди вже зараз. Що дозволить їм зберегти прописку в АПЛ на наступний сезон.

Кожна з команд за нових власників запрошувала знаменитого тренера, який має досвід гучних перемог. Едді Хау на цю роль не підходить. Але на свій шанс заслуговує, тому що з дуже скромного «Борнмута» завжди робив цукерку. Цікаво подивитися, що він зробить із гравцями вищої якості.

Дуже важливо для вболівальників «Ньюкасла» не опускати голову після перших невдач, як виліт із кубка. Найчастіше величезні грошові вливання нових власників давали результат саме на другий сезон за умови якісного тренера.

Отже, «сорокам» варто подбати про збереження місця в АПЛ та орендувати тих футболістів, яких ми з вами перерахували вище. Команда є слабкою сама по собі, тому треба підвищувати загальний її рівень. А вже після закінчення турніру – аналізувати роботу менеджменту, оскільки «Ман Сіті» та «Челсі» саме за рахунок розумних управлінців створили обидва англійські гранди такими, якими вони є зараз, практично не помиляючись із трансферами та тренерськими призначеннями.

А на закінчення варто відзначити, що «Ньюкасл» зараз – на шляху становлення одного з найкращих клубів у світі. Саудити готові інвестувати, а весь футбольний світ – заробляти. Але це звичайна ситуація, коли до команди приходять великі гроші.