Травма Годжі, Гайгер повернув собі лідерство. Підсумки лижного вікенду

Стрибки з трампліну

Старти вікенду:

Субота, 22 січня

Тітізеє-Нойштадт (Німеччина), HS 142, особистий турнір

Неділя, 23 січня

Тітізеє-Нойштадт (Німеччина), HS 142, особистий турнір

Гайгер перехопив лідерство у Кубку світу

Шанувальники збірної Німеччини чекали домашнього етапу в Тітізеє-Нойштадті з тривогою. Лідер команди Карл Гайгер у попередні два роки змагання на «Хохфірстшанце» провалив, і цьому було цілком раціональне пояснення. Трамплін у Нойштадті – один з останніх на рівні Кубка світу, де ще збереглася натуральна, крижана лижня на горі розгону, у той час як майже всі споруди вже перейшли на штучну, керамічну. І в попередні роки Гайгер скаржився на те, що некомфортно почував себе на горі розгону у Нойштадті. Причому, на відміну, наприклад, від проблем Халвора Егнера Гранеруда в Закопане, це проявлялося не у низьких швидкостях на розгоні, а саме у некомфортних відчуттях, які дезорієнтували Карла на підході до відштовхування.

У ситуації завзятої боротьби за лідерство у загальному заліку Кубка світу з Рьою Кобаясі вікенд у Тітізеє-Нойштадті міг дорого коштувати Гайгеру. Але в результаті всі ті проблеми, які мав німець на «Хохфірстшанце» в попередні роки, чудесним чином випарувалися. Карл оформив переможний дубль у Нойштадті, тоді як Кобаясі зайняв лише п'яте та четверте місця. Це дозволило Гайгеру перехопити жовту майку лідера Кубка світу, і на останній передолімпійський етап у Віллінгені він вирушає з 61-очковою перевагою.

Маріус Ліндвік після двох поспіль перемог на попередніх етапах у Бішофсхофені та Закопане, здавалося, увірвався у боротьбу Гайгера та Кобаясі за Великий кришталевий глобус (ВКГ). Але, на жаль, як увірвався, так і миттєво вилетів із неї, до того ж, не з власної вини. На тижні у збірній Норвегії стався спалах коронавірусу: заразилися Даніель Андре Танде, Фредрік Віллумстад та Йоханн Андре Форфанг. Ліндвік здав негативний тест, але норвезька влада все одно відправила його на карантин як контактну особу – він жив в одному номері з Віллумстадом. Враховуючи ще й проблеми зі спиною Роберта Йоханссона, збірна Норвегії приїхала до Нойштадта фактично резервним складом – із представників основи у строю залишився лише Гранеруд.

Закінчуючи тему боротьби за ВКГ, варто зазначити, що ще у жовтні, за місяць до старту сезону, збірна Японії заявляла про плани пропустити постолімпійський етап Кубка світу в Лахті. Враховуючи поточну ситуацію в загальному заліку, для Рьою Кобаясі таке рішення може стати фактично самоліквідацією з точки зору боротьби за Кубок світу. Залишається лише сподіватися, що здоровий глузд у тренерському штабі японців візьме гору, і доля ВКГ вирішуватиметься безпосередньо на трамплінах.

Три пропуски особистих стартів Кобаясі (один – через дискваліфікацію, два – через коронавірус) і ще два гіпотетичні в Лахті, два пропуски Ліндвіка – скільки б ми не захоплювалися стабільністю Гайгера, не можна не відзначити, що обставини у боротьбі за ВКГ поки що максимально сприяють Карлу. Хоча один-єдиний позитивний тест на коронавірус у непідходящий момент може перевернути ситуацію з ніг на голову.

Плюси та мінуси німецької педантичності

Варто зазначити, що вікенд у Тітізеє-Нойштадті вийшов для збірної Німеччини просто ідеальним з точки зору результатів. До Бундестіму взагалі було прикуто дуже багато уваги через ту напружену боротьбу за останні дві путівки на Олімпіаду в Пекіні, яка тривала до останнього моменту. Щоправда, Андреас Веллінгер із неї вибув ще до етапу: до болів у коліні, які турбували 2-кратного олімпійського чемпіона, додався ще й позитивний тест на коронавірус.

