Стаховський розповів про вживання алкоголю під час Кубка Девіса

Сергій Стаховський, який нещодавно завершив кар'єру, у великому інтерв'ю розповів про вживання алкоголю під час матчів Кубка Девіса:

«Далі був матч із Нігерією. Але про нього треба не мене питати, а Володимира Богданова. З ним ми летіли разом із США. Будучи дуже професійною людиною, він купив літрову пляшку горілки в аеропорту на пересадці. Пам'ятаю, я ще з подивом на нього глянув: навіщо це? Потім усе стало ясно. Ми приїхали до готелю п'ятизіркового у Лагосі, ну ті п'ять зірок, за українськими мірками ледве на дві потягне. Там у номерах від вологості на метр від підлоги була пліснява... Божевільна вологість, страшенно жарко. Богданов каже: я не змушую вас упиватися горілкою, але хочу, щоб щовечора ви випивали по маленькій чарці з метою дезінфекції, бо я, наприклад, не знаю, що тут із гігієною, можливо, і з продуктами. Тут все для нас незвично, тому хоча б 15-20 г перед сном. У нашій команді було лише троє людей, які не пили: Орест Терещук, Сергій Бубка та наш тодішній лікар. І ось усі вони троє згодом захворіли, навіть до лікарень потрапили. А ті, хто дотримався рекомендацій Володимира Вікторовича, якось ось витримали. Богданов знав, що робити! А щодо самого матчу... Ситуація там була складна, специфічна, як поводилися вболівальники – окрема історія. Коли Богданов хотів це задокументувати і взявся за фотоапарат, нашу машину закидали камінням. Ми ледь ноги забрали… Інший менталітет, інша країна, інше все… Але перша матчева перемога з моєю участю –  5:0.   

– Поразка знову вивела Україну з Першої групи. У 2012-му ви, загалом, без проблем, пройшли відбір Другої групи. Обіграли Монако та Кіпр з рахунком – 5:0, лише проти Латвії розпочалася боротьба –  3:2. Третього дня, після 2:1 на нашу користь, ти програв Ернесту Гулбісу…
–  На виїзді. Ми грали в Лієпаї, здається. Треба розуміти, що Латвія –  країна спортивна з дуже завзятими вболівальниками. Ось тільки фанати там специфічні, виховані в основному на баскетболі та хокеї. Саме такі зібралися на трибунах. Тож тиск на нас був пристойним. Першого дня я якось легко, навіть не очікував, виграв у Андіса Юшки, другого ми з Бубкою довго мучилися в парі, поступалися –  1:2, але, Слава Богу, виграли. У неділю я програв Гулбісу. Він такий хлопець непередбачуваний, може зіграти на неймовірному рівні. У нас з ним багато матчів було, не менше десяти. Він найчастіше вигравав, як правило, все в боротьбі проходило, але тут він дуже сильно відіграв. Рахунок став –  2:2, і –  вирішальна зустріч Марченка з Юшкою. В Іллі такий стиль: він нічого не віддає, але й забирає чуже не надто активно. Бореться, ламає гру суперника. Як правило, все це досить довго відбувається. А я після своєї поразки від Гулбіса не в кращому настрої, звичайно. Дуже переживаю за підсумковий результат. Вийшов із роздягальні на корт, Ілля якраз брейк зробив, і розумію, що психологічно не можу дивитися гру. Піднімаюсь нагору, де було приміщення для нашої Федерації. Там сидить Сергій Лашкул. Дивиться на мене, а я весь напружений, весь на нервах, і каже: не напружуйся, розслабся. А ми привезли як сувеніри якісь подарункові набори з комплектом маленьких горілчаних пляшок. Сергій одну відкорковує і простягає мені пляшечку: випий, це мед. Я випив і мене розслабило, відпустило. Ще щось з'їв. Відчуваю, нормально, готовий йти вболівати на корт. Спускаюся вниз так спокійно, сідаю поруч із нашими кажу: Ілля, давай, все нормально… Майже після кожного удару щось йому кричу, підбадьорюю… І я бачу, що на мене дивляться Бубка та Молчанов: ти що, випив? А я - ні, ви що! Вони: давай розповідай! Нам теж принеси, думаєш, ми залізні так просто тут сидіти, коли нерви, мов канати. Я піднімаюся, беру пляшки з водою, виливаю та заливаю кожному грам по 50, і приношу. Вони випили і теж так бадьоренько почали Іллю підтримувати. Тут капітан повертається, вже Мишко Філіма ним став: ви що, випили? Я хоч щось поїв. А хлопці були голодні, на стресі, зранку нічого не їли і захмеліли від цієї дрібниці. Але мені, здається, ось ця наша безшабашна поведінка допомогла Іллі. Половину першого та весь другий сет ми дуже активно його підтримували. І він переміг Юшку у трьох сетах. Це було весело. Потім я поїхав до Петербурга, рано-вранці в понеділок. І там програв у другому колі Фабіо Фоньїні. Взагалі, емоційно Кубок Девіса мене настільки спустошував, що після нього я не міг грати, Іллю, навпаки, мотивував».