На суботній старт у Нойштадті збірна Німеччини вдруге в сезоні заявила національну групу і німецький резерв виглядав дуже потужно. Головною сенсацією став Юстін Ліссо, який посів 11-те місце, 27-м став Філіп Раймунд. Повернувся в Кубок світу після більш ніж річної паузи Ріхард Фрайтаг, у якого в кар'єрі наступив настільки глибокий спад, що найчастіше він виявлявся неконкурентоспроможним навіть на рівні Континентального Кубка і був змушений спускатися аж до третього дивізіону, Кубку ФІС. Однак на превеликий подив, Фрайтаг виявився дуже конкурентоспроможним на рівні Кубка світу, і посів 21-ше місце в суботу. Успіх поки що епізодичний, але навіть його можна назвати величезним кроком у вірному напрямку після тієї тотальної безнадійності, яку представляв собою Річі в останні 2-3 роки.

Пізно ввечері суботи, коли з'явився старт-лист на недільний турнір, вся стрибкова спільнота була неабияк здивована: у ньому знову опинилися 6 представників німецької національної групи, хоча, здавалося б, Німеччина вже використала допустимий для кожної збірної ліміт у два старти Кубка світу на сезон.

А насправді ні – просто у керівництві німецької збірної дуже уважно вивчають регламент Кубку світу. Виявилося, що в ньому є пункт, який говорить про те, що у випадку, якщо країна приймає етап Кубка світу, перенесений з іншої країни, то збірна господарів отримує додаткову можливість заявити на ньому національну групу понад нормативний ліміт в два рази за сезон. А це саме той випадок - Нойштадт приймав етап, який мав відбутися в Саппоро, але був скасований через карантинні обмеження в Японії.

Дивно: переноси етапів Кубка світу в інші країни трапляються в стрибках з трампліну дуже часто, але раніше нікому (причому, зокрема й самим німцям) не спадало на думку уважно вичитати всі пункти регламенту ФІС, щоб використати ці додаткові можливості виставити нацгрупу. Німецька педантичність і буквоїдство принесло величезну користь і дало резерву два додаткові шанси проявити собі – ще й у той момент, коли цей резерв виявився настільки конкурентоспроможним. Тепер у Німеччини залишився в запасі ще один особистий турнір, на який вони можуть заявити нацгрупу, і, як і планувалося спочатку, використають його на польотах в Оберстдорфі у березні.

До речі, у неділю німецька нацгрупа підтвердила свій високий суботній рівень: Юстін Ліссо після 11-го результату в суботу став 13-м, Філіп Раймунд проміняв 27-ме місце на 19-те, а Фрайтаг знову став 21-м.

Повертаючись до боротьби за дві останні путівки від збірної Німеччини до Пекіна, можна сказати, що все звелося до боротьби між П'юсом Пашке та Зеверіном Фройндом: відмінна готовність Константіна Шміда в Нойштадті забронювала йому квиток на Олімпіаду.

У дуелі Пашке та Фройнда ситуація склалася неоднозначна. П'юс після дуже солідного старту сезону, починаючи з Турне чотирьох трамплінів потрапив у досить глибоку кризу, і постійно балансував у районі 30-го місця. Фройнд у цей період виглядав набагато сильнішим, і, здавалося б, за суто спортивним принципом заслужив поїздку на Олімпіаду набагато більше.

Але виникла проблема. У кваліфікаційних умовах НОК Німеччини для стрибунів зазначено, що для попадання на Олімпіаду необхідно двічі на сезон потрапити до топ-15 особистого турніру на Кубку світу, або один раз у топ-8. Виконати цей критерій потрібно було ДО 23 січня, тобто недільний особистий турнір не враховувався. У Фройнда, на відміну від Пашке, потрапляння до топ-15 було лише одне, і 17-те місце у суботу фактично закривало перед Зеверіном двері до олімпійської команди.

За іронією долі, у неділю 33-річний ветеран став 14-м, але, на жаль, було вже надто пізно, і переносити на один день дедлайн заради нього не стали. Хоча абсолютно очевидно, що через таке суворе дотримання букви вимог НОК Німеччини Бундестім змушений брати на Олімпіаду слабшого на даний момент стрибуна. Парадокс: виходячи з форми, показаної в Нойштадті, Пашке не входить навіть у топ-8 стрибунів збірної Німеччини, але при цьому їде на Олімпіаду!

Звинувачувати в цьому головного тренера команди Штефана Хорнгахера точно не варто: відсутність Фройнда в заявці – не його рішення, а вимоги НОК, і сам головний тренер збірної Німеччини скільки міг відтягував момент подачі остаточної заявки, щоб дати Зеверіну шанс виконати норматив. Ось так німецька педантичність і буквоїдство спочатку принесли команді два додаткові старти з національною групою, а потім позбавили путівки на Олімпіаду сильнішого на даний момент стрибуна.

Фройнду залишається лише кусати лікті, і згадувати ті численні випадки, коли він був зовсім поруч із топ-15, але не в ній. Або свою дискваліфікацію після першого раунду в Оберстдорфі, де він явно йшов на місце навіть не в топ-15, а в топ-10. Пашке ж за спортивним принципом не повинен відбиратися до складу збірної Німеччини на наступний етап Кубка світу у Віллінгені. Відмінна нагода присвятити час інтенсивним тренуванням, щоб не їхати до Пекіна баластом для команди та живим символом ідіотизму під назвою «бюрократія».

Чисто по-людськи Фройнда, звичайно, дуже шкода. У майже 34 роки це був його останній шанс поїхати на Олімпіаду, він пройшов через стільки травм за останні роки і заслужив на цю поїздку. Але якщо для Зеверіна ці Ігри могли стати останніми в кар'єрі, то для 31-річного Пашке вони, швидше за все, будуть єдиними.

Повертаючись до етапу в Нойштадті, варто відзначити, що подіум обох турнірів був абсолютно ідентичним і за особовим складом, і за порядком зайнятих місць - компанію Гайгеру на п'єдесталі обидва рази склали Анже Ланішек і Маркус Айзенбіхлер. Два поспіль ідентичні подіуми на одному етапі Кубка світу – таке в історії трапилося лише вп'яте. До чого в двох останніх випадках переможні дублі оформлював саме Гайгер:

Відзначимо й силу на етапі в Нойштадті збірної Словенії, яка довела невипадковість своїх успіхів у Закопане. Саме словенці поряд із збірною Німеччини зараз виглядають фаворитами командного турніру на Олімпіаді. Хоча Австрію та Норвегію теж списувати з рахунків не варто. Особливо скандинавів, чию силу у Нойштадті ми просто не мали змоги оцінити.

Загальний залік Кубка світу:

Кубок націй:

Гірські лижі

Старти вікенду:

П'ятниця, 21 січня

Кітцбюель (Австрія), швидкісний спуск, чоловіки

Субота, 22 січня

Кортіна д’Ампеццо (Італія), швидкісний спуск, жінки

Кітцбюель (Австрія), слалом, чоловіки

Неділя, 23 січня

Кортіна д'Ампеццо (Італія), супергігант, жінки

Кітцбюель (Австрія), швидкісний спуск, чоловіки

Фойц – новий король «Штрайфа»

У чоловіків цього вікенду відбувся найпрестижніший і найкультовіший етап сезону – знамениті «Ханненкамреннен» у Кітцбюелі. Було заплановано два швидкісні спуски (у п'ятницю та суботу) та слалом. Через сильні снігопади проведення обох даунхіллів було під загрозою, особливо суботнього. Проте організатори прийняли соломонове рішення поміняти місцями суботній швидкісний спуск із недільним слаломом, через що всі три гонки етапу пройшли у штатному режимі, а недільний спуск ще й по повній трасі.

Чоловічий слалом вкотре перетворився на якесь тотальне божевілля. Його чудово ілюструє один простий факт: у другій спробі з 30 учасників до фінішу дісталися лише 19. І це при тому, що з цих 19 кілька людей робили по ходу заїзду грубі помилки та були на межі сходу. Грубо помилилася вся топ-3 першої спроби: Себастьян Фосс-Солевог зійшов з дистанції, а Алекс Вінатцер та Клеман Ноель дісталися фінішу з грубими помилками та великим відставанням.

Весь цей хаос дозволив Дейву Райдінгу створити історію і принести Великобританії першу перемогу на гірськолижному Кубку світу. Взагалі, те, що коїться в чоловічому слаломі цього сезону, складно описати словами. Такого тотального хаосу в жодній дисципліні гірських лиж у 21-му столітті не було.

Тим не менш, вся увага на етапі в Кітцбюелі завжди прикута до швидкісних спусків, яких останні два роки проводять по два відразу. І з 4 даунхілів на «Штрайфі» за останні два роки 3 виграв Беат Фойц. До цього швейцарець у Кітцбюелі не перемагав жодного разу, а тепер миттєво увійшов до пантеону найуспішніших гонщиків в історії «Штрайфу».

А ось у першому, п'ятничному швидкісному спуску, Фойц став лише шостим, тоді як переміг Александер Омодт Кілде. Норвежцю останнім часом у даунхілі не вистачає стабільності, і в неділю він лише замкнув топ-6. Дуже сильно розчарував ще один 3-разовий підкорювач «Штрайфу», Домінік Паріс: лише 27-ме та 7-ме місця. До Олімпіади італієць явно підходить не в найкращій формі та з єдиною перемогою у сезоні, на своїй улюбленій трасі у Борміо наприкінці грудня.

Дуже сильно виглядав на «Штрайфі» Йохан Кларе - друге та п'яте місця. 41-річний француз надалі женеться за своєю першою у кар'єрі перемогою, яка, якщо відбудеться, зробить його найвіковішим переможцем етапу в історії Кубка світу. Головною сенсацією у п'ятницю став його партнер по команді Блез Гізендандер, який із 43-м номером заїхав на подіум. До цього 30-річний француз жодного разу в кар'єрі не піднімався вище дев'ятого місця на Кубку світу.

Тріумф та трагедія Соф’ї Годжі

Жіночий Кубок світу вирушив на один із класичних етапів, до Кортіна д'Ампеццо. Для Соф’ї Годжі після провального етапу в Альтенмаркт-Цаухензеє це був чудовий шанс наблизитись у загальному заліку до Петри Влхової та Мікаели Шиффрін. Особливо з огляду на те, що Влхова етап у Кортіні пропускала, а Шиффрін заявилася тільки на недільний супергігант, де, забігаючи наперед, виступила невдало – 16-те місце.

Проте головним ньюсмейкером цього етапу стала Годжа. У суботу вона здобула свою чергову перемогу у швидкісному спуску, але якою була ця перемога! Через сильний вітер нагорі трасу спуску скоротили до мізерних 1 хвилини і 7 секунд за часом проходження. Здавалося б, на такій короткій трасі будь-яка помилка буде вироком з погляду боротьби за перемогу – просто тому, що відігравати отримане відставання вже нема де. Однак Годжа примудрилася припуститися навіть не однієї, а одразу двох грубих помилок, і все одно перемогти. І це при тому, що під час її проходження задув сильний порив вітру, який підняв сніг та погіршив видимість.

Як Соф’я примудрилася при цьому перемогти – зрозуміти складно. Черговий доказ її феноменального потенціалу у швидкісному спуску, який на початку нинішнього сезону виливався у розгромні перемоги з перевагою 1 – 1,5 секунди над усіма суперницями.

Однак після суботньої перемоги в неділю доля завдала Годжі тяжкого удару. У супергіганті вона також йшла як мінімум на призове місце, проте припустилася помилки, втратила контроль над лижами і дуже неприємно впала. Удар італійка отримала серйозний, але незабаром піднялася та на своїх двох дісталася фінішу. Здавалося, нічого серйозного? На жаль, це не завжди так працює. І приблизно через півгодини у трансляцію потрапили кадри, як Годжа покидає трасу, спираючись на двох співробітників збірної Італії та практично не наступаючи на травмовану ногу.

Увечері з'явився діагноз: часткова травма (сильне розтягнення) хрестоподібної зв'язки коліна та пошкодження (тріщина) малогомілкової кістки. Також травмовано одне із сухожиль коліна. Серйозні ушкодження, що практично виключають участь Годжі в Олімпіаді. Хоча Соф’я має намір боротися до кінця, і надалі зберігає надії виступити в Пекіні. Звичайно, на руку італійці те, що швидкісні види у жінок будуть у другій половині Олімпіади, що дає Соф’ї ще один додатковий тиждень на відновлення. А поки що ми можемо точно говорити лише про те, що з боротьби за ВКГ Годжа вибуває – тепер усе зводиться до дуелі Шиффрін та Влхової.

За спиною у Годжі в швидкісних видах відбувається приблизно такий же хаос, як і в чоловічому слаломі. Зазначимо провал Лари Гут-Бехрамі – 9-те та 13-те місця. Велика швейцарка підходить до Олімпіади не в найкращій формі, а Ігри в Пекіні можуть стати її останнім великим шансом на олімпійське золото. Найстабільнішою в цьому хаосі виявилася Мішель Гізін – шосте та третє місця для швейцарки, яка через мононуклеоз у міжсезоння швидкісні види не тренувала взагалі.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):